Рекомендована література до теми

1. Международный менеджмент: Учеб. для вузов / Под ред. С. Э. Пивоварова, Д. И. Баркана, Л. С. Тарасевича, А. И. Майзеля. – СПб.: Питер, 2000. – С. 495–541.

2. Панченко Є. Г., Омельченко Р. В. Інноваційна діяльність трансна­ціональних корпорацій в сучасному міжнародному технологічному се­редовищі: Акт. проблеми міжнар. відносин: Зб. наук, праць. – Вип. 35.– Ч. 1.– К.: КНУ ім. Т. Шевченка; Ін-т міжнар. відносин, 2002. – С. 120–123.

3. Современное управление: Энциклоп. справочник: Пер. с англ. – В 2-х т. – М.: Издатцентр, 1997. – Т. 1. – С. 701–755.

4. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: Моногра­фія / За ред. д-ра екон наук, проф. Д. Г. Лук’яненка.– К.: КНЕУ, 2001. –С. 356–384.

5. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть / А. С. Філіпенко, В. С. Будкін, А. С. Гальчинський та ін. – К.: Либідь, 2002. – С. 132–142.

Тема 10. Міжнародний фінансовий менеджмент

Основні питання до вивчення

1. Визначити суть і складові міжнародного фінансового се­редовища та закономірності його функціонування.

2. Зрозуміти механізм управління валютними ризиками.

3. Охарактеризувати управління короткостроковими акти­вами і зобов’язаннями міжнародних корпорацій.

4. Вивчити інструменти управління довгостроковими акти­вами і зобов’язаннями міжнародних корпорацій.

5. Систематизувати сучасні методи трансферного ціноут­ворення у міжнародних корпораціях.

6. Познайомитися з міжнародною банківською діяльністю.

7. Сформулювати особливості фінансового менеджменту відділень міжнародних корпорацій в Україні.

Методичні поради до вивчення теми

Основні положення теми викладені у навчальному посібнику «Транснаціональні корпорації» [7]. Детальніше окремі питання висвітлені в підручнику «Международный менеджмент» [3]. На­самперед це стосується прийняття фінансових рішень у міжнарод­них корпораціях, закономірностей функціонування фінансового середовища, хеджування валютних ризиків. Додатковий матеріал з питань міжнародного фінансового менеджменту, а також з досвіду управління грошовими потоками міжнародних корпорацій різних країн можна знайти в зарубіжних навчальних виданнях [1, 8, 10, 11]. Так, у книзі відомого фінансиста сучасності Дж. Сороса міс­титься цікавий матеріал щодо застосування теорії рефлексивнос­ті у прийнятті рішень на міжнародних фінансових ринках, а та­кож його міркування стосовно нової глобальної фінансової архі­тектури [5]. У монографії за редакцією Д. Г. Лук’яненка доскональ­но висвітлена одна з ключових проблем теми – глобалізація фі­нансових ринків [6]. Вельми актуальні питання співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями досліджені в монографії В. І. Хорошковського [9]. Варто згадати також і про навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дис­ципліни «Фінанси зарубіжних корпорацій» [8], в якому студенти знайдуть корисний матеріал стосовно функцій управління фінан­сами зарубіжних корпорацій, управління основним та обіговим капіталом, приклади розв’язання тематичних задач. Нарешті, варто звернути увагу студентів на навчальний посібник Л. П. Петрашко [4], в якому висвітлюються валютні операції, що широко засто­совуються міжнародними корпораціями для збалансування това­рних і грошових потоків у різних валютах, а також хеджування валютних ризиків.

Під час самостійного вивчення першого питання теми студен­ту важливо зрозуміти одну з ключових особливостей міжнарод­ного фінансового менеджменту, пов’язану з використанням бага­тьох валют, обмінні курси між якими динамічно змінюються. Фінансовим менеджерам міжнародних корпорацій з огляду на подібні коливання валютних курсів доводиться не лише ретельно прогнозувати їх рух, а й використовувати ті чи інші фінансові ін­струменти для запобігання можливим збиткам від несприятливих змін цих курсів. Ідеально фінансові ресурси потрібно тримати в тих валютах, курси яких зростають. Однак склад таких валют є невідомим і змінюється щодня.

Варто звернути увагу студентів на те, що міжнародні корпо­рації діють у багатовалютному фінансовому середовищі. Загаль­не уявлення про це студент може отримати з рис. 10.1.

Наведена схема свідчить, по-перше, що міжнародні корпорації обов’язково здійснюють операції на ринках іноземних валют – інакше неможливі взаємовідносини як усередині корпорації між зарубіжними відділеннями, так і з іноземними діловими клієнта­ми. По-друге, міжнародні корпорації для фінансування своїх за­рубіжних підрозділів використовують різноманітні валютні ін­струменти (євровалюту, євробонди, акції) залежно від терміну фінансування. Поглиблені відомості про різноманітні теоретичні концепції валютних обмінів студент може знайти в рекомендова­них навчальних виданнях [3,4, 10, 11].

