
- •Тема 4.
- •1. Загальна характеристика статистичних показників
- •Класифікація видів статистичних показників
- •2. Абсолютні величини, їх види та одиниці виміру
- •Одиниці вимірювання
- •3. Види відносних величин, методика їх обчислення
- •Рішення
- •Відносна величина координації
- •Рішення
- •Види середніх величин, методика їх обчислення
- •Середня арифметична проста
- •Середня арифметична зважена
- •Середня гармонічна
- •Середня хронологічна
- •Властивості середньої арифметичної
Тема 4.
Узагальнюючі статистичні показники
|
План викладу та засвоєння матеріалу:
Загальна характеристика статистичних показників.
Абсолютні величини, їх види та одиниці виміру.
Види відносних величин, методика їх обчислення.
Види середніх величин, методика їх обчислення.
1. Загальна характеристика статистичних показників
Статистичний показник – це узагальнююча характеристика явища або процесу, яка характеризує всю сукупність одиниць обстеження та використовується для аналізу сукупності в цілому. Якісний зміст показника визначається суттю явища і відбивається в його назві: народжуваність, продуктивність праці, прибутковість тощо. Кількісна сторона подається числом та його вимірником. Оскільки статистика вивчає суспільні явища в конкретних умовах простору і часу, значення будь-якого показника визначається щодо цих атрибутів.
Сполучною ланкою між якісним змістом і числовим вираженням є – модель показника (правило побудови), яка розкриває його структуру, установлюючи, що, де, коли і як має бути виміряне. У моделі обґрунтовуються одиниці вимірювання, технологія збирання даних, обчислювальні операції.
Модель показника має надзвичайно важливе значення для забезпечення вірогідності (достовірності) статистичної інформації. Достовірність включає два аспекти: адекватність і точність.
Точність – міра відповідності даних спостереження дійсній їх величині.
Адекватність – здатність показника відобразити саме ту властивість, яка передбачена програмою дослідження.
Для однієї й тієї самої якісної категорії можна побудувати кілька показників. Наприклад, рентабельність виробництва можна оцінити на основі балансового або чистого прибутку, стосовно капіталу чи активів.
Адекватність досягається логічним й статистичним обґрунтовуванням показника на стадії його проектування. Точність вимірювання залежить від структури показника, ор6ганізації спостережень та обробки даних.
Показники розділяються по різних ознаках (табл. 4.1.).
Класифікація видів статистичних показників
Таблиця 4.1.
Ознака поділу |
Види статистичних показників |
Зміст |
за способом обчислення |
первинні |
показники, що визначаються шляхом зведення та групування даних і подаються у формі абсолютних величин |
похідні |
показники, що мають форму середніх чи відносних величин |
|
за ознакою часу |
інтервальні |
показники, які характеризують явище за певний час (день, місяць, рік) |
моментні |
показники, які характеризують явище на певний момент часу |
|
за ступенем охоплення одиниць сукупності |
індивідуальні |
характеризують ознаки окремих явищ |
загальні |
характеризують сукупність явищ |
Рис. 4.1. Форми вираження статистичних показників
2. Абсолютні величини, їх види та одиниці виміру
Статистична інформація починає формуватися з абсолютних величин.
Абсолютні статистичні величини характеризують розміри соціально-економічних явищ – обсяг значень певних ознак або обсяги сукупності (відповідають на запитання “скільки”).
Абсолютні величини бувають: індивідуальні і сумарні. Індивідуальні абсолютні величини одержуються на етапі статистичного спостереження, сумарні – під час зведення (рис. 4.2.).
Рис. 4.2. Види абсолютних величин
Залежно від конкретної задачі дослідження та характеру явища використовують натуральні (прості, складні, умовні), трудові та вартісні (грошові) одиниці вимірювання.