
- •Кафедра бухгалтерського обліку
- •3. Структура навчальної дисципліни
- •Нормативно-правове регулювання бухгалтерського обліку та його рівні
- •2. Сутність та значення облікової політики підприємства
- •3. Порядок формування облікової політики підприємства
- •4. Порядок зміни облікової політики підприємства
- •4. Оцінка як елемент облікової політики підприємства
- •5. Поріг суттєвості та його застосування в обліковій політиці
- •6. Операційний цикл як складова облікової політики підприємства
- •7. Сутність, призначення робочого плану рахунків та порядок його розробки
- •20 «Виробничі запаси»
- •Тема 3. Облікова політика по оборотних активах
- •Нормативно-правове забезпечення облікової політики по запасах
- •5. Методи оцінки вибуття запасів та критерії їх вибору підприємством
- •Облікова політика по мшп
- •Методи оцінки і обліку дебіторської заборгованості
- •Методи оцінки і обліку фінансових інвестицій
- •Розрахунок амортизації дисконту за інвестиціями в облігації
- •Розрахунок амортизації премії за інвестиціями в облігації
- •Тема 4. Облікова політика по необоротних активах
- •Методи амортизації основних засобів
- •Переоцінка необоротних активів
- •Облікова політика по інших необоротних матеріальних активах
- •Тема 5. Облікова політика по доходах, витратах і фінансових результатах
- •2. Вибір 8 та/або 9 Плану рахунків бухгалтерського обліку
- •Склад і призначення рахунків класу 8
- •3. Вибір переліку і складу змінних і постійних загальновиробничих витрат
- •Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат
- •Методи обліку витрат виробництва, вибір переліку і складу статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)
- •Методи оцінки і обліку готової продукції
- •Організація ведення бухгалтерського обліку на підприємстві
- •Форми бухгалтерського обліку
- •Організація документообігу
- •Права працівників на підписання бухгалтерських документів
- •Перелік посадових осіб, яким надано право підпису документів
- •Організація внутрішнього контролю
- •2. Структура наказу про облікову політику
- •Нормативи чисельності працівників бухгалтерського обліку
- •Бухгалтерського обліку
- •Професіонали
- •2. Бухгалтер (з дипломом спеціаліста)
- •7. Бухгалтер
- •Технічні службовці
- •8. Касир (на підприємстві, в установі, організації)
Переоцінка необоротних активів
Підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.
Переоцінка основних засобів тієї групи, об'єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.
Не підлягають переоцінці малоцінні необоротні матеріальні активи і бібліотечні фонди, якщо амортизація їх вартості здійснюється за методами, іншими, ніж прямолінійний або виробничий.
Переоцінена первісна вартість та сума зносу об'єкта основних засобів визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об'єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.
Якщо залишкова вартість об'єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта. При цьому для таких об'єктів, що продовжують використовуватися, обов'язково визначається ліквідаційна вартість.
Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу основних засобів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку.
Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки - до складу витрат, крім випадків, що наведені нижче.
У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) дооцінки об'єкта основних засобів) перевищення суми попередніх уцінок об'єкта і втрат від зменшення його корисності над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості цього об'єкта і вигід від відновлення його корисності сума чергової (останньої) дооцінки, але не більше зазначеного перевищення, включається до складу доходів звітного періоду, а різниця (якщо сума чергової (останньої) дооцінки більше зазначеного перевищення) спрямовується на збільшення іншого додаткового капіталу.
У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) уцінки об'єкта основних засобів) перевищення суми попередніх дооцінок об'єкта і вигід від відновлення його корисності над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта і втрат від зменшення його корисності сума чергової (останньої) уцінки, але не більше зазначеного перевищення, спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу, а різниця (якщо сума чергової (останньої) уцінки більше зазначеного перевищення) включається до витрат звітного періоду.
При вибутті об'єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу. Перевищення сум попередніх дооцінок об'єкта основних засобів над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта основних засобів може щомісяця (щокварталу, раз на рік) у сумі, пропорційній нарахуванню амортизації, включатися до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу. При цьому до складу нерозподіленого прибутку при вибутті цього об'єкта включається залишок перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок такого об'єкта, що відображений у складі додаткового капіталу. Відомості про суму перевищення попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок об'єкта, що включені до складу нерозподіленого прибутку, заносяться до регістрів аналітичного обліку основних засобів.
