1.3. Суспільні вимоги до промислового виробництва
На кожному з наступних етапів еволюційного розвитку соціально-економічних систем суспільство диктує нові вимоги та коригує існуючі, враховуючи як світові досягнення науки, техніки та передового досвіду, так і свої потреби.
Рис. 1.5. Врахування стадії життєвого циклу товару у ціновій політиці
Вимоги до промислового виробництва визначені на підставі вивчення, систематизації, узагальнення та аналізу вітчизняного і зарубіжного досвіду [2, 8, 10 - 19].
У залежності від ступеня охоплення та розповсюдження на промислові виробничі підприємства суспільні вимоги можна поділити на 2 групи: основні, або загальні, та специфічні, або конкретні.
Загальними вимогами до підприємств незалежно від галузевої приналежності є наступні: здатність протидії фінансово-економічним кризам; забезпечення охорони навколишнього середовища; врахування особливостей функціонування підприємства на всіх стадіях його еволюційного розвитку; соціальна спрямованість усіх видів економічної діяльності.
Комплексна оцінка вимог до підприємств зроблена за допомогою методу аналітичної таблиці. Можливі та доцільні шляхи вирішення існуючих проблем з визначенням напрямків ефективності пропозицій щодо їх усунення надані у таблиці 1.3. Як видно з таблиці 1.3, обґрунтування шляхів усунення проблем неможливе без попереднього визначення причин виникнення або загострення загальних вимог.
Промислові підприємства здатні задовольняти суспільні вимоги при комплексному підході до шляхів їх вирішення. Причини виникнення проблем розподіляються на об’єктивні (зовнішні, не залежні від підприємств) і суб’єктивні (внутрішні). Так, постіндустріальній (інформаційній) ері функціонування підприємств притаманна інформогенна модель економіки, яка значно підвищує вимоги до об’єктивності інформації. Одним із шляхів її досягнення є підвищення персональної відповідальності незалежних аудиторів і вищого керівництва підприємств за її формування, надання та оприлюднення. Напрям ефективності поліпшення якості інформації міститься у підвищенні якості управлінських фінансових рішень користувачів цієї інформації.
Таблиця 1.3
Оцінка загальних вимог до сучасного промислового виробництва
№ з/п |
Загальні вимоги |
Причина виникнення вимоги |
Шляхи вирішення проблем |
Напрями підвищення ефективності |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||||||
1 |
Протидії фінансово-економічним кризам (ФЕК) |
Монополізація основних фінансових ринків. Інформогенна сучасна модель світової економіки. Криза перевиробництва. Підрив довіри до інформації. Агресивна кредитна політика. Недостатній рівень ділової активності підприємств. Недостатній рівень якості менеджменту та ін. |
Стратегічне антикризове управління, його інноваційна спрямованість. Диверсифікація та реструктуризація усіх видів діяльності. Моніторинг симптомів ФЕК та своєчасне прийняття управлінських рішень з урахуванням ризиків. Оптимізація структури майна та перерозподіл фінансових ресурсів. Персональна відповідальність аудиторів та вищого керівництва. Підвищення кваліфікації персоналу. Незалежна експертна оцінка стану. Створення резервних фондів та ін. |
Запобігання кризовому стану підприємства та своєчасне подолання наслідків ФЕК. Зменшення ризиків надання неправдивої інформації. Зменшення втрат бізнесу. Усунення або зменшення непродуктивних витрат. Надання дисконтів, знижок за вчасне та прискорене погашення заборгованостей. Економне використання усіх видів ресурсів та ін. |
||||||
Продовження табл. 1.3 |
||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||||||
2 |
Врахування особливостей фінансово-господарського механізму функціонування підприємств на усіх стадіях їх еволюційного розвитку |
Трансформаційні процеси адаптації суб’єктів господарювання до ринкових умов діяльності. Конфлікт інтересів учасників ринку. Підсилення конкуренції. Інтеграційні процеси. Недосконалість існуючого механізму та ін. |
Удосконалення структури фінансово-господарського механізму регулювання економічної діяльності. Застосування усіх його чинників. Формування паритетності інтересів учасників ринку. Фінансово-кредитна підтримка бізнесу державою. Удосконалення нормативно-правового регулювання та ін. |
