Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
НМП Право.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.13 Mб
Скачать

Модуль 3 – Теоретичні засади правознавства. Змістовий модуль 3.1. Основи зобов’язального права Тема 11. Зобов'язальне право

1.Поняття цивільно-правового зобов'язання. Суб'єкт, предмет та підстави виникнення зобов'язань.

2.Цивільно-правовий договір як підстава виникнення зобов'язань. Види зобов'язань (договорів). Процес (порядок) укладання договору. Загальні умови виконання зобов'язань.

2.Способи забезпечення виконання зобов'язань: неустойка, застава, порука, завдаток, гарантія.

3.Припинення зобов'язань, способи припинення зобов'язань.

4.Поняття порушення зобов'язань. Види цивільно-правової відповідальності.

1.Поняття цивільно-правового зобов'язання. Суб'єкт, предмет та підстави виникнення зобов'язань.

Зобов'язання передусім є цивільними правовідносинами. Відповідно до ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника

Зобов'язання, як і будь-яке правовідношення, становлять такі елементи: суб'єкти, об'єкт і зміст.

Суб'єктами зобов'язання є його сторони: правомочна сторона -кредитор і зобов'язана сторона -боржник. У деяких зобов'язаннях один із суб'єктів виступає виключно як кредитор, інший - виключно як боржник.

Сторонами у зобов'язанні можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи приватного та публічного права, тобто всі учасники цивільних відносин, зазначені в ст. 2 ЦК. Разом з тим норми актів цивільного законодавства можуть містити певні обмеження щодо суб'єктного складу окремих видів зобов'язань.

На відміну від речового правовідношення, об'єктом якого є річ, юридичним об'єктом зобов'язання визнається певна поведінка зобов'язаної особи. Іншими словами, об'єктом зобов'язання є дія, здійснення якої (або утримання від якої) кредитор має право вимагати від боржника. При цьому першочергового значення набуває саме активна поведінка боржника, покладення на боржника обов'язку щодо здійснення ним відповідних дій.

Пасивна поведінка боржника (утримання від вчинення певних дій) зазвичай виступає лише доповненням або наслідком його активної поведінки і вважається такою, що не може бути самостійним юридичним об'єктом зобов'язання.

У зобов'язанні виділяють окрім юридичного матеріальний об'єкт. Ним виступає певне матеріальне благо, з приводу якого суб'єкти вступають у зобов'язальні правовідносини і яке становить безпосередній інтерес для правомочної сторони.

Зміст зобов'язання, як і будь-якого цивільного правовідношення, включає суб'єктивне право і відповідний йому обов'язок. Суб'єктивне право, що належить правомочній стороні у зобов'язанні (кредитору), називають правом вимоги, а відповідний йому обов'язок зобов'язаної сторони (боржника) - боргом. Отже, зміст зобов'язання становлять права та обов'язки його сторін.

Зобов'язальні правовідносини, як і будь-які інші цивільні правовідносини, виникають з обставин, яким законом надається значення юридичних фактів. Приблизний перелік юридичних фактів, що служать підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, встановлено в ст. 11 ЦК. Зобов'язання виникають із таких самих, загальних для всіх цивільних правовідносин підстав (ч. 2 ст. 509 ЦК).

Найпоширенішою підставою виникнення зобов'язань є договір.

Зобов'язання можуть виникати з договорів, які передбачено актами цивільного законодавства (купівля-продаж, дарування, найму, підряд, перевезення тощо), а також з договорів, які не передбачено цими актами, але відповідають загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1 ст. 6 ЦК).

Зобов'язальні правовідносини можуть виникати безпосередньо з актів органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Нерідко зобов'язання виникають із неправомірних дій, зокрема, заподіяння шкоди, набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Підставами виникнення зобов'язальних правовідносин можуть бути й інші юридичні факти.