Підприємство встановлює терміни переоцінки основних засобів, обирає величину порогу суттєвості, порядок формування справедливої вартості та складання розрахунку сум переоцінки.
Підприємство переоцінку первісної вартості основних засобів до їх справедливої вартості може проводити один раз на рік станом на 31 грудня. Умовою проведення переоцінки обирається поріг суттєвості – величина, що дорівнює 10 % відхилення первісної вартості об’єктів від справедливої. Справедлива вартість формується на рівні ринкових цін на аналогічні об’єкти із урахуванням рекомендацій, викладених у додатку до П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств». Згідно з П(С)БО “Об’єднання підприємств” справедлива вартість – це сума, за якою можуть бути обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.
Для основних засобів конкретизовано порядок визначення справедливої вартості (табл. 4.5).
Таблиця 4.5
Порядок визначення справедливої вартості основних засобів
Об’єкт визначення справедливої вартості |
Визначення справедливої вартості |
Земля |
Ринкова вартість |
Будівля |
Ринкова вартість |
Машини |
Ринкова вартість. У разі відсутності даних про ринкову вартість – відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки |
Устаткування |
Ринкова вартість. У разі відсутності даних про ринкову вартість – відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки |
Інші основні засоби |
Відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки |
Отже, у більшості випадків справедливою вартістю основних засобів є їх ринкова вартість. Інформацію про ринкову вартість основних засобів на дату переоцінки можна отримати:
з відомостей заводів – виробників;
з прайс – листів посередників;
з періодичних видань;
безпосередньо на ринку;
в агенствах нерухомості, у експерта – оцінювача;
зі збірників цін (що видаються, наприклад, Українською автомобільною корпорацією);
у міському відділі цін.
Зазначимо, що при великій номенклатурі визначення справедливої вартості кожного об’єкта основних засобів це – трудомісткий процес. Крім того, у названих джерелах інформації наведена вартість нових основних засобів; об’єкти , що знаходяться на підприємстві, найчастіше вже зношені, тому визначення їх справедливої вартості є певною проблемою. У цьому випадку підприємство може використати методики визначення справедливої вартості, що застосовуються експертами – оцінювачами.
Процедура переоцінки може бути виконана в такій послідовності:
Проведення інвентаризації інвентаризаційною комісією.
Підготовка бланків акта переоцінки.
Заповнення бухгалтерією відомостей про об’єкти переоцінки (графи 1 – 4, 7 – 9 в акті переоцінки); передача акта в оціночну комісію.
Визначення справедливої вартості оціночною комісією (заповнення граф 5 – 6, 13); передача акта до бухгалтерії.
Розрахунок бухгалтерією змін у вартості майна (заповнення решти граф).
Здійснення бухгалтерією облікових записів з переоцінки активів на підставі акта переоцінки.
Для проведення переоцінки важливо знати таке:
Переоцінка основних засобів здійснюється на дату балансу. Частота її проведення залежить від коливань справедливої вартості основних засобів, що переоцінюються.
При переоцінці одного об’єкта переоцінюються всі об’єкти, що відносяться до даної групи.
Переоцінці підлягають вартість об’єкта основних засобів і його знос. Необхідність переоцінки диктується значним (більш ніж на 10 %) відхиленням залишкової вартості основних засобів від справедливої вартості.
Відомості про зміну первинної вартості і суми зносу основних засобів заносяться до реєстру аналітичного обліку – інвентарної картки.
Розрахунок суми змін провадиться на основі індексу переоцінки, що показує, у скільки разів справедлива вартість окремого об’єкта основних засобів зросла (скоротилася) щодо залишкової.
Індекс переоцінки = Справедлива вартість/Залишкова вартість
Розрахунок суми змін може провадитись інакше, якщо залишкова вартість об’єкта дорівнює нулю. У цьому випадку переоцінена вартість об’єкта визначається додаванням справедливої вартості до його первинної без змін зносу.
У примітках до фінансової звітності наводиться інформація про зміну розміру додаткового капіталу в результаті переоцінки основних засобів та обмеження щодо його розподілу між власниками (учасниками).