Створення сприятливих умов функціонування та підтримка вітчизняного виробника. Підсилення взаємодії. Підвищення ефективності регуляторної політики. Підвищення дієвості та ефективності усіх форм контролю та ін. |
||||||
3 |
Охорона навколишнього середовища |
Загострення проблем захисту оточуючого середовища. Негативний вплив його на умови праці і стан здоров’я населення. Недосконалість механізму регулювання економіки. Великі втрати при ліквідації наслідків екологічних катастроф. Еколого-економічні протиріччя та ін. |
Удосконалення конструкції устаткування. Впровадження новітніх ресурсозберігаючих технологій. Впровадження зворотних циклів водопостачання. Екологічний моніторинг і аудит. Екологічне оподаткування. Підсилення ролі громадськості у вирішенні екологічних проблем. Екологічний аудит. Рекультивація земель та ін. |
Більш раціональне використання природних ресурсів. Зменшення викидів шкідливих речовин. Поліпшення умов праці. Повернення земель у використання. Збереження ресурсів для наступних поколінь. Зменшення екологічних порушень та ін. |
||||||
Продовження табл. 1.3 |
|
|||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|||||
4 |
Соціальна орієнтація економічної діяльності |
Соціальні суперечності й протиріччя в умовах ФЕК. Зростання ролі та значущості пріоритетів соціального розвитку. Соціальна напруга у суспільстві у трансформа-ційний період. Незадовільний стан соціальних сфери і послуг. Погіршення доступності медичної допомоги, освіти, проблеми безробіття та ін. |
Удосконалення соціально-правового забезпечення діяльності. Забезпечення сталого розвитку підприємства і підтримання сталого економічного зростання. Удосконалення систем страхування. Державна політика щодо забезпечення повної зайнятості активного населення. Забезпечення ротації кадрів і підвищення їх кваліфікації. Удосконалення організації праці. Відкритість інформації, її достовір-ність і релевантність та ін. |
Гуманістична соціальна спрямованість економічної діяльності. Суспільний розвиток. Всебічний розвиток творчої особистості. Поліпшення умов праці і побуту. Підвищення якості життя. Зменшення ”відтоку мізків”. Зниження соціальної напруги у суспільстві та ін. |
|
|||||
Запропоновані шляхи досягнення загальних, або основних, суспільних вимог визначені на підставі теоретичних положень [2, 10 - 12, 17, 20], узагальнення практичного досвіду [2, 16, 18, 21] та власних досліджень авторів даної роботи [22 - 27].
Системний підхід до визначення принципів сучасної аналітичної оцінки результатів діяльності підприємства цілеспрямований на врахування і відповідність цієї оцінки суспільним вимогам до його економічної, соціальної та екологічної діяльності.
Сполучення принципів аналітичних оцінок економічної діяльності підприємств і суспільних вимог до них сприятиме підвищенню ефективності господарської діяльності як підприємств, так і національної економіки.
Практична реалізація шляхів дотримання підприємствами загальних суспільних вимог до них потребує доповнення їх галузевими вимогами та удосконалення механізму державного регулювання діяльності промислових підприємств та інших суб’єктів господарювання.
Як свідчить світовий та вітчизняний досвід, зростання економіки країн ґрунтувалось на відродженні металургійної промисловості, оскільки вона впливає на економічне становище усіх галузей національного господарства як постачальник головного конструкційного матеріалу та як споживач великих обсягів різноманітних енергоносіїв. Крім того, вона визначає експортний потенціал нашої країни. Це потребує забезпечення першочергового розвитку металургії та обумовлює актуальність проблеми визначення не тільки загальних вимог до промислового виробництва, а й конкретних суспільних вимог до металургійного виробництва. Крім того, дотримання цих вимог сприятиме вирішенню практичних завдань досягнення, утримання та подальшого збільшення рівня конкурентоспроможності металопродукції. Теоретичне обґрунтування способів підвищення конкурентоспроможності продукції й підприємства та розробка методичного забезпечення їх аналітичної оцінки неможливі без попереднього визначення сучасних і майбутніх вимог суспільства.
