3. Аналіз досягнутих результатів діяльності

3.1. Роль і значення досягнутих результатів діяльності для

перспективних оцінок

Стратегічний аналіз – це одна з конкретних функцій менеджменту (тобто специфічна управлінська діяльність), яка спрямована на вирішення глобальних довгострокових проблем з метою наукового обґрунтування місії та стратегії сталого розвитку підприємства, підвищення його конкурентоздатності та інвестиційної привабливості. Аналіз і оцінка стану і тенденцій розвитку економічного аналізу свідчать, що посилення інтересу до стратегічного аналізу на усіх рівнях управління економікою спостерігається під час кардинальних перетворень у суспільстві. У нашій крайні це періоди: індустріалізації, відбудови народного господарства у післявоєнні роки, економічних реформ 1965, 1972 і 1979 років та так званого періоду розвинутого соціалізму (1980 – 1995 роки), коли перспективний аналіз супроводжував розробку п’ятирічних і довгострокових планів розвитку економіки СРСР у цілому, також республік, економічних регіонів, галузей народного господарства та довгострокових цільових комплексних програм («Метал», «Енергія», «Продовольча програма» та ін.) [59 – 61]. На їх підставі підприємства отримували від галузевих міністерств контрольні цифри з основних показників своєї діяльності і розробляли та обґрунтовували п’ятирічні плани підприємства. Основою їх, крім директив міністерства і територіальних органів влади, були матеріали всебічного аналізу діяльності підприємства, які характеризували величину виявлених внутрішніх резервів і удосконалювались методи нормування [67]. Використовувались техніко-економічні норми та нормативи, які теж аналізувалися і коригувалися [68].

Досвід перспективного аналізу, накопичений за часи командно-адміністративної економіки, не слід відкидати, бо він має опробовані багаторічною практикою підходи, які доцільно використовувати з адаптацією до сучасних умов. Позитивними ознаками вітчизняного досвіду перспективного аналізу діяльності підприємств є: наявність його методики з урахуванням традицій надання всебічної оцінки [1, 6, 62], комплексне використання методів економічного аналізу, спадкоємність у розробці та оцінці планових завдань. Ознакою перспективних розробок є спрямованість у майбутнє. Напрями стратегічного розвитку підприємств у радянські часи визначали органи вищих рівней управління. В ринкових умовах стратегію розвитку підприємства розробляють самостійно на підставі своїх потенційних можливостей з врахуванням стану оточуючого середовища. Змінюється і зміст стратегічного аналізу [2]. Порівнянно з перспективним він повніший за структурою та складніший за змістом, що видно із таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Порівняльна характеристика перспективного і стратегічного аналізу

Єдність	Відмінності
1	2
Спрямованість у майбутнє	Дослідження і оцінка майбутнього стану зовнішнього середовища у стратегічного аналізу здійснює підприємство (а не міністерство, регіон або державні органи, які у плановій економіці)
Оцінка своїх потенційних можливостей
Елемент невизначеності і врахування ризиків
Комплексне використання складних методів дослідження	Відсутність єдиної методики стратегічного аналізу
	Більше рівень самостійності
Продовження табл. 3.1
1	2
Оптимізація плану	Більша варіативність розробок у стратегічному аналізі
Спадкоємність в аналітичній роботі	Організаційні особливості
Колективний характер і координація аналітичної роботи та ін.	Оцінка партнерських груп, рейтингу та ін.

Причин необхідності сучасної активізації досліджень з актуальних проблем удосконалення методики перспективного аналізу декілька:

1. Глобалізація світової економіки та необхідність оцінки впливу цього вагомого зовнішнього чинника довгострокової дії на результати функціонування підприємств;

2. Трансформація їх до ринкових умов, яка викликала необхідність удосконалення усіх стадій процесу управління підприємством (планування, організації, мотивації та контролю) та оцінки якості їх виконання;

3. Тенденція зростання сили впливу зовнішнього середовища на продуктивність і результативність економічної діяльності підприємства порівняно з їх внутрішніми чинниками та ін.

Розвиток інформаційних технологій, сучасні можливості електронно-обчислювальної техніки, економіко-математичних та евристичних методів дослідження забезпечують належну якість стратегічного аналізу.