Медична евакуація

Органічною складовою частиною ЛЕЗ, нерозривно зв'язаною з процесом надання медичної допомоги ураженим i хворим та їх лікуванням, являється медична евакуація.

Медична евакуація починається з організованого виносу, виводу і вивозу потерпілих із зони катастрофи і завершується доставкою уражених до ЕМЕ ДСМК (ЛПЗ). Таким чином, медична евакуація забезпечує своєчасність надання медичної допомоги потерпілим та об’єднує розрізнені за місцем і часом лікувально-евакуаційні заходи в єдиний цілісний процес.

Медична евакуація - це сукупність заходів по доставці (виносу, вивозу) уражених i хворих з осередку ураження, району (зони) НС і їх транспортування до ЕМЕ (в тимчасові медичні пункти і лікувальні заклади) з метою своєчасного i повного надання їм медичної допомоги i лікування, а також їхнє медичне обслуговування в дорозі. Крім того, медична евакуація забезпечує вивільнення етапів медичної евакуації, створюючи умови для їх переміщення у відповідності з надзвичайною та медичною обстановкою, можливість повторного використання.

Шлях, по якому здійснюється транспортування уражених i хворих до ЕМЕ, носить назву шляху медичної евакуації. Як правило, шляхи медичної евакуації повинні відповідати шляхам підвозу населенню різних матеріальних засобів. Це дозволяє використовувати для евакуації уражених та хворих дороги і зворотні рейси транспорту загального призначення, що доставляють населенню продукти харчування та інші матеріально засоби.

Сукупність шляхів медичної евакуації в смузі (частині) адміністративної території, розгорнутих на них функціонально об’єднаних ЕМЕ i працюючих санітарно-транспортних засобів, що забезпечують територію НС, отримало назву евакуаційного напрямку.

Евакуаційний напрямок, як правило, створюється у відповідності з системою комунікацій, з урахуванням розташування місцевих ЛПЗ і власних ЕМЕ ДСМК.

Місце завантаження уражених на транспорт вибирають якомога ближче до осередку ураження поза зоною забруднення (зараження) і пожеж. В пунктах збору (місцях зосередження) і евакоприймачах уражених організується надання їм медичної допомоги, здійснюється медичне сортування і підготовка до подальшої евакуації.

Принципи медичної евакуації та вимоги до її проведення:

медична евакуація є складовою частиною ЛЕЗ населення, оскільки вона передбачає не лише транспортування постраждалих до лікувального закладу, але й надання їм необхідної медичної допомоги в дорозі;

медична евакуація як вид діяльності органів влади та служби МК в зоні катастроф за своєю важливістю знаходиться на першому місці в системі захисту населення і передбачає організацію чіткого управління евакуацією;

медична евакуація здійснюється відповідно до Плану медико-санітарного забезпечення населення в надзвичайних ситуаціях, затвердженого для даного регіону (території);

медична евакуація тісно пов'язана з медичним сортуванням, яке розподіляє уражених і хворих на категорії залежно від того, в який лікувальний заклад, яким видом транспорту, в якому положенні і як швидко має бути евакуйований кожен уражений чи хворий;

у сучасних умовах при НС різко зросла роль аеромедичної евакуації як найбільш швидкого засобу транспортування уражених і хворих у лікувальні заклади з використанням спеціально обладнаних вертольотів і літаків у супроводі медичного персоналу;

аеромедична евакуація висуває високі вимоги до технічного стану і спеціального оснащення транспортних засобів, професійного відбору льотного складу, кваліфікації та практичного досвіду медичних груп супроводу;

збільшення обсягу і дальності аеромедичної евакуації підвищує вимоги до проведення медичного сортування; воно не повинно обмежуватися розподілом уражених (хворих) за тяжкістю, терміновістю надання медичної допомоги й відповідно евакуації, але покликане також визначити характер медичної допомоги і догляду, яких пацієнти потребуватимуть на борту літака, і вплив самого польоту на стан їхнього здоров'я;

головним видом медичної евакуації є спосіб "на себе", при якому відповідальність за евакуацію уражених і хворих з етапів медичної евакуації нижчої ланки покладається на управління вищої ланки служби МК;

керування медичною евакуацією здійснюється з використанням системи координації та комп'ютерного моніторингу за вчасним і безпечним просуванням уражених з одного етапу (ешелону) в інший.

