
- •1.2. Єдина державна система цивільного захисту
- •1.3. Сили цивільного захисту
- •1.4. Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту
- •1.5. Організація цивільного захисту на об’єкті господарської діяльності
- •1.6. Основні заходи у сфері цивільного захисту
- •Укриття населення у захисних спорудах у разі виникнення нс.
- •Здійснення заходів з евакуації населення.
- •1.7. Навчання та підготовка населення до дій в умовах надзвичайних ситуацій
- •Лекція 2. Тема 2. Надзвичайні ситуації та їх наслідки. Нс техногенного характеру(изм.03.06.2014)
- •Надзвичайні ситуації
- •2.2. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.3. Наслідки надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Наслідки техногенних вибухів
- •В залежності від надмірного тиску ух
- •Методика розрахунку параметрів осередку ураження від техногенних вибухів (радіус осередку ураження та радіусів зон руйнувань).
- •Тротилу і відстані до центру вибуху
- •Вибухонебезпечної газоповітряної суміші
- •Наслідки надзвичайних ситуації при аварій на радіаційно небезпечних об’єктах
- •До закінчення tк)
- •Наслідки надзвичайних ситуації при аварії на хімічно небезпечних об’єктах
- •На хно за прогнозом:
- •2.3. Мета та зміст виявлення та оцінювання обстановки у районі надзвичайної ситуації
- •Лекція 3. Тема 4 надзвичайні ситуації та їх наслідки. Нс природного характеру
- •3.1. Наслідки надзвичайних ситуацій під час землетрусів
- •Під час аварій і стихійних лих
- •3.2. Надзвичайні ситуації під час повіні
- •3.3. Надзвичайні ситуації під час бурі, ураганів, смерчі
- •3.4.Надзвичайні ситуації під час лісових пожеж
- •3.5. Надзвичайні ситуації внаслідок застосування звичайних засобів ураження
- •Лекція 4. Тема 5. Підвищення стійкості об’єктів господарської діяльності в умовах надзвичайних ситуацій
- •4.1. Стійкість роботи об’єктів господарської діяльності і фактори,
- •4.2. Норми проектування інженерно-технічних заходів цивільного захисту
- •4.3 Оцінювання стійкості роботи об’єкта господарської діяльності
- •Розрахунок максимального значення надлишкового тиску у фронті ух, очікуваної у районі об’єкту (δРф max)
- •Графічний додаток р озташування цеха в зоні руйнування
- •4.4. Зниження ризиків і пом’якшення наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •Лекція 5. Тема 6. Захист населення та територій від надзвичайних ситуацій
- •5.1. Основні принципи і способи захисту населення та територій
- •5.2. Організація та порядок проведення евакуаційних заходів
- •5.3. Радіаційний та хімічний захист населення
- •5.5 Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій. Мета, зміст та умови проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •5.6. Послідовність і способи виконання рятувальних та інших невідкладних робіт
- •Умови успішного проведення рнр. Успіх проведення рнр визначають за кількістю врятованих людей, збережених матеріальних цінностей. Він обумовлений такими факторами:
- •5.7. Гасіння лісових пожеж
- •Лекція 3. Тема 4 надзвичайні ситуації та їх наслідки. Нс природного характеру
- •3.1. Наслідки надзвичайних ситуацій під час землетрусів
- •Під час аварій і стихійних лих
- •3.2. Надзвичайні ситуації під час повіні
- •3.3. Надзвичайні ситуації під час бурі, ураганів, смерчі
- •3.4.Надзвичайні ситуації під час лісових пожеж
- •3.5. Надзвичайні ситуації внаслідок застосування звичайних засобів ураження
- •Лекція 4. Тема 5. Підвищення стійкості об’єктів господарюванняв умовах надзвичайних ситуацій
- •4.1. Стійкість роботи об’єктів господарювання і фактори,
- •4.2. Норми проектування інженерно-технічних заходів цивільного захисту
- •4.3 Оцінювання стійкості роботи об’єкта господарювання
- •Розрахунок максимального значення надлишкового тиску у фронті ух, очікуваної у районі об’єкту (δРф max)
- •Розрахункова частина
- •Графічний додаток р озташування цеха в зоні руйнування
- •4.4. Зниження ризиків і пом’якшення наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •Лекція 5. Тема 6. Захист населення та територій від надзвичайних ситуацій
- •5.1. Основні принципи і способи захисту населення та територій
- •5.2. Організація та проведення евакуаційних заходів
- •5.3. Радіаційний та хімічний захист населення
- •5.5 Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій. Мета, зміст та умови проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •5.6. Послідовність і способи виконання рятувальних та інших невідкладних робіт
- •Умови успішного проведення рнр. Успіх проведення рнр визначають за кількістю врятованих людей, збережених матеріальних цінностей. Він обумовлений такими факторами:
- •5.7. Гасіння лісових пожеж
Розрахункова частина
1. Розрахунок максимального значення надлишкового тиску, що очікується в районі цеху (ΔРф max).
Розрахуємо радіус зони детонації хвилі (зони І):
Розрахуємо радіус зони дії продуктів вибуху (зони ІІ):
Порівнюючи
відстань цеху до місця аварії (Ro
=
1000 м) з радіусами зони І (
=138,8 м) і зони ІІ (
=
235,9 м) R0
= 1000 м
r1
= 138,8 м і R0
=
1000 м
r2
= 235,9 м робимо висновок, що цех виходить
за межі цих зон, тобто цех знаходиться
в зоні повітряної ударної хвилі (в зоні
ІІІ).
