
- •Передмова
- •Частина і. Теоретичні основи інформаційних систем і технологій управління оранізацією
- •Введення до інформаційних систем в управлінні організацією
- •1.2. Ресурси і технології інформаційних систем.
- •1.3. Глобальне інформаційне суспільство.
- •Питання для самоконтролю
- •Тести для перевірки знань
- •Етапи розвитку та сутність інформаційних систем
- •2.2. Етапи розвитку інфораційних систем.
- •2.3. Види інформаційних систем.
- •1. За рівнем або сферою діяльності: державні; територіальні (регіональні); міжгалузеві; інформаційні системи управління підприємствами або виробничими об'єднаннями ; галузеві або відомчі
- •2. За ступенем інтеграції функцій: багаторівневі іс з інтеграцією за рівнями управління; багаторівневі іс з інтеграцією за рівнями планування та ін.
- •5. За ступенем автоматизації перетворення економічної інформації: немеханізовані (ручні); автоматизовані; автоматичні.
- •8. За функціональним призначенням: культорологічні, владні, науково-технічні, соціальні, фінансово-економічні, інформаційні системи міжнародних організацій.
- •9. За часом обробки інформації: реального часу, квазіреального часу, нереального (ірреального) часу.
- •10. За сферою призначення: економічні, медичні, географічні та інші.
- •Питання для самоконтролю
- •Тести для перевірки знань
- •Типологія інформаційних систем у менедженті організацій.
- •3.2. Інтерактивний маркетинг.
- •3.3. Операційні інформаційні системи.
- •3.4. Інформаційні системи управління персоналом.
- •3.5. Банківські інформаціні системи.
- •3.6. Бухгалтерські інформаційні системи.
- •Питання для самоконтролю
- •Тести для перевірки знань
- •Планування розвитку управлінських інформаційних систем
- •4.2. Системний підхід до створення інформаційної системи.
- •4.3. Методологія планування інформаціних систем
- •4.4. Впровадження інформаційних систем.
- •Питання для самоконтролю
- •Тести для перевірки знань
- •Управління інформацйними системами в організації
- •5.2. Організаційна та інформаційна технології інформаційної системи.
- •5.3. Концептуальна структура інформаційної системи підприємства
- •5.4. Відділ інформаційного обслуговування.
- •Питання для самоконтролю
- •Тести для перевірки знань
- •Системи підтримки прийняття управлінських рішень
- •6.2. Аналітичні методи та інструменти підтримки прийняття управлінських рішень.
- •6.3. Архітектура систем підтримки ухвалення рішень
- •6.4. Експертні системи
- •6.5. Штучний інтелект.
- •Питання для самоконтролю
- •Тести для перевірки знань
- •Корпоративні інформаційні системи
- •7.2. Склад та характеристика основних елементів програмного продукту
- •7.3. Автоматизація основних управлінських функцій: планування, організація, облік, контроль, координація
- •7.4. Автоматизація операційного управління
- •7.5. Впровадження корпоративних інформаційних систем
- •Питання для самоконтролю
- •Тести для перевірки знань
- •Інформаційні ресурси глобальної мережі Інтернет
- •8.2. Основні принципи Інтернет-маркетингу
- •8.3. Основні схеми підключення до Інтернет
- •8.4. Основи технології електронної комерції
- •8.5. Електронні платежі та безпека
- •Питання для самоконтролю
- •Тести для перевірки знань
- •Локальні та регіональні інформаціні мережі
- •9.3. Призначення Extranet
- •9.4. Електронні комунікації
- •Питання для самоконтролю
- •Тести для перевірки знань
- •Безпека інформаційних систем
- •10.2. Фізичний захист інформаційних систем
- •10.3. Аудит інформаційних систем
- •10.5. Комп’ютерна злочинність
- •Питання для самоконтролю
- •Тести для перевірки знань
- •Автоматизовані системи управління, обробки та аналізу інформації
- •11.2. Автоматизована система управління (асу)
- •11.3. Асоеі
- •Питання для самоконтролю
- •Тести для перевірки знань
- •Технологія обробки інформації
- •12.2. Сучасні технологічні засоби обробки інформції
- •12.2.1. Гіпертекстова та мультимедійна технології
- •12.2.2. Застосування нейромережних технологій в економічній діяльності
- •12.3. Математичні методи обробки інформації та моделювання
- •12.4. Постановка завдання.
