Із досвіду роботи

 РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ ЗАСОБАМИ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦВА

  Майбутнє нашої держави, надії на покращення умов життя, на якісно новий рівень пов’язані саме з творчо мислячими молодими людьми, які повинні прийти у всі сфери виробництва.

  Риси характеру, що сприяють творчій продуктивності, можна виявити досить рано. І, перш за все, батьки повинні звернути увагу на їх розвиток. В ранньому дитинстві таких дітей відрізняє підвищена активність, нездоланна жага пізнання і невичерпна допитливість. Такі діти завдають багато клопоту батькам і членам сім’ї. В якій мірі творчі імпульси дитини перетворяться в творчий характер, залежить більше від впливу батьків та інших дорослих дома і в школі.

  Цікавими є дослідження американських педагогів та психологів, зокрема Торренса, автора системи вимірювання творчих здібностей. Він повідомляє, що спадковість не є найважливішим показником творчої продуктивності. На основі своїх досліджень він стверджує, що формування творчого характеру залежить більше від сім’ї, яка здатна розвинути, або знищити творчий потенціал дитини ще у дошкільному віці. Тому великого значення набуває система виховання творчих здібностей як у сім’ї, так і у дошкільних та шкільних закладах освіти.

  Однією із сфер, де на ранніх стадіях життя проявляється творча активність дітей, є образотворче мистецтво. Як відомо всі діти малюють. Малювання є основним засобом вираження себе на самих ранніх стадіях життя. Тільки в малюванні діти із самого початку вільні від обмежень ( знання нотної грамоти у музиці, уміння виразити свою думку в літературі) і тому малювання з усіх видів художньої творчості їм найближче. Гранично обмежені в художніх засобах, щоб розвити свою думку, діти, спираючись на свій творчий інстинкт, знаходять дивовижні рішення, самостійно відкривають образотворчі закони.

  Саме завдяки малюнку отримуємо можливість заглянути у внутрішній світ маленької людини, осягнути логіку дитячої творчості, бо малювати й думати для неї одне і те ж. В малюнках діти не зображають реальний світ, вони відтворюють свій особистий світ на папері. Характерною особливістю дитячих малюнків є лаконічність, зосередженість і концентрація думки. Образотворчі засоби спроможні передавати думки і почуття більш безпосередньо, вони більш особистісні та інтимні. Вони також мають невичерпний потенціал розвитку емоційної сфери дитини. Без розвитку почуттів, без розвитку уяви, без пристрасті до творчості людина не зможе сьогодні продвинутися в області самих вузьких і суто технічних знань. Творча уява сьогодні все більше ціниться у всіх галузях життя.

  Провідну роль у процесі розвитку творчих здібностей дітей від трьох до семи років займають або батьки, або педагоги дошкільних закладів (за умови їх відвідування). Найкращий спосіб виховання творчості в дітях — це бути самому творчою особистістю. Вона може бути застосована і відносно батьків. Бо саме дітям до шести-семи років належить найбільша кількість найцікавіших  малюнків. Потужна інтуїція, у цьому віці, компенсує недостатність знань про життя. Інтуїція допомагає виконати найсміливіші задуми дитини.

  За даними Н.Аллахвердової, у шість-сім років, а іноді і в дев’ять-одинадцять, відбувається повна криза образотворчої діяльності. По мірі ускладнення життєвих вражень і проблем дитини, однієї інтуїції для їх вираження стає недостатньо. У зв’язку з цим наступає віковий і творчий переломний момент. В результаті втрачається чіткість малюнка, його наївність, пропадає гармонійне світо­сприйняття. Дитина більше не може обмежуватися імпровізацією, стихійністю, фантазією.

  Подорослішавши фізично дитина дорослішає і в мистецтві. На новому етапі для творчості дитині необхідно мати деякі професійні навички й знання. Доля дитини здебільшого залежить від того, чи вчать її малювати. Чи пізнає вона ремесло художника, чи знає техніку письма, графіки, взагалі всієї технології, яка необхідна при малюванні.

  Знання ремесла звільнить дитину від сумнівів у своїх здібностях, допоможе зосередитись, набути впевненості, воно буде сприяти розкриттю тих задатків, якими володіє від природи, допоможе виразити себе, зберегти й закріпити творчу свободу.

