Іван Котляревський

Перевірочний тест № 1

10 клас

1. Роки життя та основне місце проживання І. Котляревського:

а) 1769—1838 рр., м. Полтава;

б) 1800—1850 рр., м. Київ;

в) 1796—1888 рр., м. Львів;

г) 1721—1781 рр., м. Харків.

2. Рік виходу «Енеїди» І. Котляревського як початок нового етапу в розвитку української літератури:

а) 1798р.;

б) 1800р.;

в) 1789р.;

г) 1821 р.

3. За жанром «Енеїда» І. Котляревського:

а) роман у віршах;

б) епічна, бурлескно-травестійна поема;

в) ліро-епічна поема;

г) драматична поема.

4. У поемі І. Котляревського «Енеїда»

...годів з дев'ятнадцять мав, Де усу буть, пушок м'якенький Біленьку шкуру пробивав; Та був одвага і завзятий, силач, козак

лицарковатий...

її персонаж:

а) Еней;

б) Евріап;

в) Зевс;

г) Латин.

5. Вкажіть, кому з героїв «Енеїди» І. Котляревського належать слова

Іди, небого, не журися, Понеділкуйся, помолися, Все буде так, як я сказав... і як вони характеризують мовця:

а) Зевсу (статечністю і розважливістю, властивою осілий козацькій старшині, передано впевненість у тому, що його волю ніхто не може змінити);

б) Енею (його рішучість унеможливлює будь-яку суперечку, що свідчить про роль ватажка серед козацтва);

в) Евріалу (безстрашному відчайдусі, для якого твердість слова є виявом лицарської доблесті);

г) Анхізові (для нього всі справи земного життя заздалегідь відомі, що дає йому змогу говорити з певною зверхністю).

6. З'ясуйте, яке завдання ставив перед собою автор під час написання «малоросійської опери» «Наталка Полтавка»: |

а) дати взірець людяності, духовної краси саме із суспільних низів та показати моральну перевагу людей із простого народу; |

б) якомога ширше представити український пісенний фольклор, етнографічно-побутові реалії;

в) передати соціально-класову нерівність українського суспільства початку XIX ст.;

г) показати проблеми нерівності між чоловіком та жінкою.

7. І. Котляревський, цілком утримуючись від травестування і бурлеску, в рядках поеми «Енеїда» ! Де общее добро в упадку, забудь отця, забудь і матку — лети повинність ісправлять. За милу все терять готові — клейноти, | животи, обнови; одна дорожче милой — честь | обстоює: ;

а) загальнохристиянські морально-етичні цінності, які зазнавали упадку в умовах посилення кріпосного права; і

б) воїнський обов'язок, який завжди був для героя найвищим виявом честі;

в) інтереси родини, «общого добра», які господар має за обов'язок і честь захищати;

г) ідею захисту народу, його добра у скрутні часи (у цьому козак захищає й свою честь).

8. Вкажіть, у чому полягає новаторське значення п'єси І. Котляревського «Наталка Полтавка»:

а) це перший помітний драматичний твір про кохання;

б) у широкому показі української народнопісенної традиції;

в) «радість, і горе, і сльози Наталки були горем, сльозами і радістю всієї зали, котра була набита панською прислугою» (І. Карпенко-Карий);

г) твір продовжує традицію барокової шкільної драми, однак розширює тематику про життя панівних верств суспільства (возного, виборного).

9. Словами з п'єси «Наталка Полтавка»

Один собі живу на світі, як билинка на полі; сирота — без роду, без племені, без талану і без приюту. Що робить — і сам не знаю. Був у городі, шукав міста, но скрізь опізнився. Одважусь в пекло три дні! Піду на Тамань, пристану до чорноморців. Хоть із мене і непоказний козак буде, та єсть же і негідніші од мене. Люблю я козаків за їх обичай! Вони коли не п'ють, то людей б'ють, а все не гуляють. Заспіваю лиш пісню їх, що мене старий запорожець Сторчогляд навчив:

Гомін, гомін, гомін, гомін по діброві,

Туман поле покриває, мати сина виглядає...

І. Котляревський розповідає про долю:

а) Миколи;

б) Петра;

в) возного Тетерваковського;

г) виборного Макогоненка.

10. Пісні у п'єсі І. Котляревського «Наталка Полтавка»:

а) виконують розважальну роль;

б) сприймаються як декоративний елемент;

в) є засобом психологічної характеристики дійових осіб;

г) не завжди виправдані і переобтяжують розвиток сюжету.

