7.3 Короткий опис технологічного процесу роботи вантажної станції

Перевантажувальна станція – роздільний пункт на стику залізничних ліній з різною шириною колій (в даному випадку 1520 мм і 1435 мм), облаштовується для перевантаження вантажів з вагонів однієї колії у вагони іншої колії і перестановки пасажирських вагонів на інші візки.

Перевантажувальні станції поділяються на внутрішні і прикордонні (зовнішні). У пунктах стикування колій 1520 мм і 1435 мм у кожній країні, як правило, споруджують самостійні станції для перевантаження імпортних вантажів.

Пересадку пасажирів і перестановку візків пасажирських вагонів або пунктів розсування (зсування) організовують звичайно на одній з них за згодою сторін. Пристрої цих перевантажувальних станцій дозволяють приймати і відправляти поїзди, сортувати вагони по фронтах навантаження-вивантаження і організовувати безпересадочний пасажирський рух. Залежно від характеру та розміру роботи, місцевих умов перевантажувальні станції проектують з паралельним, послідовним і комбінованим розташуванням основних парків і перевантажувальних пристроїв.

На перевантажувальній станції з послідовним розташуванням основних парків і перевантажувальних пристроїв передачі із сортувальної станції приймають у приймально-відправні парки, звідки передають на витяжні колії для сортування вагонів у сортувальних парках по перевантажувальних місцях. Після перевантаження вагони знову подають до сортувальних парків для формування, а потім переставляють у приймально-відправні парки, з яких передачі відправляють на сортувальну станцію. При необхідності вагони зважують на вагах.

Тарно-штучні вантажі, якщо їх кількість невелика, перевантажують на бічній платформі шириною 5-6 м з однією суміщеною колією (сплетіння). Вагони різної колії до неї подають по черзі.

З вагона у вагон вантаж можна перевантажувати на зближених коліях з міжколійям 3,6 м, укладаючи перекидні містки. Якщо двері не збігаються, вагони переставляють.

Щоб уникнути цього, між коліями різної ширини споруджують проміжну вузьку платформу шириною 3 м. У таких випадках механізувати перевантажувальні операції неможливо (не вважаючи найпростіших пристосувань). Тому для перевантаження тарно-штучних та інших штучних вантажів влаштовують платформи шириною 6-8 м, по яких рухаються різного роду візки.

Для перевантаження великовагових вантажів і контейнерів використовують двоконсольні козлові, мостові і портальні крани, сипучі вантажі перевантажують на естакадах або стрічковими транспортерами, а при дуже великих обсягах перевантаження – вагоноперекидачами. У останньому випадку вантаж по конвеєрній лінії транспортують у бункер, під яким очікує вагон, або на склад. При невеликому обсязі роботи сипучі вантажі перевантажують стріловими кранами, які можна використовувати також для великовагових і лісових вантажів, замінивши грейфер іншими захватними пристроями.

Цінні вантажі перевантажують у критих складах з внутрішніми коліями. Рідину з цистерни в цистерну переливають пересувними установками.

Вагони пасажирських поїздів переставляють на інші візки на спеціальному пристрої, розташованому поблизу пасажирської будівлі, де проводять митний огляд. Візки змінюють на коліях з перемінною шириною колії (менше 1520 мм і більше 1435 мм), що дозволяє встановити на рейках бандажі коліс тих чи інших вагонів. Робота такого пункту полягає в наступному: вагони однієї колії, наприклад 1520 мм, переміщують на ділянку перемінної ширини колії, яка обладнана домкратами для підйому кузовів. Кузов піднімають, візки колії 1520 мм лебідкою виводять на тупикову колію і замість них з іншої тупикової колії підкочують під вагон візки колії 1435 мм, кузов опускають і вагон просувають на колію 1435 мм.

Щоб змінити перевантаження вантажів на зміну візків, на перевантажувальних станціях облаштовують пункти розсування (зсування) колісних пар.