- •12.5. Формування інфомаційної бази
- •Питання для самоконтролю
- •Тести для перевірки знань
- •Математичне та інформаційне забезпечення асоі
- •13.2. Фукціональні задачі та програмне забезпечення асоі
- •13.3. Інформаційна база
- •13.4. Бд, субд, абд
- •Операційна система
- •Масиви оперативної інформації
- •13.5. Теорія нормалізації відношень
- •13.6. Розподілені бази даних
- •Питання для самоконтролю
- •Тести для перевірки знань
- •Застосування асоі для аналізу роботи підприємства
- •14.2. Технологія обробки аналітичної інформації
- •14.3. Інформаційна база економічного аналізу
- •Питання для самоконтролю
- •Тести для перевірки знань
- •Автоматизовані систеи планування та аналізу (аспа) маркетингової діяльності
- •15.2. Комплекси програм аспа
- •15.2.1. Використання корпоративних інформаційних систем для розв’язання задач управління маркетингом
- •15.2.2. Використання спеціалізованих програмних продуктів для розв’язання задач управління маркетингом
- •15.2.3. Використання програм з маркетинговою складовою для розв’язання задач управління маркетингом
- •15.3. Створення інформаційних моделей для аспа
- •15.4. Інформаційна база аспа
- •Питання для самоконтролю
- •Тести для перевірки знань
- •Геоінформаційні системи
- •16.2. Структура гіс
- •16.3. Організація роботи з даними гіс
- •16.4. Сфера застосування гіс
- •Питання для самоконтролю
- •Тести для перевірки знань
- •3.4. Заповнення словника «Сотрудники».
- •4.1. Введення інформації у розділ.
- •4.2. Приклад роботи з інформацією.
- •5.1. Веденння інформації
- •5.2. Робота з інформацією
- •6. Маркетинг і збут
- •6.1. Введення інформації
- •При виборі зареєстрованої в Системі організації:
- •При створенні нової організації і її робочого місця необхідно використовувати поля Мнемокод і Вид зобов'язань:
- •6.2. Розсилання.
- •7. Розділ «Журнал доставки»
- •7.1. Введення інформації.
- •8. «Журнал учета обращений»
- •8.1. Введення інформації.
- •8.2. Робота з інформацією.
- •9. Розділ «Маркетингові акції»
- •9.1. Введення інформації.
- •10. Розділ «Маркетинговые исследования»
- •10.1. Введення інформації
- •11. Розділ «Журнал учета рекламаций».
- •11.1. Введення інформації
- •1. Регистрация новых пользователей и групп пользователей.
- •2. Назначение прав доступа.
- •3. Припинення роботи користувачів.
- •4. Передача сообщений.
- •2. Зміна назв полів у робочих формах.
БДОпераційна система
Масиви нормативно-довідковох інформаціїМасиви оперативної інформації
СУБД
Допоміжні масиви
Робочі масиви
Службові масиви
Вихідні масиви
Рис.1. Схема автоматизованого банку даних
Внутрiшня структура АБД складається з наступних складових частин.
Поле - найменша складова частина пам`ятi, на якiй вiдображена iнформацiя. Викликається по iдентифiкатору. Має один або декiлька байт.
Сегмент - одиниця органiзацiї пам'ятi. Включає декiлька полiв. Викликається по iдентифiкатору.
Запис - одиниця органiзацiї пам'ятi. Мiстить сегменти. Має самостiйний змiст.
Зона - одиниця органiзацiї пам'ятi. Сукупнiсть записiв певного семантичного змiсту.
Масив - одиниця органiзацiї пам'ятi. Має зони.
Том - сукупнiсть постійних даних. Може розглядатися як структурна одиниця.
База АБД - сукупнiсть масивiв, об'єднаних семантичним змiстом i вiдображених в одному чи декiлькох томах.
13.5. Теорія нормалізації відношень
Нормалізація відношень — це ітераційний зворотний процес декомпозиції початкового відношення на кілька простіших відношень меншої розмірності. Під зворотністю процесу розуміють те, що опереація об’єднання відношень, здобутих у результаті декомпозиції, має дати початкове відношення. У результаті нормалізації склад атрибутів відношень БД має відповідати таким вимогам:
між атрибутами мають викючатися небажані фукціональні залежності;
групування атрибутів не повинно мати надлишкового дублювання даних;
забезпечувати обробку і поновлення атрибутів без ускладнень.
Апарат нормалізації був розроблений Е.Ф. Коддом. Кожна нормальна форма обмежує тип допустимих залежностей між атрибутами. Код виділив три нормальні форми (скорочена назва 1НФ, 2НФ і 3НФ). Найдосконаліша з них — це 3НФ. Тепер уже відомі і визначені 4НФ, 5НФ.
Нормалізація відношень виконується за кілька кроків. 1-й крок (1-ша ітерація) — зведення відношень до першої нормальної форми (1НФ). Відношення в 1НФ мають відповідати таким вимогам:
усі атрибути відношення мають бути атомарними, тобто неподільними;
усі рядки таблиці мають бути однакової структури, тобто мати одну й ту саму кількість атрибутів з іменами, що відповідно збігаються;
імена стовпців мають бути різними, а значення однорідними (мати однаковий формат);
порядок рядків у таблиці не істотний.
Кожне відношення БД містить як структурну, так і семантичну інформацію. Структурна інформація задається схемою відношення, а семантична виражає функціональні зв’язки між атрибутами. На 2-му кроці (2-га ітерація) нормалізації виявляються ключі відношення та аналізуються відповідні залежності з метою вилучення неповних функціональних залежностей.
Означення 1. Атрибут Б залежить від А у відношенні R тоді, коли в кожний момент часу одному й тому самому значенню А відповідає не більш як одне значення Б. Функціональній залежності відповідає відношення 1:1 між атрибутами.
Означення 2. Атрибут перебуває у повній функціональній залежності, якщо він залежить від усього ключа і не залежить від його складових. Якщо відношення має неповні функціональні залежності, то виконують його декомпозиції на два чи більше інших відношень, які не мають неповних функціональних залежностей і об’єднання яких дасть початкове відношення.
Переваги 2НФ: зручність модифікацій.
Трудомісткість внесення змін до БД, яка міститься в 2НФ, значно менша, ніж у разі ненормалізованої БД.
3-й крок (3-тя ітерація) нормалізації — це вилучення транзитивних залежностей. Відношення в 2НФ має аналізуватися на присутність транзитивних залежностей.
Транзитивна залежність — це залежність між неключовими атрибутами.
Транзитивні залежності вилучаються також за допомогою декомпозиції відношення на інші два чи більше відношень, які не містять транзитивних відношень і об’єднання яких дасть початкове відношення.
На 4-му кроці (4-та ітерація) нормалізації виконується аналіз на присутність незалежних багатозначних залежностей у відношенні. Якщо вони є, то виконується декомпозиція відношення.
Багатозначна залежність — це різновид функціональної залежності. Їй відповідає відношення 1:Б між атрибутами.
Атрибут А багатозначно визначає атрибут В у відношенні R (A, B, C), якщо В залежить лише від А при будь-яких його комбінаціях з іншими атрибутами відношення.
Означення 3. Відношення R міститься в 4НФ, коли в структурі багатозначної залежності, яка визначена на множині атрибутів, є лише тривіальні чи такі нетривіальні багатозначні залежності, що ліва частина будь-якої з них є ключем.
Декомпозиція початкового відношення на кілька інших має гарантувати його оборотність, тобто забезпечувати отримання початкового відношення шляхом об’єднання відношень, знайдених у результаті декомпозиції.
Проте не завжди декомпозиція гарантує оборотність. Відношення, яке містить більш як три багатозначні залежності, потребує спеціальних заходів щодо забезпечення оборотності декомпозиції. Для цього існує 5НФ. При декомпозиції з 4НФ дістають такі проекції, щоб кожна з них містила не менш як один можливий ключ і щонайменше один неключовий атрибут початкового відношення.
5НФ усуває надлишковість і водночас аномалії поповнення БД. Як підсумок ще раз зазначимо, що нормалізація відношень усуває між атрибутами такі залежності: неповні функціональні, транзитивні, нетривіальні (незалежні) багатозначні. Усуваючи ці залежності, виключаємо дублювання даних і можливість виникнення аномалій при виконанні операцій поповнення, заміни та вилучення даних з БД.