11. Вкажіть, які мовно-стильові особливості притаманні літературі початку XIX ст.:

а) твори друкуються переважно російською мовою;

б) небувала багатомовність української літератури (українська, латинська, старослов'янська, польська, російська, молдавська), що зумовило її стильове розмаїття;

в) в літературу входить жива народна мова, що зумовлює й активне використання фольклору зі специфічними стильовими особливостями;

г) відчутних змін від часу барокової літератури XVII—XVIII ст. не відбулося.

12. Визначте жанрово-стильові особливості, які відрізняють нову українську літературу на етапі її формування (початок XIX ст.) від давньої:

а) формування нових модерністських напрямів, які виражають пошук митцем нових форм зображення у нових умовах;

б) поєднання різних стильових течій: бурлескно-травестійної, просвітницько-реалістичної, сентиментально-реалістичної, передромантичної і романтичної;

в) поява містичних, утопічних жанрів, зумовлена впливом ідей середньовічної церковної філософії;

г) активне поширення реалізму як творчого методу, завдяки якому в літературу входить життя простої людини.

13. Трактування «високої» теми низьким стилем (навмисне зниженим, жартівливим, іронічним тоном) або ж «низької», буденної теми засобами велемовними, патетичними притаманне:

а) курйозному віршу;

б) бурлеску;

в) комедії;

г) реалістично-побутовому зображенню з елементами буфонади.

14. Травестія — це:

а) комедія часів середньовіччя;

б) спосіб декламування в античному театрі;

в) літературна переробка, за якої твір серйозного або героїчного змісту перелицьовується на жартівливий з комічними елементами;

г) висміювання негативних явищ життя і вад людського характеру.

15. З'ясуйте, чим зумовлений активний розвиток бурлескно-травестійної традиції в українській літературі кінця XVIII — початку XIX ст.:

а) задоволенням запитів читачів, які завжди потребують гумору і розваг;

б) намаганням засобом травестії засвоїти кращі зразки античної та ренесансної літератури;

в) змогою авторів не тільки висміювати та викривати вади кріпосного суспільства, а й підносити нові суспільні та естетичні ідеали.

16. Вкажіть, які ідеї утверджувало Просвітництво в літературі:

а) послідовного підпорядкування молодшого старшому, ствердження суспільної та державної ієрархії;

б) структурованості суспільства, грунтованої на чіткому поділі на багатих і бідних;

в) природної рівності людей незалежно від їхнього становища, критики моральних вад суспільства;

г) цілковитих анархічних свобод людини в усіх проявах її природного начала.

17. Особливість бурлескного травестування І. Котляревського полягає:

а) у прагненні ствердити стиль та ідеї барокової традиції бурлеску XVIII ст.;

б) у вдалому поєднанні тексту Вергілія з українськими реаліями (побут, звичаї тощо);

в) у підпорядкуванні розповіді більше перелицюванню, травестуванню, аніж осміюванню, у використанні сміху задля сміху, наповненні оповіді реалістично-етнографічними деталями;

г) у прагненні розвивати та утверджувати ідеї просвітницького реалізму.

18. Вкажіть, чиї інтереси, традиції, прагнення утверджує І. Котляревський в образах героїв «Енеїди»:

а) античних богів;

б) троянців;

в) українських панів-кріпосників;

г) українського народу з його багатовіковою історією і традиціями.

19. Рядками з «Енеїди» про долю закріпаченого народу

Пропали! Як сірко в базарі! Готовте шиї до ярма! По нашому хохлацьку строю Не будеш цапом, ні козою, А вже запевне, що волом: І будеш в плузі походжати... автор зображує:

а) латинян;

б) греків;

в) богів-олімпійців;

г) українців.

20. Автором опери «Наталка Полтавка» за текстом п'єси І. Котляревського є:

а) М. Лисенко (1890);

б) А. Ведель(1819);

в) І. Котляревський (1798);

г) М. Скорик (1989).

Григорій Квітка-Основ'яненко

21. Г. Квітка-Основ'яненко був ініціатором заснування в Харкові журналу:

а) «Основа»;

б) «Украинский вестник»;

в) «Библиотека для чтения»;

г) «Современник».

