Лекція 1

Тема 1: Педагогічна діяльність та вимоги до особистості вчителя План

1. Особливості педагогічної діяльності. Компоненти педагогічної діяльності.

2. Загальна характеристика середнього загальноосвітнього навчального закладу. Функції вчителя.

3. Професійні права та обов’язки педагогів. Вимоги до особистості учителя.

Література

1. Виробничі функції, типові задачі діяльності та вміння учителя іноземної мови (спеціаліста)/ Колектив авторів під керівництвом С.Ю. Ніколаєвої – к.: Ленвіт, 1999. – 96 с.

2. Закон України «Про загальну середню освіту» // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 28.

3. Кічук Н.В. Формування творчої особистості вчителя. – К., 1991.

4. Кукушкин В.С. Введение в педагогическую деятельность. – Ростов-на-Дону, 2002.

5. Мижериков В.А., Єрмоленко М.И. Введение в педагогическую профессию. – М., 1999.

6. Мостова І. Першокурснику: Поради психолога. –К., 2000.

7. Положення про загальноосвітній навчальний заклад. – К., 2000.

8. Фіцула М.М. Вступ до педагогічної професії. – Тернопіль, 2003.

1. Особливості педагогічної діяльності

У Давньому Вавилоні, Єгипті, Сирії педагогами найчастіше були жерці. У Давній Греції – найрозумніші вільнонаймані громадяни. Їх називали – педономи, педотриби, дидаскали, педагоги. У Давньому Римі цю роботу доручали державним чиновникам, які добре оволоділи науками, знали мови, культуру і звичаї різних народів.

Першим педагогом, який отримував платню з імператорської казни Римської імперії, був учитель ораторів першого століття Марк Фабій Квінтіліан. Він відкрив у Римі власну школу риторики, яка згодом стала державною.

У Київській Русі педагогів називали майстрами. Упродовж багатьох століть тут не існувало спеціальних навчальних закладів для підготовки вчителів. Ними були і дячки, і священнослужителі, і мандрівні дидаскали – «школярі-книжники».

Педагогічна професія – одна із самих мирних професій на землі. Недаремно Організація Об'єднаних націй оголосила перше десятиліття ХХІ ст. десятиліттям культури, миру і ненасилля. І роль учителя тут визначна, адже мир на землі може панувати лише завдяки освіті та культурі. Формування людини культури – основне завдання школи.

Основа основ життя є праця. Кожний вид трудової діяльності вимагає від її виконавців відповідної професії. Для успішного виконання професійної діяльності необхідна певна підготовка – оволодіння професійними знаннями.

Ці загальні особливості праці властиві й трудовій діяльності педагога.

Педагогічна діяльність (праця) – особливий вид суспільно корисної діяльності людей, спрямованої на підготовку підростаючого покоління до життя. Вона передбачає цілеспрямовану діяльність батьків, учителів, школи та інших установ, спрямовану на керівництво процесом виховання дітей.

Педагогічна діяльність включає в себе такі компоненти:

а) цілеспрямована діяльність – навчання і виховання підростаючого покоління, формування у нього певних людських якостей;

б) предмет праці – дитина з її неповторними якостями;

в) засоби праці – інструменти, тобто знання і вміння вчителя, його культура, моральні цінності, почуття і воля.

Педагогічна діяльність здійснюється педагогами, спеціально підготовленими людьми.

Педагогічна діяльність має, передусім, велике соціальне значення. Адже йдеться про формування людської особистості. Предметом педагогічного впливу є дитина. Високу відповідальність педагога за результати своєї праці підкреслював В.Сухомлинський: «Ні в якій справі помилки і невдачі не призводять до таких тяжких наслідків, як в учительській. Учитель зобов'язаний перед суспільством, перед батьками працювати тільки добре; кожна крихта твоєї людської краси – це його безсонні ночі, сивина, неповторні хвилини його особистого щастя; учителеві часто буває ніколи подумати про себе, бо він змушений думати про інших, і це для нього не самопожертва, не покірне підкорення долі, а справжнє щастя особистого життя».

Учительська професія поєднує в собі дві спеціальності: фахівця з певного предмету і педагога-вихователя. Ці дві спеціальності у діяльності вчителя завжди виступають в єдності. Навчаючи дітей свого предмету, вчитель одночасно виховує їх. А виховуючи, домагається кращих успіхів у навчанні.

Виконання функцій викладання і виховання – не рівнозначні. Навчитися виховувати дітей набагато складніше, ніж їх навчати.

Особливістю педагогічної діяльності є і те, що педагог виховує учнів не лише спеціально організованою позакласною виховною роботою, а насамперед змістом свого навчального предмета.

Педагогічна діяльність вимагає безпосереднього контакту з учнями, постійного педагогічного спілкування. Під час такого контакту вчитель впливає на учнів не лише своїми знаннями, а й властивими йому рисами характеру, світоглядом, переконаннями тощо. У навчально-виховному процесі вчитель спілкується не тільки з окремими учнями, а й з колективом класу. Клас є теж не тільки об'єктом, а й суб'єктом виховання.

Для педагогічної діяльності властиве поєднання в педагогові функцій виконавця і інструмента праці.

Головним інструментом, яким користується вчитель, є мова і мовлення. Великий педагог К.Ушинський вказував, що рідна мова – основа усякого розвитку і скарбниця всіх знань. Для вчителя іноземної мови таким інструментом стає також мова, яку він викладає.

До особливостей педагогічної діяльності слід віднести і те, що її результати помітні не відразу. В.Сухомлинський писав: «Працю вчителя ні з чим не можна ні порівняти, ні зіставити. Ткач уже через годину бачить плоди своєї праці. Сталевар через кілька годин радіє з гарячого потоку металу – це вершина його мрії; хлібороб через кілька місяців милується колосками і жменею зерна, вирощеного в полі… А вчителеві треба працювати роки і роки, щоб побачити предмет свого творіння; буває минають десятиріччя, і ледве-ледве починає позначатися те, що ти замислив; ні в кого так часто не гостює почуття незадоволення, як в учителя…»

Діалектичний характер педагогічного процесу, постійний розвиток учнів потребують від педагога творчості. Творчий учитель аналізує свій досвід, використовує все краще з чужого, досліджує, експериментує, придумує щось нове.

Систему педагогічної діяльності вчителя складають :

• викладання;

• виховання;

• класне керівництва;

• діяльність із професійного самовдосконалення;

• управлінська діяльність;

• організаторська;

• методична;

• позашкільна;

• науково-дослідна.