Формування системи Цивільної захисту

Формування створюються для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт і першочергового життєзабезпечення населення, яке постраждало при НС (веденні воєнних дій) або внаслідок їх, а також для участі в боротьбі з пожежами, в виявленні і визначенні районів, які зазнали радіоактивного, хімічного, біологічного чи іншого забруднення, обеззаражуванні населення, техніки, будівель і територій, негайному відновленні функціонування необхідних комунальних служб і інших об’єктів життєзабезпечення населення, відновленні і підтриманні порядку в постраждалих районах .

Формування ЦЗ за підпорядкованістю поділяються на:

• Територіальні: створюються на базі організацій і застосовуються для виконання заходів ЦЗ в інтересах області (краю), міста (району), нарощування групувань сил і засобів ЦЗ при проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт на найбільш важливих ділянках.

Територіальні формування - це частина формувань загального призначення області, району, міста, які підпорядковуються відповідним начальникам ЦО (області, району міста) і використовуються за їх рішенням самостійно або спільно з об'єктовими невоєнізованими формуваннями.

• Об’єктові: створюються на базі підприємств, установ, організацій, інших об’єктів і застосовуються для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, як правило, на тих об’єктах, на базі яких вони створені.

Формування ЦЗ за призначенням поділяються на:

• Формування загального призначення: призначені для виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках масового ураження (забруднення) і зонах катастрофічного затоплення. До формувань загального призначення відносяться: звідні загони (команди, групи), звідні загони (команди, групи) механізації робіт, рятувальні загони (команди, групи). Див. рис.1, 2, 3.

• Формування служб ЦЗ: створюються службами ЦЗ і призначені для виконання спеціальних заходів в ході аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, посилення формувань загального призначення і всебічного забезпечення їх дій, а також самостійного виконання завдань ЦЗ.

Основу сил ЦЗ складають формування, які організуються на базі об’єктів економіки (див. рис. 1, 2, 3). Ці формування завчасно укомплектовуються особовим складом, оснащуються транспортом, спеціальною технікою, майном і приладами за встановленими нормами і навчаються за відповідними програмами.

Об'єктові формування - призначені для проведення аварійно-рятувальних робіт на своєму та інших об'єктах.

Начальник цз об’єкта – керівник об’єкта

Штаб ЦЗ об’єкта,

структурні органи управління

Командний

пункт

Евакуаційна

комісія

С л у ж б и Ц З

Ф о р м у в а н н я с л у ж б

Рис.1. Організаційна структура цивільного захисту об’єкта

народного господарства (економіки)

Рис.2. Організація зведеного загону цивільного захисту (об’єктового)

Рис.3. Організація рятувального загону

На радіаційно-, хімічно- і бактеріологічнонебезпечних об'єктах економіки (РНО, ХНО, БНО) замість зведених загонів загального призначення створюються зведені загони протирадіаційного і протихімічного захисту і спеціалізовані аварійні ланки.

В установах (закладах) (НДІ, медичні, лікувальні), організаціях (проектних, конторах, банках) для виконання завдань ЦЗ створюються:

• групи розвідки;

• рятувальні загони, до складу яких входять медичні бригади;

• пости радіаційного і хімічного спостереження;

• групи зв'язку;

• санітарні дружини;

• команди охорони громадського порядку;

• ланки з обслуговування сховищ.

Відмітимо, що на об'єктах у стані підвищеної готовності повинні знаходитися зведені загони, групи (ланки) зв'язку, санітарні дружини, групи з обслуговування сховищ, аварійно-технічні групи і пости радіаційного і хімічного спостереження, а також інші невоєнізовані формування - за рішенням начальника ЦО об’єкту.

Формування ЦЗ на радіаційно, хімічно і вибухонебезпечних об’єктах народного господарства (економіки) посилюються додатково локальними системами виявлення загрози виникнення НС та оповіщення персоналу і населення, що проживає в зонах можливого ураження, інженерно-технічними засобами, що зменшують ступінь ризику виникнення аварій, пожеж та вибухів (витрати щодо їх функціонування передбачені відповідними нормативно-правовими актами).