МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ«ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

№ ___ від _____ 20__ р.

КРИМІНОЛОГІЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

щодо проведення практичних (семінарських) занять

та самостійної роботи студентів денної форми навчання

освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр”

спеціальності 7.(8).03040101 «Правознавство»

Затверджено

на засіданні кафедри

кримінального права і процесу

Протокол № 1 від _._ .2014 р.

Львів-2014

Кримінологія: Методичні вказівки щодо проведення практичних (семінарських) занять та самостійної роботи студентів денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр”спеціальності 7.(8).03040101 «Правознавство» / Укл. С.В. Якимова. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2014. – 25 с.

Укладач:

доцент кафедри кримінального права

і процесу Якимова С.В., канд. юрид. наук, доц.

Відповідальний за випуск

Рецензенти:

завідувач кафедри кримінального права

і процесу Гумін О.М., доктор юрид. наук, проф.

I. Загальні методичні вказівки щодо семінарських (практичних) занять і самостійної роботи

Завданням наведених методичних рекомендацій до семінарських (практичних) занять і самостійної роботи з навчальної дисципліни «Кримінологія», для студентів є набуття практичних навичок обчислення показників злочинності, ознайомлення з видами латентності, з’ясування пріоритетних напрямів розвитку сучасної кримінології в Україні та світі, засвоєння теоретичних засад, вимог до розроблення планів та програм профілактики й запобігання злочинам на різних рівнях, щодо різних видів злочинів та різних категорій осіб.

Семінарські (практичні) заняття і самостійна робота студента є логічним продовженням лекційного курсу. Завдяки підготовки до даного виду занять та самостійної роботи поглиблюються, закріплюються та деталізуються знання, отримані під час лекції. Практичні (семінарські) заняття та самостійна робота студента спрямовані на підвищення теоретичного рівня знань у галузі кримінології, більш поглиблене вивчення складних або дискусійних питань відповідної теми, акцентується увага на поточний контроль засвоєння знань, умінь, навичок студентів.

Готуючись до практичних (семінарських) занять і самостійної роботи, студент вчиться аргументувати і змістовно викладати свої думки, правильно оцінювати стан криміногенної ситуації, розробляти плани запобігання злочинам, застосовувати найдоцільніші методи та засоби впливу на правопорушників. Для підготовки до практичних (семінарських) занять і самостійної роботи студентові пропонується тема, план та відповідна література. Окрім рекомендованої літератури, можна використати інші доступні джерела. На основі вивчення рекомендованої літератури студент повинен дати якомога вичерпні відповіді на всі запитання практичного (семінарського) заняття, належним чином виконати завдання самостійної роботи. Виступаючи на практичних (семінарських) заняттях, студент повинен чітко і лаконічно висловлювати свої думки, обґрунтовувати свою позицію щодо оцінки злочинності, узагальнення кримінологічної характеристики особи злочинця, виявлення детерміністичного комплексу злочинності. При усних відповідях дозволяється користуватися особистим конспектом. В ході обговорення теоретичних питань заохочується дискусія. З метою поглиблення практичних навиків запобігання злочинів допускається моделювання ситуації, рольові ігри.

Наприкінці практичного (семінарського) заняття викладач коротко формулює основні положення розглядуваної теми, оцінює виступи студентів та підводить загальний підсумок. На основі цього висновку студенти вносять у свої записи, відповідні доповнення та уточнення у робочі зошити для підготовки до практичних (семінарських) занять.

На практичних (семінарських) заняттях ведеться облік поточної успішності студентів.

Пропущений семінар, а також незадовільну оцінку, отриману на відповідному занятті, студент повинен відпрацювати шляхом усної перездачі відповідної теми у повному обсязі, або написання реферату з проблемних питань теми заняття, розв’язати завдання.

Невиконання вказаних вимог щодо відпрацювання практичних (семінарських) занять є підставою для неатестації студента та недопущення його до складання поточного модульного контролю.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання – це форма організації навчального процесу, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Індивідуальні завдання виконують студенти самостійно під керівництвом науково-педагогічних працівників.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання оформляється у формі реферату.

Реферат - короткий виклад у письмовому вигляді з публічним захистом змісту наукових праць, літератури з теми, конкретного питання. Теми рефератів відповідають загальним темам практичних (семінарських) занять, конкретизують окремі питання, ключові елементи тем. Перелік тем рефератів розміщений у розділі п’ятому даних методичних рекомендацій. На першому практичному (семінарському) занятті студенти можуть на власний вибір обрати тему реферату. За семестр кожний студент має можливість підготувати два реферати, по одному до кожного змістового модуля.

Структура реферату:

- тема-вступ, мета та завдання роботи та основні її положення;

- теоретичне обґрунтування – виклад базових теоретичних положень, законів, принципів, алгоритмів тощо, на основі яких виконується завдання;

- методи - вказуються і коротко характеризуються;

- основні результати роботи – подаються результати, схеми, малюнки, моделі, описи, систематизована реферативна інформація та її аналіз;

- висновки;

- список використаних джерел (нормативно-правових актів та літератури).

Загальні вимоги до оформлення реферату:

- обсяг реферату в середньому не має перевищувати десяти сторінок тексту виконаного власноручно студентом у писаному від руки вигляді на папері формату А4 (в друкованому вигляді реферат не оцінюється);

- титульну сторінку оформлюють відповідно до загальних вимог;

- на другій сторінці викладають план реферату;

- в тексті роботи слід виділяти і озаглавлювати відповідні розділи плану;

- сторінки роботи нумерують;

- при використанні літературних джерел у тексті реферату необхідно робити посилання;

- в разі необхідності можуть бути додатки до реферату;

- наприкінці роботи на окремому аркуші міститься список використаних джерел (не менше 10 спеціальних літературних наукових джерел та всі нормативно-правові акти, які необхідні для розкриття відповідного питання).

Посилання в рефераті на використані нормативно-правові акти чи спеціальну літературу робляться в порядку використання в тексті, або внизу сторінки.

Відповідно до обраного способу посилання і формується список використаних джерел в кінці реферату, відповідно до встановлених вимог щодо оформлення літератури.

Якщо зноски зроблені в порядку використання - список використаних джерел формується в єдиному списку (нормативно-правові акти та літературні джерела разом).

Якщо зноски зроблені в кінці сторінки - список використаних джерел формується двома списками:

1. нормативно-правові акти (подаються за юридичною силою) та міжнародні документи (за наявністю);

2. підручники, посібники, спеціальна література (подається в алфавітному порядку).

Основні вимоги до змісту реферату:

- в основі реферату має бути певна сукупність фактичних і теоретичних даних, що їх слід викладати відповідно до існуючого плану;

- особливу увагу необхідно приділяти пошуку необхідних нормативно-правових матеріалів, їх систематизації, з'ясуванню основних понять і категорій з теми;

- у кінці роботи, підбиваючи підсумки, слід узагальнити викладений матеріал і зробити власні висновки щодо досліджуваної проблеми.

ІІ. Плани семінарських (практичних) занять.