54. За життя І. Вишенського його твори:

а) було надруковано (всі) у збірнику «Книжка»;

б) було надруковано (твір «Тобі, котрий мешкає в землі, що зветься Польська...») в острозькій «Книжці в десяти главах» (1598);

в) не було надруковано;

г) поширювалися в рукописному вигляді, особливо численні списки «Послання до єпископів».

54. З'ясуйте, які з положень філософсько-релігійної системи І. Вишенського вводять його «полеміку» до контексту міжконфесійної боротьби щодо унії:

а) автобіографічні відомості у творах;

б) крайні антипапські погляди, гнівне бичування владик православної церкви тощо;

в) підтримка позицій католицької церкви;

г) підтримка позицій православної церкви.

54. Твір «Історія Русів», у передмові до якого зазначено «Літопис», за жанром є:

а) історичним трактатом про минуле та сьогодення України;

б) літописом;

в) історичною хронікою з послідовними порічними записами від давнини до середини XVIII ст.;

г) національно-політичним і літературним твором про історію та сучасність України.

54. Визначте провідну думку твору «Історія Русів»:

а) історія України має власну традицію з найдавніших часів і право на самостійний державно-політичний розвиток;

б) заклик до єднання України з Росією як країною православною (на відміну від Польщі) зі спільною історією;

в) обстоювання ідеї співпраці та налагодження добросусідських стосунків з Польщею, до складу якої і входила значна частина земель України;

г) збереження пам'яті про Україну XVII—XVIII ст. для нащадків.

Петро Гулак-Артемовський

54. Вкажіть, з яким університетом тісно пов’язана діяльність П. Гулака-Артемовського:

а) з Київським;

б) з Московським;

в) із Краківським;

г) із Харківським.

54. Першими друкованими творами П. Гулака-Артемовського, які зробили його ім'я відомим, є:

а) балади, зокрема «Рибалка»;

б) байки «Пан та Собака», «Солопій та Хівря», «Тюхтій та Чванько»;

в) перша українська балада «Твардовський»;

г) ліричні медитації «До Любки», «Текла річка...».

54. Жанр байки та початку XIX ст. (історико-літературний, стильовий контекст) був актуальним і своєчасним, тому що:

а) має гумористичне спрямування;

б) байка була актуальним жанром української літератури не лише на початку XIX ст., а й упродовж усього розвитку літератури;

в) вбираючи реалії свого часу, байка за ідейною спрямованістю залишається традиційною;

г) відповідав вимогам просвітницької естетики: оперативно відгукуватися на злободенні соціальні проблеми, сприяти моральному перевихованню особистості.

54. В основу байки П. Гулака-Артемовського «Пан та Собака» покладено:

а) однойменну байку Езопа;

б) інакшу за змістом, але ідентичну за ідеєю байку Г. Сковороди;

в) однойменну байку І. Красіцького;

г) твір російського байкаря І. Крилова.

54. Вкажіть, у чому виявилося авторське творче начало П. Гулака-Артемовського при обробці запозиченої сюжетної основи байки «Пан та Собака»:

а) у вдалому травестуванні: імена, реалії побуту набули яскравого національного забарвлення;

б) у перетворенні ситуації з побутової на соціально-реалістичну з яскраво вираженими національними характерами;

в) у представленні засобами бурлеску і травестії широкої панорами минулого України — XVII—XVIII ст.;

г) у зміні відомого сюжету.

54. З'ясуйте, яку важливу проблему суспільного та політичного життя початку XIX ст. порушено у байці «Пан та Собака»:

а) проблему кріпосного права;

б) проблему нерівності між чоловіком і жінкою;

в) складні взаємини у військовому середовищі між офіцерами та рекрутами;

г) наслідки війни 1812 р.

Усна народна творчість

54. Фольклорні тексти з'явилися:

а) у 20—30-ті роки XIX ст., про що свідчать видання записів пісень;

б) у часи Київської Русі;

в) разом із розвитком мови, матеріальної та духовної сф^р діяльності людини;

г) з часу визвольних воєн під проводом Б. Хмельницького.

54. Вкажіть, у чому виявляється фольклор як сукупність творчої діяльності народу:

а) лише в усній поезії;

б) у словесному та музичному мистецтві, декоративно-ужитковій творчості, народній архітектурі та малярстві;

в) у народних гуляннях, що відтворюють звичаї наших предків;

г) лише у декоративно-ужитковому мистецтві.

54. Фольклор — слово іншомовного походження, що означає:

а) з англійської — народні знання, народну мудрість;

б) з грецької — життя;

в) з латинської — героїчне минуле народу;

г) зі старослов'янської—особливий спосіб велемовної оповіді про історію.

54. З’ясуйте, у якому взаємозв'язку перебувають людина і природа у фольклорі («Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси...», «У неділю рано зілля копала...»):

а) у конфліктному протиставленні;

б) у конфлікті, де людина шукає інших форм існування, уникаючи взаємин з природою;

в) у формі драматичного пошуку порозуміння, коли людина прагне за воювати прихильність ворожої природи;'

г) у гармонійній єдності, де природа (звірі, птахи, рослини тощо) або прихильна до героя, або існує як паралельна аналогія (образний паралелізм).

54. Визначте головні жанрові ознаки казки:

а) традиційні формули початку і закінчення, настанова на вигадку і розважальність, повчальна мета, гіперболізація фізичних і духовних якостей персонажів;

б) розлогий епічний сюжет, що переповідає події з багатьма деталями, велика кількість персонажів;

в) повчальність, якій підпорядковані сюжет, система персонажів, художні засоби;

г) відсутність традиційних образів і персонажів, динамічний і змінний сюжет, спрямована на реалістичне розкриття подій оповідь.

54. Вкажіть, які з названих особливостей характерні для народної легенди:

а) оповідь про чудесну подію, що сприймається як достовірна; не має традиційних формул початку і закінчення; форма викладу вільна, зміст часом фантастичний, що трактується як диво, творене незвичайними людьми;

б) найпоширеніший жанр європейського середньовічного письменства; побутує переважно як житія святих і має віронавчапьну спрямованість;

в) епічний, оповідний художній твір усного походження; захоплива розповідь про вигадані події і явища, які сприймаються і переживаються як реальні;

г) невеликий прозовий твір, сюжет якого оснований на певному епізоді (рідко — кількох) з життя одного персонажа (кількох); персонажі, як правило, реальні, історично достовірні; оповідь ведеться від першої особи.

54. Уривок про виняткову силу, сміливість і мужність воіна-лицаря ...Ще ти козака у руки не взяв,

А вже за його й гроші пощитав.

А ще ж ти між козаками не бував,

Козацької каші не їдав

І козацьких звичаїв не знаєш!

То теє промовляв, на присішках став,

Без міри пороху підсипає,