Для евакуації уражених і хворих застосовуються різні санітарно-транспортні засоби. У всіх випадках для евакуації уражених і хворих належить використовувати доступні в конкретній обстановці найбільш щадячи і швидкохідні засоби медичної евакуації. Найбільш складною є евакуація уражених з аеродрому, яка здійснюється за допомогою різних транспортних засобів та шляхом ручного виносу.

Подальша евакуація уражених і хворих здійснюється на автомобільному санітарному транспорті, який в даний час є основним засобом медичної евакуації від осередку НС до формувань і госпіталів ДСМК. Поряд з цим в сучасних умовах збільшуються можливості з використання для евакуації уражених і хворих легких санітарних літаків і вертольотів, які не потребують великих злітно-посадочних смуг.

Суміщення шляхів медичної евакуації із шляхами підвозу дозволяє використовувати зворотні рейси транспорту підвозу (автомобільного і авіаційного) для евакуації уражених і хворих. Використання зворотних рейсів транспорту підвозу для медичної евакуації обумовлюється неможливістю в ряді випадків забезпечити евакуацію всіх уражених і хворих тільки санітарним транспортом. Однак автомобільний транспорт підвозу повинен залучатись переважно для евакуації легкоуражених і легкохворих. На відміну від цього авіаційний транспорт може використовуватись для евакуації всіх категорій уражених і хворих.

Використання зворотних рейсів транспорту підвозу з метою медичної евакуації організаційно забезпечується розміщенням тимчасових медичних пунктів та лікувальних закладів поблизу шляхів підвозу і евакуації та завчасним плануванням його використання.

Транспорт загального призначення при його використанні для евакуації уражених і хворих потребує додаткового обладнання (оснащення автомобілів і літаків спеціальним пристосуванням для установки нош, улаштування сидінь, настилів, обладнання кузовів автомобілів тентами, спорядження засобами захисту від холоду та ін.).

Транспортні засоби загального призначення для евакуації уражених i хворих виділяються із народного господарства евакуаційними комісіями за доповіддю начальника служби МК i до прибуття в зону катастрофи обладнуються табельними та підручними засобами для перевезення уражених i хворих.

Уражені та хворі, які евакуюються на санітарному транспорті або на транспорті загального призначення, повинні, як правило, супроводжуватись медичним персоналом, особливо в тих випадках, коли евакуація здійснюється на великі відстані. Медичний персонал, який супроводжує уражених і хворих на шляху слідування, здійснює нагляд за станом уражених і хворих і, у випадку необхідності, надає їм медичну допомогу. На тих, хто евакуюється, складається список в 2 примірниках: перший примірник за підпису особи, відповідальної за евакуацію, залишається в пункті завантаження, а другий – слідкує з ураженими до пункту призначення.

Санітарні транспортні засоби використовуються в першу чергу для евакуації тяжкоуражених i тяжкохворих.

Інфекційні хворі з медичних підрозділів i частин евакуюються санітарними транспортними засобами окремо від уражених та інших хворих.

Евакуація хворих із осередків особливо небезпечних інфекцій (ОНІ) залежно від обстановки суттєво обмежується або взагалі припиняється. У разі необхідності проведення евакуації з метою недопущення поширення інфекцій на шляхах евакуації необхідно суворо дотримувати протиепідемічного режиму. З цією метою визначаються спеціальні шляхи евакуації, забороняється зупинка у населених пунктах у разі перетинання їх. Транспортні засоби, що перевозять хворих з осередків ОНІ, повинні мати запас дезінфікуючих засобів, ємності для збору виділень хворого. Супроводжуючий персонал повинен користуватися захисним одягом відповідно до певної інфекції.

Потерпілі, які перебувають у стані психічного збудження, під час евакуації фіксуються до нош лямками. Їм уводять заспокійливі препарати. Іноді за такими потерпілими закріплюються супроводжуючі із числа медичного персоналу або легкопотерпілих.

На шляхах евакуації уражених i хворих встановлюються спеціальні дороговкази, які повинні бути добре видимі вдень i вночі.

Водії санітарного автомобільного транспорту повинні знати і володіти навичками переносу, завантаження, розвантаження уражених і хворих, надання їм першої медичної допомоги та догляду за ними на шляхах транспортування.

Водії автомобілів та супроводжуючий медичний склад повинні добре знати маршрут (шляхи) евакуації, розташування тимчасових медичних пунктів і лікувальних закладів.

Передача (перевантаження) уражених i хворих із одного транспортного засобу на інший, а також вивантаження на етапах медичної евакуації здійснюється без зняття їх з нош. Санітарні транспортні засоби укомплектовуються ношами з обмінного фонду.

