I. Інформаційне забезпечення про надзвичайні ситуації у функціональній підсистемі моз україни у межах уіас з питань надзвичайних ситуацій

В єдиній державній системі запобігання та реагування на надзвичайні ситуації та цивільного захисту населення і територій невід’ємною складовою є Державна служба медицини катастроф, яка одночасно е функціональної підсистемою МОЗ України з надзвичайних ситуацій.

Для ефективного функціонування системи потрібна своєчасна, безперервна, повна та достовірна інформація, без якої важко оцінити реальну обстановку, можливості сил та засобів відповідних служб, формувань і закладів, призначених для запобігання та ліквідації наслідків НС.

З метою інформаційно-аналітичного забезпечення процесів підготовки, прийняття рішень та контролю за їх виконанням з питань НС в масштабах держави створена Урядова інформаційно-аналітична система (УІАС), основним призначенням якої є забезпечення Уряду та інших органів виконавчої влади достовірною інформацією щодо екологічної безпеки та факторів ризику виникнення НС.

Функціональна підсистема МОЗ України, в межах УІАС, виконує дві головні функції:

• забезпечує потреби Уряду та інших органів виконавчої влади терміновою та аналітично-професійною інформацією щодо можливих медико-санітарних наслідків у разі виникнення НС, наявності реальних сил і засобів системи охорони здоров’я (ОЗ) для їх ліквідації;

• здійснює інформаційну взаємодію з управліннями ОЗ обласних, міських держадміністрацій, установами і закладами ОЗ при виникненні або загрозі виникнення НС.

Залежно від обстановки, масштабу прогнозованої або такої, що виникла, надзвичайної ситуації, за рішенням відповідно МОЗ України, управлінь охорони здоров’я обласних (міських) державних адміністрацій у межах конкретної території встановлюється один з таких режимів роботи функціональної підсистеми МОЗ України з питань надзвичайних ситуацій:

- повсякденної діяльності – в разі нормальної виробничо-промислової обстановки, за відсутності епідемій, епізоотій тощо;

- підвищеної готовності – у разі суттєвого погіршення виробничо-промислової, сейсмічної, геологічної, гідрометеорологічної обстановки, одержання прогнозу про можливість виникнення НС;

- надзвичайності ситуації – в разі реальної загрози виникнення і під час запобігання та локалізації НС.

Ієрархія побудови функціональної підсистеми МОЗ України має такий вигляд.

До базового або першого рівня входять первинні заклади (установи) охорони здоров’я (станції ШМД, поліклініки, амбулаторії, ФАПи, СЕС).

Вузли другого рівня - на базі центральних районних (міських) лікарень.

Основні вузли третього рівня розгорнуті на базі територіальних центрів ЕМД.

Основний вузол інформаційної підсистеми МОЗ розгорнутий на базі головного закладу ДСМК – Українського науково-практичного центру ЕМД та МК; це є четвертий рівень інформаційно-аналітичної системи (рівень МОЗ України).

Передача інформації про виникнення (або загрозу виникнення) НС та її медико-санітарні наслідки здійснюється від закладу ОЗ, що перший отримав інформацію про НС, до центрального вузла підсистеми МОЗ, поступово проходячи всі 4 рівні інформаційної системи.

Інформація про виникнення НС та її медико-санітарні наслідки загальнодержавного та регіонального рівнів повинна надійти до центрального вузла негайно, а місцевого та об’єктового рівнів – протягом 2-х годин.

Первинна інформація може поступити з наступних джерел, а саме, від:

- бригади ШМД, що першою прибула в зону НС;

- постраждалих, які звернулися за медичною допомогою в заклад ОЗ;

- свідків НС, що опинились на місці події;

- керівників або чергової служби об’єктів економіки;

- керівництва або чергової служби держадміністрацій;

- чергової служби МВС, ДАІ;

- засобів масової інформації.

Отримана первинна інформація має бути зареєстрована, оцінена, доведена в залежності від результатів оцінки до вищого рівня управління. Оцінка інформації на початковому етапі передбачає перевірку її достовірності, попереднє визначення кодів і рівня НС. Для визначення останніх показників необхідно керуватися Постановою Уряду “Про порядок класифікації НС”. Передбачається, що працівники, які залучаються в УАІС, повинні мати відповідну підготовку з цих питань. Мінімальний комплект обладнання робочого місця вузла будь-якого рівня передбачає наявність телефону та програмного комплексу (комп’ютера), що працює в системі електронної пошти. Після передачі інформації до вузла МОЗ вузол територіального рівня приступає до уточнення медико-санітарних наслідків НС, організації їх ліквідації, розробки пропозицій щодо вводу в дію “Плану медико-санітарного забезпечення населення на випадок НС”.

Вузол МОЗ, отримавши інформацію про виникнення НС та її медико-санітарні наслідки, уточнює ситуацію, доводить інформацію до центрального, урядового вузла і керівництва МОЗ.

Оперативне інформаційне забезпечення органів державної влади про всі аспекти (що стосуються ліквідації медико-санітарних наслідків НС) дає можливість органам управління ОЗ (що відповідають за організацію ЕМД постраждалим) приймати управлінські рішення відповідно до ситуації.

Окрім цього, важливою функцією підсистеми МОЗ є створення бази даних. Вона має забезпечити проведення науково обґрунтованого прогнозування можливості виникнення НС і їх наслідків, сприяти розбудові ефективної системи запобігання та обґрунтування оптимальних заходів з ліквідації медико-санітарних наслідків, запобігти яких неможливо.

Кожна НС має бути проаналізована на всіх рівнях інформаційно-аналітичної системи. Глибина аналізу, висновки та прогноз, безумовно, залежать від обсягу існуючої інформації, рівня технічного та інтелектуального забезпечення, яким володіє вузол.