Аналіз досягнень і публікацій, присвячених проблемі визначення конкретних суспільних вимог, свідчить, що:
- по-перше, еволюція металургійних процесів і агрегатів продиктована потребами світової практики [28 - 30];
- по-друге, дефіцит сировини і енергоносіїв вимагає пошуку джерел корисних копалин, альтернативних традиційним: поліметалевої сировини у вигляді ”океанічних конкрецій”, які придатні до комплексної металургійної переробки [31, С.152], але потребують нових методів їх добування, транспортування, підготовки до переділу [31, С.156] та переробки;
- по-трете, вітчизняна і зарубіжна теорія і практика металургійних процесів розробляють і впроваджують різноманітні способи підвищення якості металопродукції (ковшова десульфурація та дефосфоризація чавуну [32] і сталі [33], обробка сталі в печі-ковші [34], комплексна позапічна обробка сталі [35] та ін.), удосконалення структури управління за рахунок вертикальної інтеграції [36] з метою підвищення надійності забезпечення сировинно-матеріальними ресурсами та збуту продукції;
- по-четверте, досліджуються основні шляхи перспективного розвитку металургійного виробництва [25, 28, 31], які розглядаються без ув’язки їх із суспільними вимогами.
Обґрунтовані і викладені у роботі [23] загальні суспільні вимоги до промислового підприємства стосуються і металургійних підприємств, особливо гострою з яких є захисноекологічна вимога. Перелік загальних вимог необхідно та доцільно доповнити комплексом конкретних вимог, викликаних галузевою специфікою.
Визначення конкретних сучасних вимог до металургійного виробництва та їх дослідження необхідне для подальшого їх врахування в стратегічному і поточному плануванні та в аналізі господарської діяльності. Для визначення та обґрунтування конкретних галузевих вимог треба вирішити наступні завдання:
-дослідження еволюції суспільних вимог до металургійного виробництва;
-розробка їх класифікації;
-визначення причин виникнення;
-пошук шляхів вирішення проблем та визначення напрямків ефективності їх дотримання.
Необхідність удосконалення господарської діяльності підприємств для вирішення економічних, соціальних, екологічних суспільних потреб передбачається програмами динамічного розвитку підприємств у ХХІ столітті [37, С. 161; 38, С. 19].
Виходячи з цього, запропонована комплексна модель вимог до металургійного виробництва. Вона є одним із методологічних елементів (а саме – принципом методології) аналізу господарської діяльності підприємств та їх об’єднань. Цей принцип аналізу господарської діяльності дозволяє досліджувати і представляти економічну діяльність у динаміці й надає можливість переходу на новий етап сталого розвитку при дотриманні суспільних вимог.
Велика кількість суспільних вимог до виробничого підприємства обумовлює необхідність їх узагальнення та систематизації і розробки класифікації за наступними обраними ознаками:
1. У залежності від розповсюдженості існують загальні вимоги, які висуваються до усіх промислових підприємств, та конкретні вимоги, які стосуються підприємств конкретної галузі національної економіки з урахуванням галузевої специфіки.
2. За часовою ознакою доцільно диференціювати вимоги на минулі сучасні та майбутні. Вимоги попередніх періодів, або минулі, досліджуються при вивченні еволюції розвитку виробництва для визначення позитивного досвіду і запобігання помилок. Сучасні вимоги є відправною базою для визначення майбутніх вимог суспільства, які мають сталу тенденцію підвищення.
3. У залежності від значущості можливо виділити основні, або головні, вимоги та другорядні, які не ігноруються, а дотримуються не в першу чергу.
4. У залежності від цілеспрямованості згруповуються вимоги на техніко-технологічні, організаційні та економічні. Згрупування вимог за цією ознакою необхідно для їх дослідження і врахування у функціональному менеджменті.