  Безумовно, щедро обдаровані від природи талантом діти зберігають свою творчу індивідуальність і в більш пізньому віці, а то і в продовж усього життя, так, як українські народні митці К.Білокур, Г.Собачко, М.Приймаченко. Але більшість дітей, щоб уникнути зриву і не втратити інтерес до малювання, потрібне керівництво.

  Тож малюванню, проте як і кожній справі, дитину треба починати вчити у певний чітко окреслений час. Технічним же навичкам малювання, вірогідно, необхідно починати вчити у шість-сім років, тобто з першого класу. Саме в цей час дитина відчуває необхідність у більш активній участі педагога. Творчість демократична по своїй суті. Коли дитина малює, немає місця командуванню, тиску, погрозам та покаранням. Тим більше, що пізнавальна активність властива дитині без усякого примусу. Шкільний учитель не повинен позбавляти дитину права на власне бачення. Уроки малювання не повинні носити формального характеру.

Тому надзвичайно важливим моментом у системі освіти є фахова підготовка вчителя образотворчого мистецтва. Практика показала доцільність поєднання спеціальностей учитель образотворчого мистецтва та вчитель початкових класів.

Саме таке поєднання  розкривається у  моїй професіональній майстерності.

     Готуючись до уроків, відповідно до змісту, мети та цілей я визначаю оптимальну форму діяльності як для себе, так і для школярів, використовую сучасні методичні прийоми з урахуванням вікових  та індивідуальних особливостей  учнів.      Інтерес до свого предмета прищеплюю  шляхом створення на уроках творчої, емоційно-піднесеної атмосфери; прагненням цікаво, нестандартно та водночас доступно викладати свої думки. Середній рівень успішності  моїх вихованців із образотворчого мистецтва становить 7,8 %.    Школярі мають необхідні знання про кольорову гаму та практичні уміння створити нові барви шляхом змішування кольорів, навчені передавати  власний емоційний стан  за допомогою ніжних, суворих, сумних кольорів.     Художні матеріали, якими користуються діти, досить різноманітні: кольорове чорнило, кольорова крейда, вугілля, олівці, фарби, фломастери, туш, гуаш тощо. Малюнки виконуються  на папері, картоні, пластику, дереві з використанням різних художніх технік.      Залюбки залучаю школярів до декоративно-прикладної творчості, під час якої вони практично пізнають зв’язки між різними видами мистецтва, виробляють навички художнього оформлення середовища.     Готуючись до уроку я користуюся таким цікавим методом наочного навчання естетичного сприймання творів мистецтва, як попередня організація виставок ілюстрацій, репродукцій картин: упродовж кількох днів даю учням можливість самостійно, в довільній формі, розглядати виставлені роботи, у такий спосіб ненав’язливо залучаючи дітей до мистецьких творів, потім проводжу обговорення побаченого.     Працюючи над проблемою «Формування творчої особистості засобами образотворчого мистецтва», у пошуках оптимальних методів керівництва розвитком творчих здібностей і композиційних умінь та навичок, розробила    «Індивідуальний зошит з розвитку творчих здібностей та креативності першокласників» в якому  на кожний урок, відповідно до програми, розробила вправи, що спонукають дитину мислити творчо, креативно.

