2 Вибір і характеристика вимог до тканин для виробу

2.1 Загальна характеристика вимог

У підрозділі необхідно дати характеристику вимогам, які пред’явля­ються до одягу в цілому і конкретно до виробу. До сучасного одягу будь-якого виду пред’являються вимоги, які можливо розділити на дві різні за характером і складу групи. Першу групу складають вимоги направлені на формування споживчих властивостей одягу. В неї входять функціональні, ху­дожньо-естетичні, ергономічні, гігієнічні, технічні та інші вимоги. Другу групу складають промислово-економічні вимоги до одягу. Вони направлені на забезпечення високої якості виготовлення одягу при мінімальних трудових і матеріальних затратах [1–3]. Характеризуючи вимоги до виробу необхідно врахувати, що залежно від виду одягу, його призначення та умов експлуатації одні вимоги будуть мати першочергове значення, інші будуть менш значимі, а треті, взагалі можна не враховувати. У підсумку цього підрозділу необхідно перерахувати найбільш значимі вимоги до виробу, які необхідно забезпечити вибраними матеріалами.

2.2 Загальна характеристика властивостей досліджуваної тканини

У підрозділі необхідно коротко дати характеристику властивостям, якими володіють взагалі любі текстильні матеріали незалежно від їх призначення (геометричні і вагові, механічні, фізичні, зносостійкості, форму­вальні). Вказати якими методами визначаються ці властивості, які прилади при цьому використовуються, якими показниками оцінюються і яке значення мають при оцінці якості та при виборі текстильного матеріалу для виготов­лення виробу певного призначення. Характеризуючи властивості, необхідно особливу увагу приділити їх значенню для заданого виробу. Тут також необ­хідно вказати рекомендовані (орієнтовні) або нормативні значення показ­ників властивостей (додаток Г).

3 Лабораторне вивчення будови і властивостей досліджуваного матеріалу

3.1 Визначення характеристик будови і структури тканини

Визначення волокнистого складу досліджуваної тканини. Вико­ристовуючи відомі методи якісного розпізнавання природи волокон (органо­лептичний, мікроскопічний, за допомогою хімічних реагентів або за реакцією горіння) визначити волокнистий склад досліджуваної тканини. Описати його характерні ознаки і методи визначення [4, 5].

Необхідно визначити і дати характеристику будови та структури ни­ток основи і утоку досліджуваної тканини. При цьому необхідно визначити їх спосіб прядіння. Залежно від: способу прядіння розрізняють кардну, гребе­неву і апаратну пряжу; будови розрізняють пряжу однониткову, трощену, кручену. Кручена пряжа за способом кручення поділяється на одно- та багато­кручену, фасону, армовану, текстуровану, комбіновану.

Окрім пряжі для виготовлення тканин використовують текстильні нитки, які можуть бути комплексними і мононитками. Мононитка представ­ляє собою елементарну нитку, яка не ділиться в поздовжньому напрямку без руйнування. Комплексна нитка складається з декількох елементарних ниток, з’єднаних скручуванням, або трощена [3, 5].

Визначення характеристик товщини ниток основи і утоку. Ви­значити основні характеристики товщини пряжі і ниток, а саме лінійну густину, метричний номер, діаметр ниток основи і утоку досліджуваної тканини [4; 5].

Визначення переплетення досліджуваної тканини. На цьому етапі ви­конання курсового проекту необхідно дати зарисовку переплетення дослі­джуваної тканини. На замальовці обмежити кількість ниток основи і утоку, які утворюють рапорт тканини.

Всі ткацькі переплетення діляться на чотири класи: прості (головні); дрібновізерунчасті (похідні від простих і комбіновані); великовізерунчасті; складні.

Визначають ткацьке переплетення за його замальовкою, яку виконують в наступній послідовності. Насамперед на пробі досліджуваної тканини ви­значають напрямок ниток основи і утоку, лицьової і виворітної сторони. Потім зачищають бахрому вздовж ниток основи і утоку, голкою відсувають нитку утоку по бахромі і роздивляються її через лупу. На папері в клітинку зама­льовують переплетення утокової нитки. Кожний горизонтальний ряд клітинок на папері відповідає нитці утоку, вертикальний – нитці основи. Таким чином, клітинка представляє собою перехрещування нитки основи з ниткою утоку. Якщо в цьому перехрещенні на лицьовій стороні зверху лежить нитка основи, клітинку замальовують, якщо нитка утоку – клітинку залишають не замальо­ваною. Замальовку продовжують до тих пір, доки малюнок повністю не повто­риться. Потім першу нитку утоку висмикують, відсувають другу і у тому ж по­рядку замальовують її переплетення. Таким чином продовжують до тих пір доки повністю не замалюють переплетення двох рапортів по нитці основи [4, 5].

Визначення кількості ниток на 100 мм довжини тканини. Необ­хідно визначити кількість ниток на 100 мм довжини тканини відповідно за методикою що рекомендується стандартом (два способи визначення): по бахромі або шляхом висмикування ниток. Описати цей спосіб і розрахувати наступні характеристики: лінійне заповнення; поверхневе заповнення; об’ємне заповнення; заповнення по масі; загальну пористість. Окрім цих характерис­тик потрібно охарактеризувати опорну поверхню тканини. Опорна поверхня – площа контакту матеріалу з площиною навколишніх предметів. Вона суттєво впливає на експлуатаційні властивості матеріалів для одягу. Опорну поверхню досліджуваної тканини визначають візуально, за характером переплетення [4, 5].

Визначення виду оздоблення досліджуваної тканини. Вид оздоб­лення визначається шляхом зовнішнього огляду досліджуваної тканини. При цьому встановлюється який вид оздоблення має тканина: сурова, вибілена, гладкофарбована, меланжева, пістрявоткана, набивна, чи піддавалась вона в процесі оздоблення валці і начосу, опалюванню і стрижці, отримала м’яке чи лощене оздоблення тощо.

Результати визначення характеристик будови і структури досліджу­ваної тканини представити у вигляді таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 – Технічні показники будови і структури досліджуваної тканини

Показник	Одиниця вимірювання	Значення показника досліджуваної тканини
1	2	3
1. Волокнистий склад	–
2. Вид ниток (пряжі)	–
3. Лінійна густина ниток (пряжі)	текс
4. Метричний номер ниток (пряжі)	м/г
5. Діаметр ниток (пряжі)	мм
6. Переплетення	–
7. Кількість ниток на 100 мм довжини	шт.
8. Лінійне заповнення	%
9. Поверхневе заповнення	те саме
10. Об’ємне заповнення	те саме

Продовження таблиці 2.1

1	2	3
11. Заповнення по масі	те саме
12. Загальна пористість	те саме
13. Опорна поверхня	–
14. Вид оздоблення	–