У своїй роботі фінансовий менеджер повинен опиратись на теорії, що дозволяють йому будувати сценарій розвитку подій і прогнозувати наслідки рішень, що приймаються. До них нале­жать теорії, які описують основні умови паритетів фінансового ринку:

1) теорія паритету купівельної спроможності валюти;

2) теорія паритету відсоткових ставок;

3) «ефект Фішера»;

4) «міжнародний ефект Фішера»;

5) теорія незміщеного форвардного курсу.

Рис. 10.1. Діяльність транснаціональних корпорацій на міжнародних фінансових ринках

Знаходження умов паритету здійснюється за допомогою економіко-математичного апарату і є необхідним для виявлення взаємо­зв’язку між основними індикаторами валютного ринку. Він і є осно­вою для пошуку найоптимальніших шляхів інвестування капіталу. Усі теорії паритетів є похідними від закону єдиної ціни, згідно з яким ціни (доходи) фінансових активів з однаковим ризиком, скориговані на валютний перерахунок, вирівнюються на всіх світових ринках з урахуванням операційних витрат. Механізмом вирівнювання висту­пає валютний арбітраж.

Арбітраж – операція, пов’язана з купівлею активів на дешевому ринку і продажем його на більш дорогому.

Глибшому розумінню взаємозв’язку між зазначеними теорія­ми в процесі самостійного вивчення курсу сприятиме рис. 10.2.

Рис. 10.2. Взаємодія факторів у процесі руху валютного курсу (Джерело: Madura J., p. 151)

Зі схеми очевидно, що на існуючий курс «спот» головним чи­ном впливає арбітраж. Тому для проведення касових валютних операцій «спот» учасники міжнародного бізнесу ретельно вивча­ють обмінні курси на різних ринках. Однак для прогнозування валютних курсів ключову роль відіграють форвардні обмінні кур­си, на які впливають не лише курси «спот», а й інші валютні співвідношення. Цей вплив здійснюється через існуючу диферен­ціацію відсоткових ставок, на яку, в свою чергу, впливають рівні інфляції валют (через ефект Фішера) та майбутні зміни обмінних курсів (через міжнародний ефект Фішера).

Центральне місце в самостійному вивченні другого питання теми посідає усвідомлення системи управління валютними ризи­ками. Основні ланки цієї системи представлені нарис. 10.3.

Як видно з цієї схеми, вихідними ланками управління валют­ними ризиками є, з одного боку, інформаційне забезпечення руху курсів валют, що цікавлять компанію, а з іншого, – очікувані грошові потоки в кожній валюті. Рух грошових курсів відповідно до рис. 10.2 дає змогу прогнозувати валютні обміни. Розрахунок розміру і напрямів грошових потоків дозволяє оцінити потенційні збитки від коливань валютних курсів. Виходячи з цього, роз­робляються заходи щодо управління валютними ризиками.

Інформація про існуючі та очікувані економічні умови, які впливають на географічні й історичні фактори руху валютного курсу

Інформація про існуючі та оцікувані грошові потоки в кожній валюті і кожному переказі

Вимірювання потенційних збитків від коливань валютного курсу

Прогнозування валютних курсів

Управління потенційними збитками від коливань валютного курсу:

• як понетційні збитки вплинуть на грошові потоки, що ґрунтуються на прогнозованих валютних курсах;

• чи можна хеджувати будь-які потенційні збитки і яку хеджувальну техніку слід викристовувати

Рис. 10.3. Менеджмент валютних ризиків

Далі слід звернути увагу студента на те, що валютні ризики поділяються на три групи, кожна з яких потребує використання спеціальних міжнародних фінансових інструментів.

Валютні операційні ризики являють собою ризики, пов’язані зі змінами обмінних курсів у період між поставками продукції та здійсненням платежів.

Якщо курс валюти експортера порівняно з валютою імпортера зростає, то експортер може потерпати від несприятливого обмін­ного курсу, оскільки отримує від імператора встановлену кіль­кість валюти його країни, якщо це було передбачено в контракті. Після обміну експортер матиме національної валюти менше, ніж планував. Звичайно, експортер може укласти контракт у валюті своєї країни. Але і в цьому разі він не позбавляється валютних ризиків, оскільки валюта експортера може знецінюватись, а ім­портеру менше доведеться витрачати своєї валюти, щоб розраху­ватись по контракту. Тому учасники міжнародного бізнесу ви­мушені вдаватись до страхування валютних ризиків, що потребує певних витрат, проте в цілому вони значно менші за можливі збитки. Але головна перевага страхування оперативних валютних ризиків полягає в тому, що бізнес стає передбачуваним.

Головними інструментами управління операційними валют­ними ризиками є: