
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний технічний університет України
- •Проектування електричної частини електричних станцій та підстанцій
- •Передмова
- •Список скорочень
- •1. Стадії та зміст робіт при проектуванні електричних станцій та підстанцій
- •1.1. Основні стадії проектування
- •1.2. Зміст робіт пов'язаних з проектуванням електротехнічної частини електричної станції
- •1) Підготовка вихідної інформації.
- •2) Проектування головної схеми з'єднань електротехнічної підсистеми (частини).
- •3) Проектування електроустановки власних потреб
- •4) Розробка конструкцій розподільчих пристроїв рп
- •5) Проектування установки постійного струму.
- •1.3. Зміст робіт при проектуванні підстанцій
- •2. Споруди та інженерні комунікації електричної станції і їх розміщення
- •2.1. Вибір майданчика будівництва
- •2.2. Вибір місця розташування електричної станції
- •2.3. Дослідницькі роботи з вибору майданчика для будівництва електричної станції
- •2.4. Будівлі, споруди і комунікації
- •2.5. Загальні принципи компонування
- •3. Техніко-економічне обґрунтування прийнятих при проектуванні рішень
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Показники та критерії економічної ефективності капіталовкладень
- •3.2.1. Загальний підхід по визначенню показників економічної ефективності
- •3.2.2. Інтегральні показники
- •3.2.3. Елементарні показники
- •3.2.4. Вибір критерію і прийняття рішення для вибору варіантів схем електротехнічної частини електричної станції
- •3.3. Вихідні дані та нормативи
- •3.4. Грошові потоки
- •3.5. Невизначеність початкової інформації та ризик
- •3.6. Використання методу однокритеріальної оптимізації затрат
- •Прогнозовані ціни на паливо та тарифи на електричну і теплову енергію.
- •3.7. Визначення витрат на втрати енергії
- •3.8. Річні втрати електричної енергії в двохобмотковому трансформаторі
- •3.9. Річні втрати електричної енергії в трьохобмотковому трансформаторі
- •4. Проектування головної електричної схеми
- •4.1. Вибір схеми приєднання електричної станції до енергосистеми
- •4.2. Проектування структурної схеми
- •4.2.1. Загальні положення
- •4.2.2. Структурні схеми електростанцій районного типу
- •4.2.3. Структурна схема тец
- •4.2.4. Вибір трансформаторів структурної схеми (загальні положення)
- •4.2.5. Вибір трансформаторів для блочної схеми з’єднань
- •4.2.6. Вибір автотрансформаторів зв’язку
- •4.2.7. Вибір трансформаторів зв’язку генераторної та підвищеної напруги
- •4.2.8. Вибір трансформаторів на підстанціях
- •4.2.9. Визначення техніко-економічних показників структурної схеми електричної станції
- •4.3. Вибір доцільних способів обмеження струмів короткого замикання
- •4.3.1. Вибір струмообмежувальних засобів на електростанціях районного типу
- •4.3.2. Вибір струмообмежувальних пристроїв на генераторній напрузі тец
- •4.3.3. Вибір секційних реакторів
- •4.3.4. Вибір лінійних реакторів
- •4.3.5. Вибір струмообмежуючих засобів на підстанціях
- •4.4. Вибір електричної схеми розподільчих пристроїв
- •4.4.1. Класифікація схем
- •4.4.2. Вибір схем рп 6-10 кВ тец і підстанцій
- •4.4.3. Вибір електричних схеми розподільчих пристроїв підвищених напруг
- •4.4.4. Порядок розрахунку при виборі електричної схеми розподільчих пристроїв
- •Література
4.2.4. Вибір трансформаторів структурної схеми (загальні положення)
Вибір трансформаторів включає в себе визначення числа, типа і номінальної потужності трансформаторів в структурній схемі проектованої електростанції.
Рекомендується застосовувати трифазні трансформатори, і тільки в випадку неможливості виготовлення заводом трифазних трансформаторів необхідної потужності або при наявності транспортних обмежень, допускається використання груп із двох трифазних або трьох однофазних трансформаторів. Резервний однофазний трансформатор передбачають при установці великої кількості (згідно Норм технологічного проектування - дев’ять і більше) однофазних одиниць і при виконанні зв’язку між РП вищої та середньої напруги з допомогою однієї автотрансформаторної групи (з відповідним техніко – економічним обґрунтуванням). Заміна ушкодженого трансформатора фази резервним здійснюється шляхом їх перекочування, без будівництва стаціонарної ошиновки.
Усі трьохобмоткові трансформатори і автотрансформатори, і так само двохобмоткові трансформатори підстанцій та електростанцій (крім включених у блоки з генераторами), повинні мати вбудовані пристрої для регулювання під напругою (РПН).
Вибір номінальної потужності трансформаторів виконують з урахуванням їх навантажувальної здатності. У загальному випадку повинна дотримуватися умова:
, (4.1)
де Sроз - розрахункова потужність трансформатора; Sном - номінальна потужність ТР; kп - допустимий коефіцієнт перевантаження.
При визначенні Sроз приймається до уваги навантаження на п’ятий рік, якщо рахувати від кінця будівництва станції, причому враховується перспектива подальшого її розвитку на 5-10 років вперед.
4.2.5. Вибір трансформаторів для блочної схеми з’єднань
При блочній схемі з'єднання генератора з трансформатором він повинен забезпечити видачу потужності генератора в мережу підвищеної напруги за мінусом потужності навантаження, підключеного на генераторному відгалуженні. Розглянемо два випадки визначення розрахункової потужності блочного трансформатора:
1. На відгалуженні від блоку приєднане тільки навантаження власних потреб (Рис. 4.2, і 4.3):
; (4.2)
2. На відгалуженні від блоку підключені місцеве навантаження і навантаження ВП (Рис. 4.4.д):
(4.3)
де: Рном,Г, Qном,Г – активна і реактивна потужність генератора; РВП,, QВП - активне і реактивне навантаження власних потреб; РМ.нав, QМ.нав – активна і реактивна потужність місцевого навантаження.
Якщо генератор без місцевого навантаження вмикається в блок з підвищувальним АТР, то розрахункова потужність АТР визначається максимальним навантаженням третинної обмотки, до якої приєднаний генератор:
, (4.4)
де:
- коефіцієнт типової потужності
автотрансформатора; UВН.,
UСН
–номінальні
величини вищої та середньої напруги;
Sтип
–
типова потужність автотрансформатора.
Після вибору номінальної потужності автотрансформатора перевіряють можливість передачі через нього максимальної потужності з розподільчого пристрою середньої напруги в розподільчий пристрій високої напруги. Якщо такий режим виявляється недопустимим, то змінюють або число блоків, приєднаних до розподільчого пристрою середньої напруги, або кількість автотрансформаторів, або, що рідко, їх потужність.
Якщо добовий графік навантаження генератора і блочного ТР має помітне зниження потужності в нічний час, то при виборі номінальної потужності Sном трансформатора можна врахувати його здатність до систематичних перевантажень у денний час без скорочення терміну служби:
, (4.5)
де: kп,сист. – припустимий коефіцієнт систематичних перевантажень, що визначається по графіках навантажувальної здатності трансформаторів (потужністю до 250 МВА включно).
Нерівномірності добових графіків навантажень енергосистеми вимагає зниження навантаження електричними станціями вночі, що приводить до відключення частини блоків, або зниження їхнього навантаження. Цим створюється передумова до врахування перевантажувальної здатності блочних ТР у години максимальних навантажень. Особливо доцільно враховувати таке перевантаження для напівпікових і пікових енергоблоків. Існує точка зору для перегляду номінальної шкали потужності трансформаторів.
На ГЕС розрахункові навантаження мають місце в період паводку, коли ГЕС переводять у базовий режим і графіки навантажень блоків стають рівними. В цьому випадку при виборі номінальної потужності блочних трансформаторів перевантажувальну здатність не враховують.