Евакуація уражених і хворих організується старшим начальником служби МК і здійснюється підлеглими (приданими) йому транспортними засобами.

Способи (порядок) евакуації:

• основний спосіб “евакуація на себе” автотранспортом ШМД, ЛПЗ, спеціальних формувань, старшого начальника служби МК;

• не виключена, однак, можливість і навіть необхідність евакуації в зону безпеки своїми транспортними засобами, тобто “від себе” транспортом об’єкту (підприємства), а також транспортом рятувальних загонів тощо у разі великої кількості потерпілих та нестачі спеціального медичного транспорту;

• існує також можливість евакуації уражених і хворих: “евакуація за собою”, “евакуація через себе” („транзит”), “евакуація на сусіда”.

Перевага евакуації “на себе” перед іншими порядками її організації складається в тому, що старший начальник служби МК, який направляє транспорт вперед, має можливість використовувати його більш ефективно у відповідності з обстановкою, а також краще ним маневрувати.

В основному, треба орієнтуватися на наземний санітарний транспорт. Відповідно він повинен бути надійним у умовах НС та зручним для виконання під час евакуації медичних процедур для підтримання у потерпілих життєво важливих функцій.

Характеристика транспортних засобів ДСМК (в тому числі і медичної служби МО України), які використовуються для евакуації уражених i хворих подана у табл. 1-2.

Залізничний і водний транспорт використовуються головним чином для евакуації в період ліквідації медико-санітарних наслідків державного (регіонального) рівня.

Водний транспорт має допоміжне значення i може використовуватись для переправи уражених i хворих через водні перешкоди за допомогою човнів, баркасів, барж, теплоходів, катерів.

Як показує досвід роботи ДСМК, у зонах катастроф найскладнішою справою є евакуація (виніс, вивіз) потерпілих через завали, вогнища пожеж та інші перешкоди. Якщо немає можливості наблизити транспортні засоби до місць знаходження (збору) потерпілих, організується їх виніс на ношах, лямках або саморобних засобах до місць можливого завантаження у транспорт.

Велика увага поділяється тренуванням рятівників ДСМК щодо способів визволення потерпілих з-під завалів (не допустити додаткового травмування), спускання (підйому) по сходах або з гори (на гору), правил перенесення на руках, лямках, ношах, за допомогою підручних засобів, порядку завантаження (розвантаження) потерпілих на транспортні засоби.

Таблиця 1

Характеристика автомобільних транспортних засобів, які використовуються для евакуації уражених i хворих

Назва транспорту	Вміст (уражених і хворих)
	Комбінована форма			Тільки сидячи
	Лежачи	Сидячи	Всього
Транспортер колісний ЛУАЗ-967М	2	1	3	5
Транспортер малогабаритний гусеничний броньований ГТ-МУ	4	1	5	10
Транспортер гусеничний снігоболотохідний ГТ-СМ	4	2	6	10
Санітарний автомобіль УАЗ-452А	4	1	5	7
Санітарний автомобіль АС-66	9	4	13	15
Автобус ПАЗ-672	14	4	18	16
Автобус ЛАЗ-695	18	7	25	23
Вантажний автомобіль ГАЗ-66, обладнаний уніфікованим санітарним обладнанням	6	5	11	20
Вантажний автомобіль ЗІЛ-130, обладнаний уніфікованим санітарним обладнанням	8	7	15	25

Таблиця 2

Характеристика авіаційних транспортних засобів, які використовуються для евакуації уражених i хворих

Тип літака (вертольоту)	Вміст (уражених і хворих)			Час заван таження (хв.)	Число санітарів-носіїв
	На ношах	Сидячи	Комбінований
АН-2	16	10-12	3/5	8-10	З
АН-12 (10)	60	91	40/20	30-35	6
АН-24 (26)	24	36	12/23	18-22	6
АН-22	112	290	Нд	Нд	Нд
ЯК-40	18	24	Нд	Нд	Нд
ИЛ-14Т	18	20	6/12	30-35	6
Ил -18	63	110	Нд	Нд	Нд
ИЛ-76	72+35с	141	Нд	Нд	Нд
ТУ-134	45+7с	78	30/31	Нд	Нд
ТУ-154	106+6с	151	Нд	Нд	Нд
Ми-1	2	2	Нд	Нд	3
Ми-2	4	4	2/2	Нд	Нд
Ми-4	8	12-14	5/5	8-10	3
Ми-6	41	60	Нд	30-50	6-9
Ми-8	12	24 (23)	6/12	Нд	4