Опис лабораторної установки

Лабораторна установка містить аспіратор (1), що є збудником руху повітря. Включення його проводиться за допомогою тумблера (2). Для регулювання продуктивності аспіратора використовують вентилі (3), а для визначення її величини – ротаметри (4). Підключення гнучкого шланга (5) виконується за допомогою штуцерів (рис.3.1).

У лабораторних умовах відбір проб повітря беруть з камери запилення (6), що імітує виробничі умови. До камери приєднується алонж (7) із вставленим у нього фільтром (8).

Рис. 1.1 Схема лабораторної установки:

1 – аспіратор; 2 – тумблери; 3 – вентилі; 4 – ротаметри; 5 – гнучкий шланг; 6– камера запилення; 7 – алонж; 8 – фільтр; 9 - вага

Вимоги безпеки праці під час виконанні лабораторної роботи

1. Виконання лабораторної роботи слід розпочинати тільки із дозволу викладача після перевірки знань правил користування лабораторною установкою.

2. Перевірити (візуально) справність електричних проводів і штепсельної вилки.

3. Якщо при вмиканні установки крильчатка вентилятора не обертається або не загоряється сигнальна лампа, необхідно відключити прилад і звернутися за допомогою до викладача.

4. По закінченню роботи:

• лабораторну установку відключити від електричної мережі;

• робоче місце і прилади впорядкувати і здати викладачу.

Порядок виконання роботи

1. Зважити фільтр на вазі з точністю до десятих часток міліграма.

2. Підключити аспіратор до електромережі, а тумблер установити в положення “вкл”.

3. Установити визначену продуктивність аспіратора (V, л/хв) і час відбору проби (τ, хв). Прийняти τ=5 хвилин.

4. Зважений фільтр вставити в патрон, що кріпиться до камери запилення. Зафіксувати момент початку відбору проби.

5. Після закінчення часу відбору проби фільтр зважити повторно для визначення приросту ваги.

6. Виконати розрахунки. Отримані результати занести в таблицю 1.1. Шляхом порівняння отриманих результатів з даними таблиці 1.2., зробити висновок про допустимість отриманої концентрації пилу в повітрі.

Концентрації пилу визначається за формулою

де С - показник запиленості в мг/м³; М_о - маса фільтра до відбору проби в мг; М₁ - маса фільтра після відбору проби в мг; V_o - об'єм пропущеного через фільтр повітря в м³, приведений до нормальних умов (температура повітря 20^оС, тиск 760 мм. рт. ст. (101,3 кПа).

де: V_τ – обсяг повітря в м³, пропущеного через фільтр при температурі t ^oС і тиску Р в мм.рт.ст.

V_τ = q·τ·10^-3

Таблиця 1.1.

Результати визначення запиленості повітря

Місце відбору проби повітря	Вага фільтру до досліду, мг Мо	Вага фільтру після досліду, , мг М1	Приріст ваги, мг М1-Мо	Час досліду,  хв.	Продуктивність аспіратора, q , л/мин	Vτ , м3	Розрахунковий об’єм повітря Vo, м3	Концентрація пилу в повітрі С, мг/м3	Допустимі значення за додатком 4 мг/м3
Камера запилення

Зміст звіту

1. Назва, мета і завдання роботи.

2. Короткий виклад загальних положень.

3. Схема установки з поясненням.

4. Таблиця результатів досліду і висновки.

Таблиця 1.2.

Величини гранично допустимих концентрацій

№ п/п	Найменування речовини	Величина гранично допустимої концентрації (ГДК), мг/м3
1	Доломіт	6
2	Вапняк	6
3	Пил з вмістом кремнію 70% (кварцеві домішки) 10%70% (пил з вмістом двоокису кремнію) Пил рослинного та природного походження: з домішками двоокису кремнію (10%) ---- // ---- (210%) ---- // ---- (2%)	1 2 4 4 6
5	Кам’яне вугілля з вмістом двоокису кремнію менше 2%	16
6	Чавун	6
7	Окис алюмінію у вигляді аерозолю дезінтеграції (глинозем)	6
8	Окис алюмінію у вигляді аерозолю конденсації (в тому числі з домішками двоокису кремнію)	2