2.3. Мета та зміст виявлення та оцінювання обстановки у районі надзвичайної ситуації

Виявлення та оцінювання обстановки в районі НС здійснюють з метою визначення оперативних профілактичних і термінових заходів щодо захисту населення й територій.

Характер обстановки в районі НС залежить від подій, що спричинили НС: у разі вибухів – інженерна обстановка, при радіаційній аварії виникає радіаційна обстановка, при аварії на ХНО – хімічна обстановка.

Обстановка характеризується розмірами зон зараження (руйнування, пожеж), характером і ступенем зараження (руйнувань, пожеж). Характеристики обстановки визначають у процесі її виявлення та оцінювання.

Виявлення обстановки – це визначення меж зон зараження (руйнувань, пожеж) і нанесення їх на карту (план місцевості). Виявлення обстановки здійснюють двома методами: 1) методом прогнозування; 2) за даними розвідки (при цьому виявляється фактична, реальна обстановка.

Оцінювання обстановки – це визначення ступеня небезпеки для людей і навколишнього середовища, а також необхідних заходів захисту і поведінки в районі НС, що виключають або знижують ризик ураження.

Оцінюючи обстановку, розв’язують типові задачі і формують висновки з аналізу наслідків і ступеня впливу обстановки на життєдіяльність людей та вибір оптимального варіанта дій і способів захисту.

Виявлення та оцінювання обстановки – це єдиний процес, квінтесенцією якого є висновки і пропозиції щодо захисту людей і зниження ризику їх ураження.

Прогнозування обстановки може бути оперативним (довгостроковим) та аварійним.

Оперативне прогнозування проводять зазделегідь (до аварії), для визначення можливих масштабів і характеру зараження (руйнування), необхідних сил і засобів для ліквідації наслідків аварії, складання планів роботи щодо забезпечення безпеки життєдіяльності в районі можливої НС.

Аварійне прогнозування здійснюють під час виникнення аварії для визначення можливих наслідків і порядку дій, способів захисту населення в зоні забруднення.

Лекція 3. Тема 4 надзвичайні ситуації та їх наслідки. Нс природного характеру

Природні НС є результатом прояву стихійних сил природи, призводять до стихійного лиха.

Стихійне лихо – явище природи надзвичайного характеру, наслідком якого є порушення життєдіяльності людей, знищення матеріальних цінностей і загибелі людей.

Надзвичайні ситуації природного характеру виникають унаслідок прояву небезпечних природних явищ – подій природного походження, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть впливати на життєдіяльність населення.

За походженням природні явища надзвичайного характеру поділяють на такі види:

– геологічні (землетруси, обвали, зсуви);

– метеорологічні (бурі, урагани, смерчі, зливи, сильні снігопади, ожеледь);

– гідрологічні (повені, паводки, підвищення рівня ґрунтових вод та ін.);

– природні пожежі лісових, торф’яних і хлібних масивів;

– масові інфекції та хвороби людей, тварин і рослин (епідемії, епізоотії, епіфітотії).

В залежності від сфери прояву їх можна поділити на чотири групи:

Літосферні (землетруси, зсуви);

Гідросферні (повені, цунамі);

Атмосферні (бурі, урагани, смерчі);

Космічні (астероїди, метеорити, космічні випромінення).

Антропогенний вплив поширюється і на прояв природних небезпек. Порушення рівноваги в природі в результаті діяльності людини призводить до зростання ймовірнсті небезпечних подій. Так, близько 80 % зсувів пов’язано з діяльністю людини.

За наявними оцінками, кількість небезпечних природних подій на Землі з часом не зростає або майже не зростає, але людські жертви і матеріальні збитки збільшуються. Тільки у 2006 р. було зафіксовано 395 стихійних лих, жертвами яких стали 21 тис. 342 людини. Україна за кількістю жертв зайняла восьме місце (загинула 801 людина). Кількість людей, що опинились в зоні лиха – 131,5 млн. Збитки від стихійних лих у 2006 р. становили 19 млрд дол., а ще більше у 2005 р. – 210 млрд дол. (тоді ураганом «Катріна» було повністю зруйновано м. Новий Орлеан, США). Щорічно ймовірність загибелі жителя планети від природних небезпек орієнтовано становить 10^-5, тобто на кожні 100 тис. жителів гине одна людина.

В результаті вирубування лісу зростає активність селів, збільшується збиток від повені. Це наочно підтвердила катастрофічна повінь у Закарпатті у листопаді 1998 року.

За наявними оцінками, число небезпечних природних подій на Землі з бігом часу не росте або майже не росте, але людські жертви і матеріальні збитки збільшуються. Щорічно ймовірність загибелі жителя планети від природних небезпек орієнтовано становить 10', тобто на кожні 100 тисяч жителів гине 1 людина.

Таким чином запобігання виникненню НС природного характеру, зниження їх наслідків і ефективний захист людей від природних небезпек є актуальною проблемою. Передумовою цьому є глибоке вивчення причин і механізмів прояву природних небезпек, що дозволяє передбачити їх, прогнозувати наслідки і проваджувати як активні (будівництво інженерних споруд і т.ін.), так і пасивні заходи щодо захисту життєдіяльності в районах лиха.