Запропонована класифікація використана для визначення сучасних і майбутніх, специфічних або галузевих вимог до металургійного виробництва на підставі дослідження та аналізу вітчизняного і зарубіжного досвіду. Загальні вимоги до металургійного виробництва, які є спільними і для інших галузей національної економіки, викладені вище.
Обґрунтування причин виникнення, шляхи вирішення проблем та напрямки ефективності дотримання загальних вимог наведені вище у таблиці 1.3.
Конкретні вимоги, які висуваються суспільством до металургійного виробництва, пов’язані з його галузевими особливостями.
До конкретних суспільних вимог до металургійного виробництва належать:
підвищена складність та значна гнучкість виробництва;
ресурсозбереження;
нові підходи до планування і розташування устаткування та створення робочих місць;
нові форми контролю, організації та розподілу праці;
висока якість продукції у сполученні з організацією післяпродажного обслуговування;
нові підходи до організації постачань;
сучасні вимоги до системи показників оцінки діяльності;
інноваційна спрямованість інвестиційної діяльності.
За функціональною цілеспрямованістю конкретних вимог доцільно їх диференціювати на 2 групи: техніко-технологічні (таблиця 1.4) та організаційно-економічні (таблиця 1.5).
Комплексна оцінка конкретних вимог зроблена з використанням системи методів дослідження: аналізу і синтезу, угрупувань, комбінованого методу (поєднання методів матричного та аналітичної таблиці). У таблицях 1.4 та 1.5 також надані можливі та доцільні шляхи вирішення існуючих проблем з визначенням напрямків ефективності запропонованих пропозицій щодо їх усунення. Як видно, обґрунтування шляхів усунення проблем неможливе без попереднього визначення причин виникнення або загострення кожної з конкретних вимог до металургійного виробництва.
Таким чином, сучасна аналітична оцінка результатів господарської діяльності металургійного підприємства повинна бути цілеспрямованою на врахування і відповідність цієї оцінки як загальним, так і конкретним суспільним вимогам. Металургійні підприємства здатні задовольнити суспільні вимоги при комплексному підході до шляхів їх дотримання. Причини виникнення проблем розподіляються на об’єктивні (зовнішні) та суб’єктивні (внутрішні). Це потребує удосконалення не тільки державного, а й галузевого, регіонального і внутрішнього механізмів регулювання діяльності металургійного підприємства.
Таблиця 1.4
Аналітична оцінка конкретних техніко-технологічних галузевих вимог до сучасного металургійного виробництва
№ з/п |
Вимоги |
Причина виникнення вимоги |
Шляхи вирішення проблем |
Напрями підвищення ефективності |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1 |
Підвищена складність та значна гнучкість виробництва |
Скорочення життєвого циклу продукції. Вимоги споживачів до поширення сортаменту. Різноманітні динамічні зміни в оточуючому середовищі. Зростання попиту та вимог споживачів до якості товару (продукції, робот, послуг) та ін. |
Удосконалення регламентації процесів. Заміна масового (орієнтованого на відповідність стандартам, специфікаціям, технічним умовам) виробництва на серійне (з меншими об’ємами партій і невеликим разовим випуском) та на індивідуальне виробництво. Розвиток партнерства з малим бізнесом та ін. |
Прискорене змінювання сортаменту (асортименту) виробів. Оновлення продукції. Створення нових робочих місць. Зростання обсягу продажів і прибутку. Зменшення простоїв із-за розшивки ”вузьких місць” виробництва. Регламентація процесів та узгодженість роботи виробничих ділянок та ін. |
Продовження табл. 1.4 |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
2 |
Розвиток енерго- та ресурсозбері-гаючих технологій |
Дефіцит природних ресурсів. Погіршення умов добування природних ресурсів. Погіршення якості сировини та матеріалів. Складні умови транспортування сировини та матеріалів і передачі енергоносіїв. Зростання цін на сировину та матеріали. Необхідність підвищення конкурентоспроможності продукції. |
