Запитання для самоконтролю

– Що характеризує журнал як періодичне видання?

– Чим журнальна верстка відрізняється від газетної?

– Що таке заголовковий комплекс журналу?

– Як застосовують кольори в оформленні елементів журналу?

– Як проявляється індивідуальність журналу в оформленні його обкладинки?

– Які особливості верстки сучасних журналів?

Глосарій

Аншлаг – коротка анотація основних матеріалів сторінки (або усього номера, розміщена зверху смуги).

Вертикальна верстка – верстка, яка характеризується наявністю «стояків» і відсутністю яскраво виражених «підвалів», «поверхів» та «горищ».

Відкрита верстка заголовка – заголовок стоїть над усім текстом і його побудова не залежить від змісту, обсягу та місця матеріалу на смузі, а враховується лише кількість колонок, на яку розверстано публікацію.

Вікно – середній за розміром матеріал, який розміщено на двох-трьох колонках однакової висоти, найчастіше у верхніх правому чи лівому кутках смуги.

Виворітне кліше («виворотка») – прийом оформлення рубрики, який є одним з найсильніших засобів виділення, у цьому випадку застосовується білий текст на чорному тлі.

Горизонтальна верстка – верстка, яка складається з кількох «підвалів», розміщених один над одним та поділяється світлими чи напівжирними лінійками на три-чотири «поверхи».

Горище – текстовий матеріал, зверстаний у верхній частині газетної смуги на кілька колонок (не менше чотирьох) і відбитий знизу лінійкою або узятий у рамку.

Добірка – матеріали, згруповані в одному місці за певною загальною ознакою.

Занурений заголовок – заголовок, який розміщують усередині публікації, тож текст обрамляє його з усіх чотирьох боків.

Кватирка – верстка заголовка, коли він вміщений всередині тексту на спеціально залишеному білому просторі в лівій або правій верхній частині матеріалу.

Ліхтарик – велика літера на початку абзацу.

Макет – графічний план верстки, який дає чітке уявлення про розподіл матеріалів на смугах та деталі їх оформлення.

Млин – вид верстки, коли два великих матеріали врівноважують один одного по діагоналі.

Наскрізний підвал – підвал, що заповнює всі нижні частини колонок на парній смузі та кілька колонок (або усі) на непарній.

Підвал – нижня частина газетної смуги, відділена від розміщеного вище тексту напівжирною або світлою лінійкою.

Прапорцева верстка заголовка – заголовок, що розміщується над більшою кількістю колонок, ніж їх забирає матеріал, до якого він належить; використовують тоді, коли хочуть підкреслити актуальність і важливість порівняно невеликого матеріалу.

Розгортка – прийом верстки великого матеріалу «стояками» у центрі двох суміжних смуг, роз’єднаних середником.

Розрядка – збільшення проміжків між літерами слова.

Середник – пробіл між двома суміжними смугами номера або пробіл між колонками тексту.

Симетрична верстка – верстка, коли у разі поділу смуги навпіл вертикальною лінією права частина смуги композиційно збігається з лівою, при цьому розташування текстів, заголовків, ілюстрацій, лінійок взаємно врівноважує один одного

Стояк – спосіб розміщення значного за обсягом текстового матеріалу у верхній частині смуги (на три-чотири колонки, здебільшого – до «підвалу»).

Шпігель – місце поруч із заголовною частиною, яке використовується для публікації найважливіших матеріалів номера, закликів або реклами.

ТЕСТИ

1. Цим шрифтом в 1467 р. був видрукувана збірка листів Цицерона, тому його назвали «цицеро». Який кегль (розмір у пунктах) мав цей шрифт?

а) 12 кегль б) 13 кегль в) 14 кегль

2. C100 M100 Y0 K0 – який це колір згідно системи CMYK?

а) бордовий б) темно-синій в) чорний

3. Як називається вид верстки, коли два великих матеріали врівноважують один одного по діагоналі?

а) «діагональний» б) «ламаний» в) «млин»

4. Якщо кількість колонок «підвалу» на суміжних смугах не однакова, то на другій смузі у порівнянні з третьою їх кількість має бути:

а) більшою б) меншою в) це не має значення

5. «Підвал», що заповнює всі нижні частини колонок на другій смузі та кілька колонок, або ж усі колонки на третій, називають:

а) двохсмуговим б) наскрізним в) повним

6. Якщо «підвал» заверстують не на всі колонки газетної смуги, то їх кількість має бути не менше:

а) двох б) п’яти в) чотирьох

7. Текстовий матеріал, зверстаний у верхній частині газетної смуги на кілька колонок (не менше чотирьох) і відбитий знизу лінійкою або ж узятий в рамку, називають:

а) «вікном» б) «горищем» в) «стояком»

8. Якщо смуга складається з кількох «підвалів», розміщених один над одним та поділяється світлими чи напівжирними лінійками на три-чотири «поверхи», то це верстка:

а) вертикальна б) горизонтальна в) ламана

9. C0 M100 Y100 K0 – який це колір згідно системи CMYK?

а) помаранчевий б) червоний в) чорний

10. Цей стиль верстки характеризується наявністю «стояків» і відсутністю «підвалів», «поверхів» та «горищ». Отже, це верстка:

а) вертикальна б) горизонтальна в) ламана

11. Ця верстка утворює таке розташування текстів, заголовків, ілюстрацій, лінійок, при якому вони взаємно врівноважують один одного. Назва цієї верстки:

а) брускова б) ламана в) симетрична

12. Якщо у разі поділу смуги навпіл вертикальною лінією права частина смуги композиційно збігається з лівою, то це верстка:

а) вертикальна б) ламана в) симетрична

13. Типовою помилкою в оформленні добірок вважається:

а) складання усіх заголовків однаковим кеглем

б) складання усіх заголовків однаковою гарнітурою

в) складання усіх заголовків різною гарнітурою

14. Графічний план верстки, який дає чітке уявлення про розподіл його матеріалів на смугах та про всі деталі їх оформлення – це:

а) дизайн б) макет в) проект

15. Матеріали, згруповані в одному місці за певною загальною ознакою, це:

а) «вікно» б) «добірка» в) «підвал»

16. Нижня частина газетної смуги, відділена від розміщеного вище тексту напівжирною або світлою лінійкою – це:

а) «підвал» б) «стояк» в) «шпігель»

17. Колонтитул в газеті:

а) не розміщується на останній сторінці

б) не розміщується на першій сторінці

в) має бути на всіх сторінках

18. Пробіл між двома суміжними смугами номеру або пробіл між колонками тексту має назву:

а) «повітря» б) «подвійний пробіл» в) «середник»