I. Класифікація хімічно небезпечних об’єктів (хно)

До хімічно небезпечних об’єктів відносять:

1. Підприємства хімічної, нафтопереробної, нафтоперегонної промисловості.

2. Підприємства, оснащені холодильними установками, водопровідні станції та очисні споруди, які використовують аміак та хлор.

3. Залізничні станції, які мають місця для відстою рухомих ешелонів зі СДОР.

4. Склади та бази з запасами отрутохімікатів, які використовуються в сільському господарстві.

5. Склади та бази з запасом речовин для дезинфекції, дезинсекції та дератизації.

6. Трубопроводи, які використовуються для транспортування СДОР.

7. Військові ХНО.

Класифікація хімічно небезпечних об’єктів.

Хімічно небезпечні об’єкти в Україні в залежності від кількості населення, що може потрапити у зону хімічного забруднення, розподілені по ступенях хімічної небезпеки:

І ступінь – у зону можливого хімічного зараження від кожного об’єкту може потрапити понад 75000 чол. (76 об’єктів);

ІІ ступінь – у зону можливого хімічного зараження від кожного об’єкту може потрапити від 40000 до 75000 чол. (60 об’єктів);

ІІІ ступінь – у зону можливого хімічного зараження від кожного об’єкту мешкає менше 40000 чол. (1134 об’єкти);

ІV ступінь – зона можливого хімічного зараження від кожного об’єкту не виходить за межі самого об’єкту, у зону можливого хімічного зараження може потрапити персонал об’єкту (540 об’єктів).

Всього на території України у зонах можливого хімічного зараження мешкає близько 20 млн. чол.(38,5% населення країни). В м. Києві таких об’єктів 40, з яких 8 віднесені до 1 ступені небезпеки.

II. Медико-санітарні наслідки аварій на хно. Класифікація сдор

СДОР здатні зумовлювати ураження не тільки людей, тварин та рослин, але й заразити на тривалий час територію. Вони можуть проникати в організм різноманітними шляхами у газо- та пароподібному, аерозольному, крапельно-рідинному стані.

Шляхи проникнення отруйних речовин (ОР) у організм (див. рис.1):