  Всі форми та методи роботи, котрі використовує я , спрямовані на розвиток  креативних здібностей учнів.    Готуючись до уроку велику увагу приділяю вибору матеріалу, використовую доступність, можливість в осяжному часі отримати результат та його практична вжитковість образотворчої діяльності. Як приклад, можна привести урок, присвячений такому виду дизайну, як витинанка (опис процесу виготовлення витинанки як приклад конкретного уроку з формування навичок з паперової пластики). Ви зможете познайомитись із конспектом даного уроку, який подається у системі уроків, розроблених мною. Я переконана, що з  багатьох предметів,  що вивчаються в загальноосвітній школі, чи не найвищий виховний потенціал належить мистецтву з притаманним йому впливом на свідомість і  підсвідомість особистості. Так як в сучасному житті елекронізація, комп’ютеризація впевненими кроками іде вперед, виникає необхідність привертати увагу дітей до витоків прекрасного. Тому саме мистецтво здатне виховувати справжню духовність, плекати творчу особистість.    Великого значення  надаю  розвитку творчої особистості, формуванню художньо – образного мислення, засвоєнню мови мистецтва, форм, жанрів, стилів, а також інших теоретичних знань і технологічних умінь. Це: розширенню художнього  досвіду, опануванню елементарними художніми уміннями та навичками у практичній діяльності, набуттю досвіду створення художніх образів у процесі власної елементарної творчості; збагаченню емоційно - почуттєвої сфери;  розвитку художніх і загальних здібностей, вихованню в учнів естетичного ставлення до дійсності та емоційно – ціннісного ставлення до мистецтва; вихованню художніх інтересів, смаків, морально естетичних ідеалів, потреб у художньо – творчій самореалізації та духовно – естетичному  самовдосконаленні відповідно до вікових можливостей; формуванню універсальних якостей творчої особистості.      Сьогодні  багато  на  різних  рівнях  говориться  про  відродження  української культури, духовності, коріння  яких  сягає  у  глибину  сивих  століть.   Майбутнє  українського  народу  нині  за  шкільними  партами, наше  суспільство  буде  таким, які  уявлення  про  світ  ми, вчителі , виховаємо у  дітей  сьогодні.     Я  поставила  перед  собою  проблемним  завданням :  формувати творчу  особистість засобами  образотворчого  мистецтва.  Для  цього  прагну зробити все можливе, для виховання справжньої духовності, розвитку творчої особистості, здатності до художньо-творчої самореалізації та духовного самовдосконалення.     " Усі види мистецтва служать  найвеличнішому з мистецтв - мистецтву жити на землі, „- сказав Бертольд Брехт,  я розуміє , що суспільство покладає на вчителів  образотворчого  мистецтва, а значить зобов'язує зробити все, для належного естетичного виховання підростаючого покоління, тому переконана, що виховний потенціал мистецтва міститься у самій його суті і пояснюється тим, що емоційна сторона свідомості, естетичні ідеал - первинні стосовно інтелекту в формуванні духовних інтересів, у   ставленні  до  світу . З поміж інших видів мистецтва ,  образотворче мистецтво є унікальним  у  вирішенні  завдань  як художнього,  так і особистісного  розвитку  громадського  і  духовного  становлення  підростаючого  покоління.      " Завдання наставника : не  інформувати ,  а  формувати " - зауважив  знаменитий французький просвітитель Мішель Монтель.   Я переконана, що  вчитель-художник  має  на  уроках  образотворчого мистецтва завжди прагнути створити  творчу   позитивно  активну  емоційну  атмосферу,  як справжній  чарівник - казкар,  повинен обгорнути  дітей  своєю  природною  щирістю,  доброзичливістю.  особливим  артистизмом,  витонченим розумінням  прекрасного  і  глибокою   повагою  до  вихованців  та результатів  їхньої  творчості.     Атмосферу  захопленості  уроком,  предметом  та  мистецтвом  у  цілому  створюю  шляхом  використанням  різноманітних  типів нестандартних  уроків :  урок серед природи, урок-сюрприз ,  урок-свято,  урок-конкурс,  урок-мандрівка  в  світ  художника, урок-діалог культур, урок-екранізація,    урок-виставка,  урок-екскурсія  до  парку    урок-розгадка таємниці  знайомих картин,  бінарний урок,  урок-відкриття та  інші.     Переконана і в тому, що : емоційність,  зацікавленість,  захопленість - обов’язкові  компоненти  на  уроці  образотворчого  мистецтва  .  Коли  діти,  захоплюючись  роботою,  наспівують  собі –  не  роблю  зауважень,  якщо  це  не   заважає іншим.     Із  захопленням  мої  вихованці  працюють  на  уроці  образотворчого  мистецтва,  хочу  щоб  вони відчували  себе  вільно,  розкуто. Ніколи  їх  не  стримую,  коли  вони  дружно  сміються.  Розумію - найближча  мета  досягнута,  малюнок  сподобався  їм,  а  наступним  завданням  буде  більш  детальніше.  Дитячий  малюнок  розглядаю   як  художній  образ,  хоча  й  елементарний,  що часто  ігнорується  в   педагогічній  практиці.  Ціную  не  лише  якісно  виконану  роботу  обдарованого  учня,  а  і  вдалу  слабших  дітей,  котрі  старанно  працювали.  Звертаю  увагу  на  те,  що  деякі  учні  виконували  чіткий  контурний  малюнок,  а  інші  вважали  це  зовсім  легким  завданням.  Проте  тут  справа  не  в  загальній  обдарованості,  а  в  різній  її  структурі.  Учень не  виконує  чіткого  контурного  малюнка,  зате  прекрасно  підбере  кольори,  що  є  важким  для  першого.     Вивчаючи  цю  проблему в  літературі  знайшла  такі  експериментальні  данні : всіх  дітей   за нахилом  і  характеру  здібностей  до  малювання   можна  розділити  на  3  групи :     1-  відносяться діти  з  вираженою  графічною  обдарованістю.  Вони  виконують  малюнок  контурними  лініями,  чітко  передають  фарбами,  рівними  тонами  заливають  намальоване.     2- діти, в яких  переважають  живописні  задатки  над  графічними.  Вони  малюють  невпевненими  плутаними  лініями,  але  добре  відчувають  гамму  кольорів.  Їм  важко  залити поверхню,  не порушивши  контур.     3 -діти,  які  мають  в  рівному  співвідношенні  і  графічні,  і  живописні  здібності,  і  успішно  справляються  з  різним  завданням.     Враховуючи  це,   змінила  свій  підхід  до  оцінювання  робіт  дітей,  а  також  індивідуальне  завдання  для  дітей.  Проте  все  ж  таки  прагну  навчати  здібних  до  графіки  відчувати  і  передавати  колір,  а  здібних  до  живопису - оволодіти  графічними  навиками.     Переконана,  що   рівень  естетичної  іскри  учнів  значною  мірою  залежить  від  особистості   вчителя  образотворчого  мистецтва,  його  світогляду,  професійної  підготовки,  педагогічної  майстерності,  тому  стараюся  відвідувати  музеї,  виставки,  читати  методичну  літературу.    Давно доказано М. Блаватською,  Т. де  Шардером,  що синтез знань з усіх видів мистецтв повинен  бути  повністю  представлений  і  використаний  з  першого  і  до  останнього  року  навчання.  Реалізувати  це  завдання  мені допомагає  мій фах – вчитель початкових класів.

