Принципи.
Поділ пухлин на групи за стадіями онкологічного процесу грунтується на тому, що при локалізованих пухлинах відсоток виживаємості значно вищий, ніж при місцево-поширених та поширених пухлинах. Відносно умовно ці стадії поділяють на ранні та пізні'. Насправді стадія захворювання в момент постановки діагнозу не може відображати не тільки темп росту та розповсюдження пухлини, але і її тип та взаємозв'язок з організмом. Тим більше не можемо ми ще сьогодні встановити чітко наявність субклінічних метастазів.
Основним мотивом міжнародної класифікації новотворів та розповсюдження процесів являється розробка методики уніфікованого уявлення клінічних даних.
Всі ознаки класифікації: з локалізації пухлини, клінічній та анатомічній розповсюдженості процесу, який визначається із даних клінічного дослідження, продовженості симптомів або ознак, із статі та віку хворих, гістологічної будови, ступеня злоякісності та інше, в повній мірі впливають на прогноз захворювання.
Визначення прогнозу захворювання та планування найбільш ефективного курсу лікування - найважливіша задача клініциста. Основні принципи класифікації повинні застосовуватися до всіх локалізацій пухлин не залежно від запланованого лікування. Стадія процесу більш інформативна коли вивчені дані гістологічного дослідження після біопсії чи хірургічного втручання.
ПРАВИЛА.
Система ТNМ, яка прийнята для описування анатомічного поширення пухлини, грунтується на трьох компонентах: Т - tumor - розповсюдження первинної пухлини; N - nodulus - стан регіонарних, а при деяких локалізаціях і юкстарегіонарних лімфатичних вузлів; М – metastasis -наявність чи відсутність віддалених метастазів. До цих компонентів додаються цифри, які показують розвиток злоякісного процесу: ТО, ТІ, Т2, ТЗ, Т4; NО, NІ, N2, NЗ, N4; МО, МІ. Другі доповнюючі символи використовуються для особливих цілей.
Загальними правилами системи ТNМ є слідуючі:
У всіх випадках повинно бути гістологічне підтвердження діанозу (як що його немає, такі випадки повинні описуватися окремо).
Для кожної локалізації пухлини необхідно застосовувати дві класифікації: а) клінічну, яка грунтується на даних клінічного, рентгенологічного, ендоскопічного та інших методів дослідження, які проводились до лікування; б) післяхірургічну патогістологічну (рТNМ), яка грунтується на даних хірургічного втручання, а також гістологічного дослідження видаленого препарата.
До лікування необхідно визначити всі три компоненти анатомічного розповсюдження пухлинного процесу.
Оскільки система ТNМ є подвійною системою класифікації (клінічною до лікування та хірургічною з патогістологічним дослідження після хірургічного втручання), треба пам'ятати, що найбільш важливе значення для оцінки розповсюдження злоякісного процесу представляє гістологічна класифікація ТNМ.
Якщо є сумніви стосовно вірності визначення компонентів системи, потрібно вибирати менше значення Т, N. М, в бік меншого поширення процесу.
КЛІНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ТNМ.
Т - первинна пухлина визначається до лікування; Тіs - передінвазивна карцінома (сагсіnoma іn situ); ТО - первинна пухлина не визначається; ТІ, Т2, ТЗ, Т4 - збільшення (розростання) первинної пухлини; Тх - розміри та місцеве розповсюдження пухлини не можна визначити.
N - регіонарні лімфатичні вузли: N - ознаки метастатичного враження лімфатичних вузлів відсутні; NІ, N2, NЗ - ступені враження лімфатичних вузлів; N4 - метастази в юкстарегіонарних лімфатичних вузлах; Nх - стан лімфатичних вузлів не визначений.
М - віддалені метастази: МО - ознак віддалених метастазів немає; МІ - є віддалені метастази. Показник МІ може бути доповнений в залежності від локалізації метастазів слідуючими символами: легені - рulm; кістки - оss; печінка - hep; головний мозок - Ьга; лімфовузли - Іym; кістковий мозок -mаг; плевра - рle; шкіра - ski; метастази в інших органах - оth; Мх - відсутні дані про віддалені метастази.