4.2.9. Визначення техніко-економічних показників структурної схеми електричної станції
Для кожного варіанта структурної схеми електростанції (підстанції) визначають:
- капіталовкладення в ту частину проектованого об'єкта, що зв'язана зі змінними елементами структурної схеми;
- втрати електроенергії в трансформаторах за розрахунковий період;
- математичне очікування недоданої генераторами електроенергії М(ΔWГ) в систему через відмови в структурній схемі і збитки.
Потім на підставі цих показників обчислюють значення цільової функції, яка дає комплексну кількісну оцінку економічності і надійності варіантів структурної схеми, що порівнюються.
Капіталовкладення мають дві складові:
К = КТ + КРП (4.9)
де: КТ - сумарна розрахункова вартість трансформаторів; КРП - сумарна розрахункова вартість комірок вимикачів, необхідних для приєднання трансформаторів до розподільчих пристроїв.
Розрахункова вартість трансформатора характеризує повні капітальні витрати, що визначаються множенням заводської вартості ТР на коефіцієнт γ, що враховує додаткові витрати на його доставку, будівельну частину, монтаж і наладку. Значення цього коефіцієнта залежить від рівня вищої напруги, потужності та конструкції ТР (Табл. 4.2) і лежить в інтервалі γ = 1,3 – 2,0. У розрахункову вартість комірки входить не тільки вартість електричних апаратів приєднань, але і вартість будівельно-монтажних робіт. Розроблено укрупнені показники вартості комірок у залежності від номінальної напруги і типу вимикача.
Річні втрати енергії в трансформаторах визначаються відповідно з передбачуваними нормальними режимами їх роботи. Для ТЕС, АЕС і підстанцій бажано побудувати добові графіки навантаження, характерні для зимового і літнього сезону року. Для ГЕС необхідно додатково побудувати графік навантаження для паводка. В тих випадках, коли добові графіки навантаження невідомі, втрати енергії розраховують з допомогою часу максимальних втрат (3.39), що звичайно має місце на практиці.
Надійність порівнюваних варіантів структурної схеми звичайно неоднакова, а аналіз варіантів структурної схеми по двох перших показниках цільової функції (К і ΔWвтр) не завжди дає можливість вибрати кращий варіант. В даному випадку рекомендується враховувати збитки від ненадійності структурної схеми.
Таблиця 4.2.
Коефіцієнти для перерахунку заводської вартості ТР і АТР до розрахункової
-
Напруга високої сторони, кВ
35
110
Номінальна потужність, МВ.А
16>16
32
>32
Коефіцієнт переходу від заводської до повної вартості,
2,0
1,6
1,7
1,5
-
150
220
330
550
63
>63
160
>160
200
>200
Однофазні
Трифазні
1,5
1,35
1,4
1,4
1,4
1,35
1,3
1,35