2. Підстави кримінальної відповідальності

Підставами кримінальної відповідальності є:

1. наявність юридичного факту - вчинення діяння, забороненого кримінальним законом;

2. таке діяння за соціальним змістом завдало або загрожувало завдати шкоду певним благам або іншим цінностям;

3. зазначене вище діяння вчинено фізичною осудною особою, яка досягла

встановленого в законі віку кримінальної відповідальності;

4. під час вчинення діяння особа не перебувала під впливом будь-якої сили або примусу, яким вона не могла протистояти;

5. відсутні інші обставини, які відповідно до закону виключають злочинність діяння.

Ці критерії обумовлюють сутність і специфіку злочину певного виду та пов'язані з такою категорією кримінального права, як склад злочину. Таке розуміння питання, що розглядається, дає можливість констатувати, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення суспільно небезпечного діяння, яке містить ознаки складу злочину. Підставою кримінальної відповідальності (ст. 2 КК) є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого кримінальним законом.

3. Поняття злочину, характеристика складу злочину як його юридичного вираження

Злочином є передбачене цим Кримінальним Кодексом України суспільно небезпечне, винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину (ст. 11 КК України ).

Ознаки злочину відображають його різні істотні властивості, мають свій зміст, до них відносять:

Суспільна небезпечність як матеріальна ознака злочину полягає в тому, що діяння або заподіює шкоду відносинам, що охороняються кримінальним законом, або містить реальну можливість заподіяння такої шкоди.

Другою обов'язковою ознакою злочину, що відображає його внутрішній психологічний зміст, є винність. У цій ознаці втілено найважливіший принцип кримінального права – принцип суб'єктивного інкримінування, тобто відповідальності тільки за наявності вини, що випливає зі ст. 62 Конституції України.

Обов'язковою ознакою злочину є також його протиправність. Як формальна ознака злочину вона означає передбаченість його в кримінальному законі.

Кримінальний закон дає вичерпний перелік злочинів, тому якщо навіть діяння становить небезпечність для суспільства, але не передбачено законом про кримінальну відповідальність, воно не може розглядатися як злочин. Звідси випливає найважливіше положення про неможливість застосування кримінального закону за аналогією до такого діяння, що безпосередньо в ньому не передбачено. Частина 4 ст. 3 КК України прямо вказує, що застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.

З ознакою протиправності пов'язана четверта обов'язкова ознака злочину – його караність, під чим розуміють загрозу застосування за злочин покарання, що міститься в кримінально-правових санкціях. Караність, за своєю сутністю, випливає із суспільної небезпечності та протиправності діяння: воно тому і є кримінально караним, що суспільно небезпечне і передбачене кримінальним законом як злочин.

Склад злочину – це сукупність встановлених у кримінальному законі юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочинне.

Ознаки складу злочину:

1. склад злочину являє собою визначену сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують конкретне суспільно небезпечне діяння як злочинне;

2. тільки в кримінальному законі встановлюється сукупність зазначених ознак;

3. перелік складів злочинів, передбачених законом, є вичерпним;

4. у складі злочину визначається характер відповідальності за вчинений злочин.