Тема 1.8. Діяльність державної організації та показники визначення її ефективності

1. Сутність і зміст ефективності діяльності державної організації.

2. Принципи визначення ефективності діяльності державної організації та державної служби.

3. Світовий досвід з формування системи оцінювання ефективності діяльності державної організації та державної служби.

4. Показники, які відображають ефективність діяльності державної організації.

Сутність і зміст ефективності діяльності державної організації.

Системний підхід до адміністративних реформ вимагає створення механізму відстеження та оцінювання отриманих результатів, що дає змогу виявляти напрями, на яких досягнуто найбільшого прогресу, а також труднощі й бар'єри на цьому шляху. Створення ефективної, сучасної системи управління державними організаціями, державної служби й структури управління, а також формування компактного та професійного уряду, сконцентрованого на виконанні найбільш важливих функцій, є ключовим завданням держави.

Ефективність діяльності державних органів відіграє важливу роль у вдосконалюванні системи державного управління.

Оцінювання діяльності державних службовців — це процес визначення ефективності їхньої діяльності в процесі реалізації цілей і завдань органа державної влади відповідно до їхньої компетенції, що дає змогу отримати істотну, значущу інформацію для прийняття подальших управлінських рішень.

Зазвичай, процес оцінювання ефективності складається з таких елементів:

• установлення чітких стандартів діяльності для кожної посади (робітника, місця) і критеріїв оцінювання ефективності цієї діяльності в посадових регламентах державних службовців;

• вироблення процедури оцінювання ефективності діяльності (періодичність, методи оцінювання);

• безпосередньо оцінка ефективності діяльності за тими чи іншими методами;

• обговорення результатів оцінювання із працівником;

• ухвалення рішення за результатами оцінювання й документування оцінювання.

Оцінювання ефективності діяльності цивільного службовця може здійснюватися:

— фахівцями кадрової служби органа державної влади;

— іншими фахівцями з кадрового менеджменту;

— керівниками державного органу або відповідного структурного підрозділу цього органу;

— незалежними аналітиками, експертами, аудиторами, представниками наукових та освітніх установ (зокрема в складі атестаційної комісії);

— споживачами державних послуг (громадянами, громадськими об'єднаннями) на основі спеціальних методів оцінювання якості державних послуг що надаються;

— політиками (за результатами звітів органів державної влади, а також посадових осіб, які мають позитивний імідж і певні результати діяльності).

Принципи визначення ефективності діяльності державної організації та державної служби. Оцінювання ефективності діяльності держслужбовців ґрунтується на принципах: ­­­­­­­­­­­­­­­

• обліку специфіки об'єкта оцінювання (оцінювання не тільки економічної, а й соціальної ефективності);

• визначення результатів діяльності цивільного службовця на основі його посадових обов'язків і функцій органа державної влади;

• використання двосторонньої шкали оцінювання результатів діяльності;

• локальність критеріїв оцінювання ефективності діяльності;

• використання коефіцієнтів трудового внеску працівників.

Об'єктом оцінювання є ефективність діяльності держслужбовця. У науковій літературі ефективність управлінської діяльності класифікується за специфікою, що досягається в процесі цієї діяльності.

Ефективність результатів поділяють на два види – економічна і технічна ефективність (управлінська, організаційна, функціональна).

У загальному вигляді ефективність можна визначити як співвідношення досягнутих результатів і витрачених на це ресурсів. Відповідно, щоб оцінити ефективність, необхідно за заздалегідь обраними критеріями та показниками оцінити результати (наприклад, у приватному секторі економіки – прибуток), а потім – витрачені на це ресурси, після чого зіставити їх.

Світовий досвід з формування системи оцінювання ефективності діяльності державної організації і державної служби. Пріоритет у розробці й реалізації проблем з підвищення ефективності належить США, переважно тому, що громадськість була стурбована низьким рівнем ефективності держслужби, особливо на муніципальному рівні. У багатьох містах діяли комітети та відділи ефективності. Рух за підвищення "продуктивності" на муніципальному рівні дав позитивні результати.

Особливо амбіційні програми підвищення продуктивності та ефективності були прийняті під час президентства Р. Рейгана.

Так, в 1986 році президент Рейган видав указ, яким передбачалося здійснення комплексної програми підвищення продуктивності. До 1992 році програма повинна була забезпечити підвищення продуктивності на 20 %, однак цього не було досягнуто.

У 1993 році президент США Клінтон почав найтривалішу в історії федерального уряду управлінську реформу – ініціативу "Перебудова системи державного управління", що була покликана забезпечити більш ефективну роботу уряду.