22. Вкажіть, хто з дослідників історії української літератури писав, що проза Г. Квітки-Основ'яненка «прикрасила б будь-яку літературу за вірністю живописання з натури й глибиною сердечного почуття»; автор «увів нас у мужицьку хату», поставив за мету звеличити «внутрішній образ українського народу», у його творах постає образ глибокоморального простолюдина, він узяв для оповіді «найнижчу матерію: взяв неписьменного, темного, найпростішого собі хлібороба і оповідав його ж мовою, що в його господарстві, в сільській околиці і в хаті між жіноцтвом діється»:

а) І. Франко; і

б) П. Куліш; !

в) С. Єфремов; !

г) М. Максимович. ]

і

23. У п’єсі «Сватання на Гончарівці» Г. Квітка-Основ'яненко порушив конфлікт: |

а) зумовлений становою та майновою нерівністю у суспільстві; і

б) між козацькою старшиною, яка стала міщанством, та черню (рядовими козаками); |

в) між містом і селом; |

г) між новою робочою силою в місті, найманими робітниками та селянами.

24. Визначте, з якою метою Г. Квітка-Основ'яненко декларує ідею морального закону як регулятора людської поведінки у повісті «Маруся»:

а) для утвердження ідеалу людяності безвідносно до соціальних станів, який є основою для формування внутрішнього ладу особистості;

б) для розкриття морально-етичних невідповідностей у поведінці різних соціальних станів — панів та кріпаків;

в) для посилення викривальної сили соціальних проблем в тогочасній Україні;

г) для поглиблення психологізму образу Марусі.

25. Вкажіть на джерело типовості реалістичних образів Г. Квітки-Основ'яненка:

а) бурлескно-травестійна основа образів;

_ч б) творення образів на основі трансформованих народнопоетичних традицій;

в) дотримання принципу «типовий герой у типових обставинах»;

г) високохудожня творча фантазія автора.

26. Визначте, який творчий метод вибрав Г. Квітка-Основ'яненко для написання першої української повісті «Маруся»:

а) класицизм з орієнтацією на єдність часу, місця, дії;

б) романтизм, який передусім розкриває внутрішній конфлікт людини, неузгодженість душевних, духовних поривань із зовнішніми соціальними факторами;

в) сентименталізм, що зображує почуття простої людини, яка за своїми моральними якостями протистоїть існуванню представників вищих класів; |

г) власний оригінальний художній стиль. І

27. Для портретної характеристики головних героїв повісті «Маруся»

Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці як тернові ягідки, бровеньки, як на шнурочку, \ личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький з горбочком, а губоньки, як цвіточки, розцвітають, і меж ними зубоньки, неначе жарнівки, як одна, на ниточці нанизані. /..Коси у неї, як смоль, чорнії та довгі-довгі, аж за коліно /..Усі груди так і обнизані добрим намистом з червінцями, так що разків двадцять буде, коли і не більш, а на шиї. А та й шия білесенька-білесенька...

Хлопець гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки; на виду рум'яний, моторний,! звичайний... \

Г. Квітка-Основ'яненко використовує:

а) античні традиції змалювання природної краси людського тіла; і

б) народнопісенні традиції узагальненої ідеалізації образу; |

в) принцип «типовий герой у типових обставинах»;

г) власну високохудожню творчу фантазію.

28. Визначте ідейну спрямованість бурлескно-реалістичної повісті Г. Квітки-Основ'яненка «Конотопська відьма»: !

а) конкретна ідея відсутня, повість має суто комічний, розважальний характер;

б) утвердження кращих моральних якостей народу в боротьбі з мракобіссям і неграмотністю;

в) заперечення традиційних міфологічних вірувань у потойбічні демонологічні сили;

г) гостра сатира на ту частину козацької старшини, яка у період ліквідації російським царизмом української державності виродилася в експлуататорську верхівку.

29. Які філософські думки висловлює Квітка-Основ'яненко у вступі до повісті «Маруся»?

а) про людську неприкаяність;

б) смерть для праведної людини - це позбавлення від страждань;

в) ідею «сродної праці»;

г) нічого в житті не буває вдруге.

Г. Сковорода

30. Визначте роль збірки віршів Г. Сковороди «Сад Божественних пісень» у розвитку української системи віршування:

а) перша збірка української поезії;

б) збірка цілком традиційна в контексті літератури XVII—XVIII ст.;

в) етапна збірка в історії української поезії, створена у системі силабічного віршування; ритмізовано і тонізовано силабічний віршований

рядок, що було суттєвим кроком до силабо-тонічного віршування; г) у збірці Г. Сковорода заперечив старі поетичні форми та образну систему, модернізував поезію, створивши цілком нові образи, символічні фігури, здійснив експерименти з віршуванням.

31. Роки життя Г. Сковороди:

а) 1722—1794рр.;

б) 1648—1702рр.;

в) 1700—1800рр.;

г) 1740—1820рр.

32. Зазначте, де народився Г. Сковорода:

а) с. Понорниця на Чернігівщині;

б) с. Чорнухи на Полтавщині;

в) м. Київ;

г) м. Харків.

33. Вкажіть, у якому вищому навчальному закладі навчався, не закінчивши його, Г. Сковорода:

а) Харківський університет;

б) Києво-Могилянська академія;

в) Острозька академія;

г) Московський університет.

34. Вплив мандрівного філософа Г. Сковороди на його оточення полягає:

а) в узгодженості його вчення з особистим життям;

б) у силі його філософської ідеї;

в) у силі його літературного таланту;

г) в повній богемності його особистого і творчого життя | ■ \

35. У літературній творчості Г. Сковороди переважають: І

а) драматичні твори; г

б) вірші і байки; |

в) поеми і оди; - І

г) пісні. [

І

36. Зазначте, з яким музичним інструментом не розлучався Г. Сковорода під час своїх мандрів:

а) з лірою;

б) з бандурою; |

в) із сопілкою; |

г) із флейтою. ' |

І

■ і

37. З'ясуйте значення символу черепахи у трактаті Г. Сковороди «Розмова, звана Алфавіт, чи Буквар світу», беручи до уваги силу байки «Орел і Черепаха»

Не через те загинула премудра твоя прабаба, що літала, але тим, що взялася за те не по природі...:

а) символ людини, яка прагне займатися «несродною» працею;

б) символ морально слабкої, беззахисної людини;

в) символ уповільненого руху як духовно-мислительного начала людини, так і фізичного;

Г) символ чужого, іншого світу для слов'янської ментал ності.

38. З'ясуйте, в аому суть філософських пошуків Г. Ско ороди:

а) віднайти доступне джерело збагачення;

б) віднайти оптимальний шлях до професійного та соціального зростання;

в) досягти стану, коли дух у людини веселий, думки спокійні, серце мирне, життя все ясне, щасливе, блаженне;

г) заперечити сутність земного життя людини з її цілком природними проявами.

39. Вкажіть, у якій формі побудований філософський трактат Г. Сковороди «Розмова, звана Алфавіт, чи Буквар світу»:

а) у формі філософських роздумів;

б) у формі емоційних монологів (зокрема тих, які представлені у формі віршів, байок), у яких автор передає своє вчення;

в) у формі філософських діалогів, полілогів (у творі розмовляє п'ять осіб: Афанасій, Яків, Логвин, Єрмолай, Григорій, тобто сам Сковорода);

г) без особливої форми, епічна розповідь у довільній формі.

40. «Священний град» у пісні 20-й «Чистий можеш буть собою...» (збірка «Сад Божественних пісень») Г. Сковорода зображує як дивне місто на горі:

Непорочність — ось його броня, А невинність — діамант-стіна.

Бомб цей город не боїться Ні оббріхувальних стріл, Хитрих мін не застрашиться, Завжди цілий — не горів...

Цей образ символізує:

а) місто, яке бачив Г. Сковорода під час своїх мандрів як Західною Європою, так і Україною;

б) ідеальне місто ідеальних людей, глибина духовного життя і моральності яких здатна перемогти будь-яких ворогів;

в) утопічне місто-мрію, описане за традиціями тогочасної європейської літератури;

г) довільну фантазію.

41. Вкажіть за сучасним визначенням

Коротке, переважно віршове алегоричне оповідання, в якому закладено дидактичний зміст; один з різновидів ліро-епічних жанрів жанр творів Г. Сковороди:

' а) байка; ;

б) роман;

в) балада;

г) дума.

42. Поезії Г. Сковороди «Гей поля, поля зелені», «В город не піду багатий — на полях я буду жить», «Ой ти, пташко-жовтобоко...» об'єднані мотивом:

а) природи, який привносить в українську літературу опис, пейзаж центральноукраїнських просторів;

б) марноти марнот, суєти людської, що послідовно викривав Г. Сковорода;

в) праці, зокрема хліборобської;

г) необхідності пізнання та слідування природним нахилам людини, моральним християнським принципам.