3. Порядок формування облікової політики підприємства
У практичній діяльності підприємства принципи, методи та процедури обліку можуть бути реалізовані по-різному залежно від певних чинників та реальної економічної ситуації, умов діяльності певної підприємницької структури, ступеня усвідомлення нею власних особливостей (порівняно із базовою моделлю), цілей і завдань управління, рівня розуміння персоналом підприємства процесу управління та чинників, що забезпечують його оптимізацію та раціональність.
Чинне законодавство надає суб’єктам господарювання широкі права у формуванні облікової політики. Формування облікової політики полягає у тому, що з усієї сукупності способів реалізації методів та процедур обліку обираються найбільш раціональні та придатні, які найбільш відповідають на даний момент конкретним умовам діяльності підприємства та забезпечують складання фінансової звітності. Обрані методи, способи та прийоми ведення обліку повинні забезпечувати обліковий процес, тобто формування повної, достовірної та своєчасної інформації для прийняття управлінських рішень та складання звітності.
У процесі формування облікової політики підприємство самостійно визначає параметри та напрями облікової політики; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних методологічних засад та з урахуванням особливостей господарської діяльності й наявної технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми управлінського обліку, звітності й контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.
У формуванні облікової політики ключова роль відводиться власнику підприємства, який ініціює розробку облікової політики підприємства. Власники (засновники) підприємства забезпечують захист своїх інтересів через процедуру вибору суб’єкта формування облікової політики. Активна участь власника (засновника) підприємства в розробці облікової політики упереджує номінальний характер його ролі в процесі організації бухгалтерського обліку, що, в свою чергу, забезпечить захист як його інтересів, так і збереження майна. У формуванні облікової політики визначальна роль належить керівнику і головному бухгалтеру. Від їх компетенції та взаємостосунків залежить успішне здійснення (провадження) облікової політики підприємства.
На формування облікової політики підприємства впливають такі фактори:
форма власності та організаційно-правова структура підприємства (ТзОВ, АТ, СП, ДП, тощо);
вид економічної діяльності чи галузеве підпорядкування, що зумовлює особливості та умови облікової роботи;
відносини з податкового системою, наявність пільг та умови їх отримання;
параметри підприємства за обсягами діяльності, номенклатури продукції, чисельності працюючих тощо;
умови забезпечення ресурсами та умови реалізації готової продукції;
матеріально-технічне забезпечення обліково-аналітичної роботи підприємства та рівень забезпеченості кваліфікованими обліковими працівниками;
умови організації та стимулювання праці, відповідальності тощо.
Методика
формування облікової політики підприємств
ґрунтується на структурно-логічній
схеми дій, яка включає
ряд етапів: підготовчий, основний та
заключний (рис. 1.2).
Рис. 1.2. Етапи формування облікової політики
Формування облікової політики є складним, комплексним процесом, у якому кожний етап відіграє відповідну роль. Лише забезпечивши їх гармонізацію та наступність можна сформувати раціональну облікову політику, тому підприємство повинно детально розробити зміст кожного з етапів залежно від організаційно-технологічних особливостей.
На всіх етапах формування облікової політики та при її реалізації необхідно дотримуватись певних засад: вимог принципів ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, визначених законодавством; вимог до облікової політики підприємств (законності, адекватності, гласності, ефективності, єдності); а також враховувати характер впливу факторів, які зумовлюють вибір об’єктів та елементів облікової політики підприємств. Це забезпечить комплексність обраних методів оцінки та обліку та ефективність облікової політики.
Облікова політика підприємства розкривається у примітках до фінансової звітності, де воно повинне висвітлювати вибрану облікову політику шляхом опису: принципів оцінки статей звітності; методів обліку за окремими статтями звітності.