Завершення

1. Висловлена наприкінці минулого століття ... та ... пропозиція що­до створення світового уряду і системи інтегрованого глобального управління під егідою ... з метою контролю над світовою економікою є складовою ... концепції глобального менеджменту.

2. У 1976 р. Організація Економічного Співробітництва і Розвитку прийняла.........як додаток до раніше прийнятої Декларації про......і ......, в якій було поставлено завдання повсюдного поліпшення.......

3. Загальний індекс транснаціональності визначається шляхом роз­рахунку ... ... трьох показників, які означають співвідношення між за­рубіжними і загальними ...,...,... конкретної корпорації.

4. Показник природного навантаження за П. Ерліхом розраховуєть­ся на основі таких факторів: ...,...,... .

5. Дослідження Р. Кантер свідчать, що успішна діяльність міжнарод­них стратегічних альянсів пов’язана з поєднанням ... активів партнерів, у тому числі...,...,... .

Термінологічний словник ключових понять

Глобалізація ринків – усунення перешкод між країнами в процесі руху факторів виробництва, об’єднання історично відокремлених і від­мінних між собою національних ринків і поступове формування на цій основі цілісного світового ринкового простору.

Глобалізація соціальна – посилення взаємозалежності між націо­нальними соціальними системами шляхом зменшення відмінностей між ними та зростання мобільності людського фактора.

Глобалізація технологічна – усунення бар’єрів між країнами та корпораціями на шляху руху технологічних нововведень шляхом при­скорення внутрішньокорпоративних і міжкорпоративних технологіч­них трансфертів.

Глобалізація фінансова – посилення взаємозалежності між світо­вими фінансовими центрами і регіональними фінансовими ринками та валютними зонами і поступове формування на цій основі єдиного сві­тового фінансового ринку.

Глобалізм – система економічної і політичної влади провідних глобальних корпорацій, які використовують планетарні можливості для свого розвитку і подальшого посилення свого впливу на всі процеси у світі у своїх інтересах.

Глобалістика – нова сучасна самостійна галузь науки, що вивчає планетарні проблеми розвитку людської цивілізації як одного цілого.

Глобальна відповідальність – усвідомлений обов’язок певної гру­пи людей – глобальних лідерів – здійснювати керівництво соціально-економічними і культурно-освітніми процесами через призму’ мораль­ності і справедливості таким чином, щоб забезпечити гідне спілкування світової спільноти і гармонізувати свої дії з інтересами суспільства і природи.

Глобальна (світова) етика – тип етики, що виключає вплив наці­ональних культур і релігійних вірувань, а грунтується на виробленні міжнародних правил поведінки шляхом діалогів між ними.

Глобальна інтеграція – формування міжрегіональних об’єднань країн незалежно від їх географічного розташування та усунення націо­нальних і регіональних кордонів.

Глобальна компанія – один з видів міжнародник корпорацій, що господарює по всьому світу як на єдиному ринку, долаючи національні кордони та інші перешкоди в досягненні своїх цілей.

Глобальна конкуренція – одна з форм конкуренції між глобальни­ми компаніями на світових ринках незалежно від наявних національ­них і регіональних кордонів.

Глобальна культура – культура, позбавлена національної прина­лежності; базується виключно на загальноцивілізаційних цінностях.

Глобальна синергія – розвиток міжнародного бізнесу за рахунок використання концепції, наукових розробок і ресурсів з усього світу.

Глобальна цивілізація – майбутня цивілізація, яка виникне в ре­зультаті докорінної трансформації більшості інститутів, насамперед країн і компаній, і ґрунтуватиметься, з одного боку, на хаотичних мо­заїчних культурних відмінностях, а з іншого – на міжнародних куль­турних гібридах.

Глобальне мислення – такий тип мислення, в якому найвищої цін­ності набувають обмін інформацією, знаннями та досвідом, які долають національні, функціональні та бізнесові бар’єри.

Глобальне розумове спрямування – інструмент глобального мис­лення, спеціальний розумовий фільтр, за допомогою якого індивідуаль­ності та організації усвідомлюють шляхом навчання і різних випробо­вувань тенденції розвитку світових процесів.

Глобальний менеджмент – система наднаціональних і надкорпоративних механізмів цілеспрямованого впливу на розвиток інтеграційних угруповань, міжнародних корпорацій та окремих країн в інтересах переважної частини населення світу й уникнення соціально-політичних конфліктів.

Глобальний перерозподіл – рух ресурсів незалежно від національ­них і регіональних кордонів.

Глобальний стиль життя –- універсальний спосіб життєдіяльно­сті людей, що не залежить від національних культур і змінюється від­повідно до процесу формування глобальної цивілізації.

Глобальні режисери – впливові політичні і громадські діячі різних країн, світова когорта менеджерів глобальних корпорацій, володарі ве­ликих капіталів, які визначають зміни в сучасному глобалізованому світі.

Глобально-корпоративний менеджмент – система інструментів управління функціонуванням і розвитком глобальної корпорації, а та­кож диференційованого впливу на різні держави залежно від їх ролі у світогосподарських процесах.

Електронна демократизація – розширення можливостей спілку­вання влади з народом шляхом використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Міжнародне місто – місто, що функціонує переважно за рахунок співробітництва з іноземними компаніями.

Національна свідомість – здатність нації самостійно турбуватись про себе і розв’язувати власні проблеми без очікувань зовнішньої до­помоги.

Цивілізація – сукупність способів життєдіяльності взаємо­зв’язаних груп населення, які мають спільні цінності, загальні характе­ристики матеріального, духовного та інтелектуального життя, політич­ної і соціальної організації.