Онкологія : Лекція 1-2
Онкологія (від грецького oncos - пухлина, 1оgos - наука) - наука, яка вивчає причини виникнення, механізм розвитку та клінічні проявлення пухлини, а також методи їх діагностики, лікування та профілактики.
neos - новий, plasma - дещо сформоване), бластома (від грецького - Ь1аstos - росток) синоніми, які не дають уявлення про належність пухлини до якоїсь тканини. Тому, враховуючи велику кількість різних пухлин та характер їх походження, існує єдина термінологія.
РАК (сагсіnomа , епітеліома злоякісна) - злоякісна пухлина, яка походить із епітеліальної тканини, тобто виникає із екто- та ендодерми.
Саркома (від грецького sагх - м'ясо, плоть та оmа - пухлина) - злоякісна пухлина, що походить із тої чи іншої різновидності сполучної тканини, що виникає із середнього зародкового листка - мезодерми.
Пухлинний процес не можливо розглядати як місцевий тому, що він перебігає при перебудові організму, його обміну речовин, зміні та порушенні функції ендокринних органів, сполучної тканини та центральної нервової системи.
До основних рис злоякісних пухлин відносять –
Анаплазію або стійку дедиференціацію клітин,
Інфільтративний або інвазивний ріст пухлини, та метастазування.
Виникненню злоякісних пухлин сприяють зовнішні та внутрішні фактори. Експериментальними дослідженнями встановлено вплив хімічних канцерогенів, іонізуючої радіації, окремих паразитів та вірусів на розвиток злоякісних новотворів. При вивчені канцерогенезу виділяють слідуючі стадії:ініціації, промоції та прогресії. Для пухлинної прогресії характерна присутність більшості ознак злоякісних новотворів. Розвиток пухлини, ініціація та промоція на етапах канцерогенезу відбувається і під впливом внутрішніх факторів: генетичні аномалії, гормональний дизбаланс, спадкова схильність, імунодепресивні стани та інше. Але остаточно причин виникнення злоякісних пухлин не встановлено тому зараз дотримуються поліетіологічної теорії.
Епідеміологія та статистика злоякісних пухлин.
Епідеміологія злоякісних пухлин вивчає відмінність частоти онкологічних захворювань залежно від впливу зовнішніх факторів (клімат, побутові звички, виробничі умови, та ін.) Детальний аналіз цих факторів дозволяє визначити можливі причини розвитку злоякісних пухлин. Тоді в широких масштабах епідеміологи розробляють профілактичні заходи, які можуть сприяти зниженню захворюваності на онкопатологію. Для достовірного збору та аналізу інформації в багатьох країнах світу створені Національні канцер-регістри де концентруються всі стандартизовані (з врахуванням вікової структури населення) показники захворюваності. Велике значення для достовірності даних має наявність верификації всіх випадків злоякісних новотворів.Основними статистичними показниками в онкології є захворюваність та смертність від злоякісних пухлин, які визначаються в абсолютній кількості хворих чи померлих в розрахунку на 100 тис. населення регіону.
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗА СИСТЕМОЮ ТNМ
Для покращення взєморозуміння онкологів різних країн в визначенні стадій та обліку онокозахворювань,оцінки ефективності лікування з приводу злоякісних новотворів Міжнародний протираковий союз запропонував класифікацію новотворів за системою ТММ. До 1968 р. по цій системі було класифіковано 22 пухлини. В багатьох країнах світу система ТNМ прийнята повністю, у нас - частково, що пояснюється лишньою деталізацією, яка робить ЇЇ дуже громіздкою. Сьогодні ми користуємось останньою (5 видання) класифікацією 1997 року.
В основу класифікації за системою ТNМ покладений принцип описування вперше виявлених пухлин, а розповсюдження їх визначається рентгенологічним та ендоскопічним дослідженнями та іншими інструментальними методами.