Визначаємо надлишковий тиск у фронті ударної хвилі в зоні ІІІ в районі цеху на відстані Rо = 1000 м:
за формулою
за графіком (рис. 3.5) при Rо = 1000 м і Q = 500 т – ΔРф3 гр =23 кПа.
Визначаємо максимальне значення надлишкового тиску за формулою:
Висновок. Таким чином у місці розташування цеху очікується максимальне значення надлишкового тиску у фронті ударної хвилі ΔРф мах =23 кПа.
2. Розрахунок границі стійкості цеху до дії ударної хвилі (ΔРф гран).
Виявляємо елементи цеху та їх характеристики за вихідними даними. Основними елементами збирального цеху є:
– будівля – з легким металевим каркасом;
верстати – середньої важкості;
– трубопроводи – на естакаді;
– кабельні мережі – наземні.
Ці данні вносимо в таблицю 1.
В таблиці додаток 2 визначаємо для кожного елемента цеху надлишковий тиск (ΔРф), за яким елемент може отримати слабкі, середні, сильні і повні руйнування. І ці данні відображаємо в таблиці 1.
Таблиця 1
Елементи цеху |
Значення ДРф, що викликають руйнування |
|||
слабкі |
середні |
сильні |
повні |
|
Будівля цеху з легким металевим каркасом |
10-20 |
20-30 |
30-50 |
50-70 |
Верстати середні |
15-25 |
25-35 |
35-45 |
– |
Кабельні наземні мережі |
10-30 |
30-50 |
50-60 |
60 |
Трубопроводи на естакадах |
20-30 |
30-40 |
40-50 |
– |
Таблиця 2
Ступінь руйнування |
слабкі |
середні |
сильні |
повні |
Очікувані збитки, % |
10-30 |
30-50 |
50-90 |
90-100 |
Креслимо та заповнюємо таблицю 3 «Результати оцінювання стійкості цеху до дії ударної хвилі».
Таблиця 3. Результати оцінювання стійкості цеху до дії ударної хвилі
Найменування цеху |
Елементи цеху і їх збільшені характеристики |
Ступінь руйнування при ДРф, кПа |
Границя стійкості елементакПа |
Очікувані збитки при ДРф.мах % |
Границя стійкості цеху кПа |
||||||||||
ДРф.мах=23 кПа
10 20 30 40 50 60 70 80 90 |
|||||||||||||||
Збиральний |
Будівля цеху з легким металевим каркасом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20 |
35 |
20 |
|
Верстати середні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
25 |
28 |
|||
Кабельні мережі наземні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
30 |
20 |
|||
Трубопроводи на естакадах |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
30 |
15 |
Умовні позначення:
с лабкі руйнування
с ередні руйнування
с ильні руйнування
повні руйнування
Визначаємо можливі наслідки вибуху – ступінь руйнувань елементів цеху.
1.За таблицею результатів оцінювання визначаємо ступінь руйнувань кожного елемента цеху за ΔРф max. При ΔРф max = 23 кПа, елементи цеху отримають: будівля – середні; верстати, трубопроводи і кабельні мережі – слабкі руйнування.
2. За допомогою таблиці 2 визначаємо очікувані збитки (%) кожного елемента залежно від ступеня руйнування: будівля – 35 %, верстати – 28, кабельні мережі – 20 %, трубопроводи – 15 %.
Аналіз результатів оцінювання стійкості цеху, висновки і пропозиції щодо підвищення його стійкості.
1. Цех може опинитися в зоні середніх руйнувань з максимальним надлишковим тиском ΔРф мах =23 кПа.
2. Границя стійкості цеху до дії ударної хвилі ΔРф гран = 20 кПа.
Оскільки ΔРф мах=23 кПа ›ΔРф гран=20 кПа, то цех нестійкий до дії ударної хвилі.
3. Найбільш слабкім елементом є будівля цеху – ΔРф гран=20 кПа.
4. Стійкость цеху доцільно підвищити за рахунок підвищення стійкості найбільш слабкого елемента цеху до рівня стійкості більшості елементів цеху.
5. Для підвищення стійкості цеху провести наступні заходи:
– укріпити будівлі цеху обладнанням контрфорсів, підкосів, рамних конструкцій;
– зробити запас уразливих конструкцій та елементів обладнання для відновлення порушеного виробництва в кількості: для будівлі цеху – до 40 %, верстатів – 30 %, трубопроводів – 10 %, кабельних мереж – 25 %.
Оцінювання стійкості об’єкта в умовах радіоактивного зараження
Радіоактивне зараження впливає на виробничу діяльність об’єкта через дію на людей.
За критерій стійкості роботи промислового об’єкта в умовах радіоактивного зараження беруть установлену дозу радіації (Dуст), яку можуть отримати люди під час роботи на зараженій місцевості.
Послідовність оцінювання стійкості об’єкта до радіоактивного зараження така:
1. Визначають максимальний рівень радіації, очікуваний на об’єкті на одну годину після вибуху Р1mах.
Вихідними даними будуть:
– швидкість середнього вітру VСВ, км/год;
– напрямок середнього вітру беруть у бік об’єкта (у такому разі об’єкт опиниться на осі сліду радіоактивної хмари з максимальним рівнем радіації);
– установлена доза радіації Dуст, Р.
2. Розраховують дозу радіації, яку можуть отримати люди під час роботи зміни (tp = 12 год) за формулою
де Косл – коефіцієнт ослаблення радіації будівлею (див. табл. 4.7); tп – час початку роботи в зоні зараження відносно вибуху, год; tк – час закінчення роботи, год.
Додаток 1