Міністерство освіти і науки україни

Київський національний університет технологій та дизайну

Нарисна геометрія

Робочий зошит

для студентів усіх напрямів підготовки

факультету МКТ

Студент групи _______________

___________________________

(Прізвище І.П.)

Київ кнутд 2014

Нарисна геометрія: Робочий зошит для студентів усіх напрямів підготовки факультету МКТ / упор.: Ю.А. Ковальов, С.А. Плешко, за ред. М.В. Кущ. – К.: КНУТД, 2014. – 86 с.

Упорядники: Ю.А. Ковальов, канд. тех. наук, доцент

С.А. Плешко, канд. тех. наук, доцент

Робота виконана під загальною редакцією канд. тех. наук, професора М.В. Куща.

У роботі використані матеріали канд. тех. наук, доцента В.І. Малиновського та канд. тех. наук, професора О.А. Богушко.

Відповідальний за випуск: завідувач кафедри інженерної механіки д-р тех. наук, професор В.П. Місяць.

Затверджено на засіданні кафедри інженерної механіки.

Протокол № 10 від 07.03.2014 р.

Робочий зошит складений на базі типової програми з нарисної геометрії у відповідності з курсом, що читається в Київському національному університеті технологій та дизайну.

У зошиті, за конкретними темами, наведені задачі для підготовки та виконанню під час практичних занять; наведені умови розрахунково-графічних робіт, настанови по їх оформленню.

Видання розраховане для студентів усіх напрямів підготовки факультету МКТ.

Методичні настанови

Нарисна геометрія вивчається студентами вищих навчальних закладів в перших семестрах навчання і досліджує просторові форми за їх зображеннями на площині. Зображеннями просторових форм користуються представники різних спеціальностей.

Нарисна геометрія має свої певні теоретичні обґрунтування. Тільки систематичне і глибоке вивчення цього курсу сприяє розвитку просторового мислення, вмінню уявити просторові форми предметів за їх зображеннями, виконувати креслення об’єктів, що проектуються.

В навчальному плані по вивченню нарисної геометрії передбачені лекції та практичні заняття. Після прослуховування лекції з кожної теми студенти мають готуватися до практичних занять. А саме, повторити теоретичний матеріал за конспектом лекцій та підручником і розв’язати задачі по даній теми з цього зошита, які наведені в розділі „Задачі для підготовки до практичних занять”. На практичних заняттях студенти, разом з викладачем, продовжують розв’язувати задачі з певної теми в робочому зошиті, які наведені в розділі „Аудиторні задачі”.

Закріплюють знання з теми шляхом самостійного виконання розрахунково-графічних робіт (РГР), які являють собою епюри (кресленики). Їх виконують по мірі послідовного проходження курсу.

Завдання для РГР індивідуальні та розроблені по варіантах. Номер його надає викладач. Умови завдань наведені в методичних матеріалах „Нарисна геометрія: Збірник завдань до самостійної роботи студентів усіх напрямів підготовки факультету МКТ при виконанні розрахунково-графічних робіт / упор.: Ю.А. Ковальов, С.А. Плешко – К.: КНУТД, 2014. – 15 с.”

Методичні настанови по виконанню РГР наведені в методичних матеріалах „Нарисна геометрія: Методичні вказівки до самостійної роботи студентів усіх напрямів підготовки факультету МКТ при виконанні розрахунково-графічних робіт / упор.: Ю.А. Ковальов, С.А. Плешко – К.: КНУТД, 2014. – 34 с.”

При оформленні завдань, як завдань в робочому зошиті так і РГР, слід додержуватись таких вимог:

1. Побудови виконують використовуючи інструменти для креслення та олівці: з грифелем ТМ або НВ для проведення тонких ліній та наведення кресленика, а з м’яким грифелем М або В – для виконання написів.

2. Товщина ліній на кресленику повинна становити (ГОСТ 2.303-68): лінія суцільна товста основна (лінії видимого контуру) – 0,8...1,4 мм; лінія штрихова (лінії невидимого контуру) – 0,4...0,7 мм; лінії виносні, розмірні, осьові, горизонтального та вертикального зв’язку та лінії допоміжної побудови – 0,3...0,4 мм.

3. Проекції точок позначають кружками діаметром 1...2 мм.

3.

4. Послідовність дій у графічній роботі має бути зазначена стрілками на відповідних лініях. Стрілками позначають напрям проекціювання. Також повинна бути відображена видимість геометричних елементів.

В посібнику використані такі позначення:

1. Точки в просторі (в натурі) позначають великими літерами латинської абетки, тобто: A, B, C, D, E, F… або 1, 2, 3, 4, 5....

2. Прямі і криві лінії в просторі позначають малими літерами латинської абетки, тобто: a, b, c, d, e, f … Лінії рівня (в тому числі сліди площин) позначають літерами: горизонталь – h, фронталь – f, профільна пряма – p, сліди –h⁰, f⁰.

3. Площини в просторі позначають літерами грецької абетки, тобто (Π, D, G, Σ, Ω, Φ, θ, Λ,).

4. Проекції точок, прямих ліній та інших елементів на площинах проекцій мають індекс площини, на яку спроекціювався геометричний елемент. Наприклад, А₁ – проекція точки А на П₁.

5. Плоскі або двогранні кути позначають літерами α, β, γ та значком Ð або з написанням літери: Ðα, або α.

6. Прямий кут позначають дугою з точкою в середині цього сектора – ⊾.

7. Шукані натуральні величини відрізків, плоских фігур позначають подвійною лінією, шукані натуральні величини кутів – подвійною дугою.

8. Умовні позначення: // – паралельно; ∦ – не паралельно; ^ – перпендикулярно; ∩ – перетин; ≡ – збігаються;  – належність; x, y, z – осі проекцій. Індекси при x, y, z означають належність до відповідних площини проекцій. Наприклад, x₁₂ – означає, що вісь x поділяє поле горизонтальних проекцій (індекс 1) і поле фронтальних проекцій (індекс 2).

4.

ТОЧКА