Вступ

Програмування — це розробка комплексу заходів, своєчасне та якісне виконання яких забезпечує задану врожайність на основі програми вирощування врожаю з урахуванням ґрунтово-кліматич­них умов, рівня оснащення господарства найновішою технікою, ор­ганізаційно-господарських та економічних умов, загального рівня землеробства в господарстві.

Прогнозування означає науково обґрунтоване передбачення про­дуктивності польових культур на ряд років або велику перспективу. При цьому використовують кореляційно-регресивний аналіз, що враховує досягнуту середню врожайність, середній щорічний при­ріст урожаю, фактор часу. Для прогнозування врожайності пропо­нується ряд рівнянь. Одне з них, яке відображує взаємозв’язок між урожаєм культури, якістю землі, кількістю добрив і забезпеченістю основними фондами виробництва

Програмування врожаю сприяє оптимізації умов вирощування культури. Його завданням є теоретичне обґрунтування і практична реалізація можливого рівня використання сонячної енергії, ґрунто­во-кліматичних ресурсів, генетичного потенціалу районованих і пе­рспективних сортів з метою одержання високих врожаїв сільсько­господарських культур з мінімальними матеріальними, грошовими і енергетичними затратами.

Основою програмування є ефективне використання сонячної енергії (ФАР), ресурсів тепла, вологи, вуглекислоти повітря, міне­ральних речовин ґрунту та добрив, створення необхідних біологіч­них, агроекологічних, організаційно-господарських та енергетичних передумов одержання високих врожаїв з мінімальними витратами на одиницю продукції.

Програмування врожайності має певну історію. Ще в 40-х роках відомий селекціонер Ф. М. Лорх опрацював програму вирощування картоплі і отримав 400 ц/га бульб в умовах Нечорноземної зони Ро­сії, а проф. В. С. Савіцький в Білоруській сільськогосподарській академії обґрунтував оптимальні показники структури стеблостою для забезпечення високого врожаю зернових. В той самий період групою українських учених під керівництвом акад. П. А. Власюка була розроблена і реалізована програма вирощування 500 ц/га цук­рових буряків.

Відомий український учений і спеціаліст у галузі рослинницт­ва проф. С. М. Бугай в 50 — 60-х роках уперше висунув і теорети­чно обґрунтував положення про сортову агротехніку вирощуван­ня польових культур, що є важливим аспектом програмування врожайності, дає змогу повніше використати їх біологічний потенціал.

Провідними теоретиками програмування врожайності польових культур є акад. І. С. Шатілов і проф. М. К. Каюмов, останній видав підручник і низку навчальних посібників з програмування врожай­ності.

Процес програмування поділяють на кілька етапів:

• визначення рівнів врожайності культури та їх реально можли­вої величини в конкретних ґрунтово-кліматичних та матеріально-технічних умовах господарства;

• складання оптимального агрокомплексу стосовно конкретного сорту й агроекологічних умов поля;

• розробка прогностичної програми продукційного процесу (мо­делі формування врожаю), програми коригування та ін.

Процес реалізації програми передбачає отримання і обробку ін­формації про стан посівів та факторів навколишнього середовища, оцінку інформації і прийняття рішень щодо уточнення (коригуван­ня) прийомів та практичної реалізації прийнятих рішень.

Розділ 1. Ґрунтово-кліматичні умови господарства

1.1.Кліматичні умови

Господарство розташоване в другому агрокліматичному районі-лісостепу, що характеризується помірним кліматом з теплим літом при значній кількості вологи і не дуже холодною зимою з відлигами.

