Зіставлення може здійснюватись, наприклад, за такими напрямками:

1. зміни залишків статті «Виробничі запаси» та зміни у розмірі статті «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги» у Балансі;

2. зміни у статті «Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати та зміни залишків статей запасів, статті «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» Балансу.

3. зміни у статті «Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» та статті «Витрати на збут» Звіту про фінансові результати;

4. зміни обсягу операційних витрат, їх структури у Звіті про фінансові результати та зміни у залишках статей запасів Балансу.

Наприклад, сталий обсяг реалізації або його скорочення відбувається на фоні накопичення (незмінності) залишків статей запасів. У такій ситуації можна очікувати наявності неліквідів і як наслідок, оцінки запасів за ціною, що перевищує їх можливу ціну реалізації. Також при такому співвідношенні може бути вірогідним завищення собівартості незавершеного виробництва та готової продукції.

Додатково в цьому контексті використовуються й інші показники, такі як середня тривалість операційного циклу, середній термін обороту оборотних активів, середній термін погашення дебіторської заборгованості. Найбільш прийнятною можна вважати ситуацію, коли темп росту обсягів доходів основної діяльності випереджає темп росту середнього залишку дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги.

Якщо накопичення залишків дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги відбувається поряд зі скороченням середнього терміну її погашення, то можна очікувати, що підприємство застосовує надійні процедури оцінки резервів сумнівних боргів. Виявлені інші співвідношення підвищують ризик системи внутрішнього контролю та вимагають планування більшого обсягу тестів.