6. Види трудових договорів

Класифікувати трудові договори можна за декількома підставами:

• за формою:

• письмові,

• усні.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми трудового договору є обов'язковим в таких випадках:

1. при організованому наборі працівників;

2. при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними, географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;

3. при укладенні контракту;

4. у випадку, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору в письмовій формі;

5. при укладенні трудового договору з неповнолітнім;

6. в інших випадках, передбачених законодавством.

Письмову форму трудового договору не слід плутати з процедурою його оформлення.

• за строками:

1. безстроковий, що укладається на невизначений строк;

2. на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3. таким, що укладається на час виконання певної роботи.

• за змістом:

1. з неповнолітніми;

2. з державними службовцями;

3. з іноземцями;

4. з інвалідами;

5. контракт;

6. з надомниками і т.д.

7. Види змін трудових правовідносин

В цілому чинне законодавство гарантує працівникові сталість домовленостей при укладенні трудового договору. Однак, іноді виникає необхідність відійти від домовленостей на певний термін чи на постійно.

Так, зміст ст. 32 КЗпП України вказує на три можливих умови змінення трудового договору. Це, зокрема:

1. переведення на іншу роботу;

2. переміщення працівника на інше робоче місце;

3. змінення істотних умов праці.

Переведення працівника на іншу роботу повинно проводитися лише з його добровільної згоди. Згода працівника повинна здійснюватися у письмовій формі.

Переведення бувають двох видів:

1. постійні,

2. тимчасові.

Постійні переведення, в свою чергу, поділяються на переведення:

а) на тому ж підприємстві, в установі, організації;

б) на інше підприємство, в установу, організацію;

в) в іншу місцевість.

Тимчасові переведення на іншу роботу є другим видом переведення за строками. Специфічними ознаками їх є те, що такі переведення допускаються як за згодою, так і без згоди працівника.

Тимчасове переведення на іншу роботу можливе і без згоди працівника, але якщо вона не протипоказана за станом здоров’я. Такий виняток стосується тільки надзвичайних ситуацій, зокрема, це відвернення або ліквідація наслідків стихійного лиха, епідемії, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою. (ч. II ст. 33 КЗпП України).

При переміщенні суттєво не змінюються умови праці працівника, може змінюватися робоче місце, структурний підрозділ підприємства (цех, відділ, філія та ін.). Переміщення є обов'язковим для працівника і здійснюється без його згоди, але тільки в межах спеціальності, кваліфікації чи посади працівника, обумовленої трудовим договором.

Зміна істотних умов праці характеризується такими основними рисами: а) зміною систем та розмірів оплати праці;

б) зміною режиму роботи, визначених пільг і ін.;

в) встановленням або скасуванням суміщення професій, неповного робочого часу, найменування посади, змінення розрядів і ін.

Стосовно запровадження зазначених істотних змін власник зобов'язаний

повідомити працівника не пізніше як за два місяці.