Табл. 1.Кліматичні умови ППА «Вікторія» в середньому за 5 років

Місяць	Декада	Метеорологічні фактори
		опади, мм	середньодобова температура, оС	відносна вологість повітря, %	сонячна радіація, ккал/см2		сума активних температур, оС	запаси доступної рослинам вологи в кореневмісному шарі, мм
					сумарна	радіаційний баланс
січень	1	11	1,4	76	21	0,3	-	0,9
	2	12	-0,7	76	21	0,7	-	1,0
	3	15	-2,5	77	22	0,6	-	1,2
	сума	38	-1,8	229	64	1,6	-	3,1
лютий	1	9	-2,9	74	22	0,7	-	0,9
	2	5	-3,3	73	22	0,8	-	0,5
	3	18	-5,9	78	22	0,8	-	1,8
	сума	32	-12,1	225	66	2,3	-	3,2
березень	1	20	-4,5	78	25	0,9	-	2,0
	2	18	-0,1	78	27	0,9	-	1,8
	3	32	2,3	81	28	1,1	-	3,2
	сума	70	-2,3	237	80	2,9	-	7,0
квітень	1	19	7,7	78	33	1,1	7,7	1,9
	2	33	10,1	82	45	1,1	10,1	3,3
	3	1	10,7	72	42	1,3	10.7	0,1
	сума	53	28,5	232	120	3,5	28.5	5,3
травень	1	11	12,2	76	58	1,4	12.2	1,1
	2	9	14,7	75	67	1,7	14.7	0,9
	3	4	16,6	72	71	1,8	16.6	0,4
	сума	24	43,5	223	196	4,9	43.5	2,4
червень	1	86	13,6	86	84	1,7	13.6	8,6
	2	70	16,3	85	87	1,5	16.3	7,0
	3	42	21,4	83	89	1,5	21.4	4,2
	сума	198	51,3	254	260	4,7	51.3	19,8
липень	1	2	20,1	77	98	1,6	20.1	0,2
	2	3	19,7	75	98	1,5	19.7	0,3
	3	15	20,8	77	91	1,6	20.8	1,5
	сума	20	60,6	229	287	4,7	60.6	2,0
серпень	1	10	20,4	76	79	1,6	20.4	1,0
	2	44	20,6	80	77	1,5	20.6	4,4
	3	31	16,7	81	73	1,2	16.7	3,1
	сума	85	57,7	237	229	4,3	57.7	8,5
вересень	1	34	15,4	83	66	1,1	15.4	3,4
	2	1	14,2	79	62	0,9	14.2	0,1
	3	9	14,8	75	55	0,9	14.8	0,9
	сума	44	44,4	237	183	2,9	44.4	4,4
жовтень	1	2	8,3	73	51	0,8	8.3	0,2
	2	5	5,8	73	48	0,7	5.8	0,5
	3	28	8,8	77	43	0,8	8.8	2,8
	сума	35	22,9	223	142	2,3	22.9	3,5
листопад	1	22	2,1	76	34	0,7	-	2,2
	2	16	-0,8	75	37	0,7	-	1,6
	3	7	0,6	73	26	0,6	-	0,7
	сума	45	1,9	224	97	2,0	-	4,5
грудень	1	3	1,3	73	23	0,6	-	0,3
	2	8	-1,7	74	21	0,5	-	0,8
	3	19	-2,4	78	21	0,3	-	1,9
	сума	30	-2,8	225	65	1,4	-	3,0
За рік		674	291,8	2775	1789	37,5	308.9	66,7
За період з 5 оС		459	308,9	1635	1417	27,3	308.9	45,2
За період з 10 оС		405	278,3	1334	1242	25,0	278.3	39,8

Початок весни спостерігається в кінці 2-ї декади березня, а кінець – перехід середньодобової температури через 15 ^оС – в 2 декаді травня Характерною особливістю весняного періоду є інтенсивний ріст температури: середньомісячна температура о 13 год. в березні складє +2...+3 ^оС, в квітні +10...+11 ^оС, а в травні – +18...+19 ^оС. Ґрунт відтав до глибини 10 см в 2 декаді березня, середня дата повного відтавання ґрунту – 1 декада квітня. В зв’язку з швидким ростом температури повітря різко знижується відносна вологість в денні часи: в квітні вона знижується до 57-60%, а в травні – до 48-54%.

Літо починається в 3-й декаді травня і закінчується на початку вересня, коли середньодобова температура переходить через межу +15 ^оС в сторону зниження. Середньомісячна температура червня – серпня коливається в інтервалі 17-18 ^оС. Впродовж літнього періоду випадає 200-250 мм опадів. Характерними для літа є зливи. Так, кількість опадів в червні в 2-2,5 рази більша, а в липні – в 2,5 рази менша.