У 1993 році, на самому початку реформи, було ухвалено Закон про ефективність і результати роботи уряду (ЗЭРРП). У ньому, по суті, було закріплено зв'язок оцінювання результатів діяльності за методикою Mb, що, звісно, позначилося й на методах оцінювання діяльності державних службовців. Закон вимагає від відомств під час оцінювання ефективності й результатів діяльності орієнтуватися на виконання програм і стратегічних планів.

Цим законом вирішується проблема фінансування відомств, тобто встановлюється тісний і чіткий зв'язок між ресурсами та результатами. Передбачається розробка стратегічного плану на період не менш п'яти років кожним відомством і агентством.

В Австралії на першому етапі реформ державної служби (перша половина 1990–х років) кожному міністерству було запропоновано визначати програмні цілі, підготувати щорічні звіти про досягнення й результати реалізації цих цілей. Кошторисне фінансування міністерств було також пов'язане з реалізацією програм. Відповідно, результати діяльності позначалися й на державних службовцях, контракти яких ще передбачали оплату за результатами. У цей час критерії оцінювання результатів діяльності все частіше встановлюються в угодах про забезпечення певних результатів діяльності (на основі домовленостей між покупцями й постачальниками державних послуг).

У Великобританії реформа державної служби передусім пов'язана зі створенням рамкової системи управління на основі результатів діяльності, що забезпечується введенням в 1997–1998 рр. угодами про державні послуги, які укладаються між міністрами й Казначейством. Кожна угода ґрунтується на трирічному асигнуванні засобів і визначає політичні результати та цілі, яких прагне досягти відомство для спрощення оцінювання результатів діяльності (кількість цілей було поступово скорочене з 630 до 160), і критерії за якими оцінюватиметься його робота. Усі угоди про державні послуги публікуються.

Угоди про державні послуги створюють основу для планування й визначення цілей усередині відомств, і тому позначаються на персональному плані окремих державних службовців, зокрема керівників відомств, за яким оцінюється їхня робота й визначається розмір винагороди. У 2001 році Казначейством і Секретаріатом Кабінету міністрів країни було розроблено нову рамкову систему інформації про результати діяльності.

З керівниками вищої ланки укладали контракти, у яких чітко встановлювались їх відповідальність за недостатньо ефективну роботу в рамках таких угод. Остаточний перехід до тісного зв'язку фінансування й результатів роботи відбувся в 1999–2000 рр., коли під час підготовки бюджету вперше за основу були взяті результати діяльності відомств з реалізації програм і принципи оцінювання за методом нарахування (під час, планування, оцінювання ефективності та підготовці звітності за основу береться "віддача" – підсумки та результати діяльності відомств у вартісній оцінці).

Більшість країн перейшли на аудит адміністративної діяльності через потреби в: підвищенні результативності та ефективності державного фінансового контролю; покращенні діяльності органів виконавчої влади і інших органів, які використовують у своїй діяльності державні ресурси; необхідністю збільшення прозорості діяльності виконавчих органів влади і інших розпорядників коштів та викорінювання корупції; визначенні персональної відповідальності за рішення, що приймаються, в державних органах. Крім того, проведення аудиту ефективності є незалежною, ефективною і об'єктивною оцінкою діяльності виконавчих органів влади і інших органів, що використовують державні кошти. [4]

Показники, які відображають ефективність діяльності державної організації. Діяльність державних організацій впливає на багато аспектів життєдіяльності суспільства: економічний, соціальний, регіональний розвиток, доходи населення та ін.

Розглянемо показники, які характеризують економічне зростання національної економіки: обсяг валового регіонального продукту (на душу населення) і обсяг інвестицій в основний капітал (за винятком бюджетних коштів), з розрахунку на одну особу.

Ці показники є одними з індикаторів, що характеризують сукупну економічну діяльність, інвестиційний клімат і рівень інвестиційної активності в регіоні й дають змогу порівнювати рівень розвитку регіонів.

Показники, що характеризують внесок малого підприємництва у валовий регіональний продукт, рівень розвитку малого підприємництва, а також його роль на ринку праці, зокрема на вирішення проблем безробіття. Ці показники дають можливість оцінити ефективність реалізованих заходів щодо стимулювання підприємницької активності широких верств населення:

частка середньоспискової чисельності працівників (без зовнішніх сумісників) малих підприємств у середньосписковій чисельності працівників (без зовнішніх сумісників) всіх підприємств і організацій; частка продукції, виробленої малими підприємствами, у загальному обсязі валового регіонального продукту, видатки державного бюджету на підтримку та розвиток малого підприємництва.