     Всі форми та методи роботи, котрі використовую, спрямовані на розвиток  креативних здібностей учнів. “Розумний, глибокий аналіз  – перша сходинка в оволодінні методами дослідження і прийомами творчої праці. Вміти поглянути на пройдений шлях, щоб оцінити його!”. Ці слова В.Сухомлинського стали дороговказом у моїй  творчій праці.     Проводуж уроки  за  спостереженнями  і  уявою  по  темі  “Чарівна хмаринка», «Сніжна зіронька», «Барви осені» .  Щоб  створити  в  учнів  відповідний  настрій,    використовую  для  бесіди  вірші,  загадки.      На  уроках  впроваджую  дидактичні  ігри,  кросворди,  в  яких  обов’язково  є  елементи  пошуку. Творча  гра  є  одним  з  важливих  видів  діяльності – “ уяви  собі”,  словами розповісти про картину , яка малюється в дитячій уяві. Проводжу конкурс шифрувальника, кодуючи якийсь термін, це урізноманітнює роботу на уроці.  

   Наступна  гра  “ Розшукаємо  друга ,  що  згубився “( дитина  дає  словесну  характеристику  товаришеві.  А  ми  намагаємось  його знайти  серед  дітей),  або  захоплююча  детективна  гра ,  де  складається  фоторобот.     В  кабінеті  для  кожного  учня  є  папка «Послідовність  виконання  малюнка». Під  час  уроку  діти  можуть  використовувати  методичні  поради  для  малювання  тієї  чи  іншої  теми.     Для  мене  урок – це  витвір  мистецтва  в  якому  присутні  і  краса , і  натхнення  думки,  і  радість  пошуків,  створенні  спільними  зусиллями  учня  і  вчителя.     Вчу не  просто  малювати,  а  думати  лініями,  кольорами,  слухати  себе  і  передавати  відчуття   засобами  візуального  мистецтва.    Вся моя праця направлена на возвеличення і облагородження учнів, робить витонченими їх почуття, вносить радість у життя, підвищує інтелектуально-культурний потенціал нашого суспільства.

