3.3. Операційні інформаційні системи.

Операційні (виробничі системи) — це особливий клас систем, що об'єднують працівників, знаряддя і предмети праці та інші елементи, необхідні для їх функціонуванн, у процесі якого створюється продукція або послуги.

Елементами операційної системи є працівники і матеріальні об'єкти — праця, знаряддя, предмети, продукти праці, а також технологія, організація виробництва. Цілі та підцілі створення і функціонування операційної інформаційної системи різноманітні й численні.

Виникненню матеріальних зв'язків у операційній системі передують інформаційні зв'язки, під якими розуміють спілкування і взаємодію людей шляхом обміну усними, письмовими, графічними та іншими видами даних. Завдяки інформаційним зв'язкам забезпечується інтеграція елементів системи в єдине ціле, оскільки системоутворюючі елементи пов'язані з рухом інформації. Інформаційні зв'язки на відміну від матеріальних мають прямий і зворотний рух. Якщо прямі зв'язки визначають еталон поведінки системи та її елементів, то зворотні відображають відомості про результати виконання завдань і параметри функціонування елементів. При цьому інформація супроводжує матеріальний потік, що відображає рух реальних матеріальних ресурсів під час їх перетворення в готовий продукт. Таким чином здійснюються зв'язки внутрішнього стану системи. На "виході" системи виникають інформаційні зв'язки стосовно результатів функціонування, які відображають відомості про кількість, якість, споживчі властивості виробів (послуг), про економічні показники процесів та ін. На підставі отриманої інформації аналізуються, виробляються організаційно-управлінські рішення і здійснюються адміністративно-економічні впливи на систему та її елементи.

Під час створення операційної інформаційної системи, а також у процесі її функціонування необхідне чітке виконання вимог до продукції, послуг:

• відповідність технологічного процесу властивостям сировини, матеріалу, продукції;

• відповідність виробничих потужностей усім складовим системи, що забезпечує результативність у цілому.

При цьому треба визначити спеціалізацію, закріпити її за кожним робочим місцем. За спеціалізацією робочих місць визначають їх підбір згідно з технологією виготовлення виробів чи надання послуг. Вибір виду організації праці та системи обслуговування робочих місць здійснюється стосовно устаткування і технологічного процесу.

Властивості інформаційних операційних систем зумовлюють їх складність, особливо взаємодія головних її елементів — працівників та технічних засобів праці. Виходячи з конструктивно-технологічних характеристик будь-якого нового багатофункціонального виробу, підприємство як система також має свої властивості та принципи побудови.

3.4. Інформаційні системи управління персоналом.

Основними функціональними підсистемами інформаційної системи управління персоналом на підприємстві є:

підсистема обліку кадрів;

підсистема розвитку кадрів;

підсистема планування, прогнозування і маркетингу персоналу;

підсистема аналізу і розвитку засобів стимулювання праці.

Автоматизація планування потреби у персоналі охоплює розрахунки витрат часу на виконання плану виробництва продукції і планового фонду заробітної плати, планової потреби в основних робітниках та інших категоріях персоналу та чистої потреби з урахуванням фактичної наявності робітників, прийому та вибуття робітників До початку планового періоду.

Інформацію щодо фактичної наявності персоналу на підприємстві надає підсистема обліку кадрів, у задачі якої входять автоматизація документального оформлення прийому, звільнення, кадрового переміщення персоналу, облік наявності та руху особового складу підприємства, оцінка та аналіз персоналу. Аналітичні відомості, що формуються у цій підсистемі, містять інформацію про кваліфікаційну структуру персоналу, статево-вікову структуру, структуру персоналу за категоріями, звітну інформацію про плинність кадрів на підприємстві, тривалість робочого дня, соціальні послуги.

Процес планування забезпеченості кадрами виходить з існуючого дефіциту або надлишку персоналу по тих чи інших категоріях, професіях, розрядах. Автоматизація планування забезпеченості кадрами здійснюється в умовах системи підтримки прийняття рішень. При цьому здійснюється, по-перше, вибір заходів кадрової політики шляхом оцінювання переваг і недоліків кожного заходу й визначення ймовірності їх здійснення, по-друге, оцінювання кандидатів на прийняття, переведення, звільнення, навчання за всіма критеріями з подальшим зведенням критеріальних оцінок у глобальну оцінку. Критеріями оцінки працівників є:

передумови продуктивності (знання, інтелектуальні здібності, витривалість, готовність нести відповідальність);

продуктивність працівника (кількість виконаної роботи, якість, теми роботи);

поведінка працівника (здатність до співробітництва, самостійність, здатність до керування);

здатність до розвитку.

Оцінкою працівників послуговуються при прийнятті рішень про використання персоналу.