Уточнення температурно-швидкісного режиму плавки, позапічної обробки та розливання металу. Використання ресурсозберігаючих технологій та альтернативних джерел. Таргетування. Підвищення рівня використання техногенних відходів виробництва. Впровадження процесного управління. Заміна дорогих і дефіцитних ресурсів. Зменшення матеріалоємності та енергоємності виробництва, оптимізація балансів. Комплексна переробка сировини. |
Зменшення браку продукції. Зменшення питомих витрат ресурсів на виробництво продукції та робіт промислового характеру. Зменшення витрат на ремонтно-експлуатаційні потреби. Зниження собівартості продукції. Підвищення показників ефективності. Зберігання природних ресурсів для наступних поколінь. |
Продовження табл. 1.4 |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
3 |
Інноваційна спрямованість інвестиційної діяльності підприємств |
Низький технічний рівень виробництва. Неконкурентоспромож-ність продукції. |
Удосконалення механізму державного регулювання. Створення кластерів, науково-виробничих об’єднань, венчурних фірм. Створення сприятливих умов інвестування. Таргетування та ін. |
Зменшення ”відтоку мозків” з України. Підвищення якості та конкурентоспроможності продукції підприємства та ін. |
4 |
Нові підходи до управління якістю продукції (УЯП), робіт, послуг та забезпечення їх конкуренто-спроможності |
Недоробки на усіх етапах технології управлінських рішень і ставка на дію щодо їх усунення по мірі виникнення виробничих проблем. Зростання вимог споживачів. |
Запобігання недоробок на усіх етапах життєвого циклу виробів. Залучення робітників усіх категорій до вирішення проблем управління якістю продукції. Удосконалення системи мотивації праці та стимулювання підвищення якості продукції. |
Зростання виходу годного металу на 20%. Підвищення якості продукції. Підвищення мобільності реагування на вимоги та ситуації. Зменшення витрат на 20-40% Підвищення рентабельності. |
Таблиця 1.5
Аналітична оцінка конкретних організаційно-економічних вимог до сучасного металургійного виробництва
№ з/п |
Вимоги |
Причина виникнення вимоги |
Шляхи вирішення проблем |
Напрями підвищення ефективності |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1 |
Нові підходи до комплексних виробничого планування, розташування промислового устаткування та створення робочих місць |
Зупинки виробництва на великий строк із-за очікувань. Ускладнення устаткування. Тенденція зростання гнучкості виробництва. Дефіцит виробничих площ. Вимоги поліпшення умов праці. Вимоги досягнення безпеки праці. Збільшення і загострення соціальних та екологічних проблем і катастроф. |
Зменшення термінів впровадження нової технології та переналадки устаткування. Розташування основного обладнання за рахунок створення осередків (тобто в одному місці) за принципом центрів обробки замість принципу однотипності. Створення галузевих та регіональних кластерів (об’єднань). Збалансування виробництва та усунення «вузьких місць» на стиках технологічних процесів та узгодження роботи ділянок. Оперативне планування обсягів щодобового виробництва, необхідного для випуску готової продукції у визначені терміни завдяки швидкій переналадці устаткування |
Скорочення на 75% тривалості переналадок устаткування. Зменшення термінів очікування і простоїв устаткування. Зростання швидкості, підвищення якості та узгодженість технологічних операцій. Зменшення тривалості виробничого циклу. Зменшення нормативів обробки стандартних вузлів. Зменшення виробничих запасів. Підвищення ефективності використання ресурсів. |
Продовження табл. 1.5 |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
2 |
Високі вимоги до якості товару у сполученні з організацією після продажного обслуговування продукцій |
Необхідність задоволення зростаючих вимог споживачів. Підсилення конкурентного середовища та ін. |
Маркетингові дослідження. Постійний пошук напрямів поліпшення виробництва та управління через залучення до цього всіх робітників усіх рівнів управління і підвищення їх раціоналізаторської активності. Фракціонування продукції. |
Підвищення конкурентоспроможності продукції (робіт, послуг) та підприємства. Зростання обсягу продажів та показників прибутку. Підвищення іміджу підприємства. |
3 |
Впровадження нових форм контролю, організації і розподілу праці |
Значне ускладнення технології виробництва і організаційні зміни. Інтеграційні процеси. Підсилення протиріч інтересів і суперечностей між учасниками ринкових відносин та ін. Ускладнення трудових операцій. |
Підвищення здатності вирішувати взаємовиключні завдання (зростання гнучкості та технічного рівня виробництва при мінімізації запасів сировини, матеріалів, комплектуючих; підвищення якості продукції з одночасним зменшенням витрат). Попроцесне управління. Попереджувальний характер контролю. Мотивація праці до досягнення цілей. |
Підвищення якості менеджменту та ефективності діяльності. Усунення непродуктивних втрат робочого часу і непродуктивних операційних витрат. Зменшення впливу негативних соціальних наслідків. |
Продовження табл. 1.5 |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
4 |
Нові підходи до організації постачання сировини, матеріальних, паливно-енергетичних ресурсів |
Підсилення конкуренції. Зростання витрат на сировину і матеріали. Дефіцит природних ресурсів. Розширення зовнішніх економічних зв´язків. Підсилення ризиків. Необхідність задоволення зростаючих вимог споживачів. |
Налагодження довгострокових відносин з кількома постачальниками, тобто впровадження системних контрактів та зростання долі замовлень з найбільш ефективними субпідрядниками. Комплексна переробка сировини. Організація постачань за принципами «точно у термін» і «канбан» (тобто постачань безпосередньо до місця збірки або подальшої технологічної обробки без складування і без вхідного технологічного контролю) |
Зменшення або ліквідація виробничих запасів. Зменшення простоїв устаткування. Підвищення організаційного рівня виробництва. Зменшення витрат на збереження виробничих запасів. Поліпшення показників обіговості оборотних засобів. |
5 |
Сучасні вимоги до системи показників оцінки еконо-мічної діяль-ності у цілому та за її видами |
Неточна, необ’єктивна, неповна, несвоєчасна оцінка існуючого стану суб’єкта господарювання та тим паче – майбутнього стану. |
Підсилення в аналітичних оцінках ролі і долі узагальнюючих показників ефективності діяльності (які враховують рівень використання усіх видів виробничих ресурсів та їх взаємозаміну).
|
Підвищення точності, об’єктивності та повноти аналітичних оцінок. Аналітична підтримка управління за центрами витрат та відповідальності. |
Продовження табл. 1.5 |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
Незбалансованість показників оцінки. Процеси глобалізації світової економіки. Інтеграційні процеси. Впровадження систем управління за центра-ми витрат та за центра-ми відповідальності. Недостатня мотивація праці. Підсилення впливу екологічних чинників. Зростання соціальних проблем. Вимоги прозорості ін-формації щодо форму-вання і розподілу прибутку та ін. Несвоєчасне отриман-ня результатів оцінки. |
Двокритеріальна оцінка діяльності підприємства. Перехід від використання часткових показників до системи взаємопов’язаних часткових показників. Використання показників оцінки як належної, так і неналежної якості продукції (робіт, послуг). Перехід від відрядної та почасової оплат праці до оплати на принципах колективного підряду з максимально жорсткою ув’язкою праці кожного робітника з результатами діяльності підприємства. Використання інформаційних технологій в аналізі. |
Забезпечення зіставлення показників при рейтинговій оцінці діяльності. Оцінка внеску кожного структурного підрозділу у загальні результати діяльності підприємства. Подолання «зрівнялівки» в оплаті праці. Аналітичне супроводження на усіх етапах технології управлінських рішень. Зменшення втрат завдяки підвищенню оперативності аналітичних оцінок і своєчасного прийняття управлінських рішень. |
Основні терміни та поняття
Перспективний аналіз; стратегічне управлінське рішення; технологія управлінського рішення; часова ознака економічного аналізу; стратегічний аналіз; суспільні функції стратегічного аналізу; особливості стратегічного аналізу; цінова політика; життєвий цикл товару та його стадії.