    Заняття малюванням розвивають людину в цілому, прилучають її до самого головного —  процесу творчості. Художня творчість приносить дитині духовну рівновагу, розкриває здібність дитини до навчання, до уміння думати, аналізувати, шукати й знаходити оптимальні рішення у всіх випадках життя.

   Мобілізуючи великі затрати розумової діяльності, малювання прискорює процеси розвитку просторового мислення, образного бачення, розвиває розумові здібності, спостережливість дітей, відчуття гармонії.

    В навчанні необхідно розвивати не тільки розумову, а й емоційну сфери. Істинно художня освіта допомагає розвинути вміння долати слабість і страх, розвинути ініціативність, здібність мислити та діяти самобутньо й природно, без примусу. А в результаті — глибоке розуміння життєвих процесів. Здібність бачити, відкривати й створювати нове. Істинна освіта допоможе людині будь-якої професії стати творцем.

Досвід образотворчої діяльності, через який людина проходить у дитинстві, позначається на формуванні її особистості. Можна з переконаністю сказати, що із творчо розвинутих дітей виростуть творчі люди, незалежно від того, якій саме професії вони присвятять своє подальше життя.

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ ЗАСОБАМИ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦВА

  Майбутнє нашої держави, надії на покращення умов життя, на якісно новий рівень пов’язані саме з творчо мислячими молодими людьми, які повинні прийти у всі сфери виробництва.

  Риси характеру, що сприяють творчій продуктивності, можна виявити досить рано. І, перш за все, батьки повинні звернути увагу на їх розвиток. В ранньому дитинстві таких дітей відрізняє підвищена активність, нездоланна жага пізнання і невичерпна допитливість. Такі діти завдають багато клопоту батькам і членам сім’ї. В якій мірі творчі імпульси дитини перетворяться в творчий характер, залежить більше від впливу батьків та інших дорослих дома і в школі.

  Цікавими є дослідження американських педагогів та психологів, зокрема Торренса, автора системи вимірювання творчих здібностей. Він повідомляє, що спадковість не є найважливішим показником творчої продуктивності. На основі своїх досліджень він стверджує, що формування творчого характеру залежить більше від сім’ї, яка здатна розвинути, або знищити творчий потенціал дитини ще у дошкільному віці. Тому великого значення набуває система виховання творчих здібностей як у сім’ї, так і у дошкільних та шкільних закладах освіти.

  Однією із сфер, де на ранніх стадіях життя проявляється творча активність дітей, є образотворче мистецтво. Як відомо всі діти малюють. Малювання є основним засобом вираження себе на самих ранніх стадіях життя. Тільки в малюванні діти із самого початку вільні від обмежень ( знання нотної грамоти у музиці, уміння виразити свою думку в літературі) і тому малювання з усіх видів художньої творчості їм найближче. Гранично обмежені в художніх засобах, щоб розвити свою думку, діти, спираючись на свій творчий інстинкт, знаходять дивовижні рішення, самостійно відкривають образотворчі закони.

  Саме завдяки малюнку отримуємо можливість заглянути у внутрішній світ маленької людини, осягнути логіку дитячої творчості, бо малювати й думати для неї одне і те ж. В малюнках діти не зображають реальний світ, вони відтворюють свій особистий світ на папері. Характерною особливістю дитячих малюнків є лаконічність, зосередженість і концентрація думки. Образотворчі засоби спроможні передавати думки і почуття більш безпосередньо, вони більш особистісні та інтимні. Вони також мають невичерпний потенціал розвитку емоційної сфери дитини. Без розвитку почуттів, без розвитку уяви, без пристрасті до творчості людина не зможе сьогодні продвинутися в області самих вузьких і суто технічних знань. Творча уява сьогодні все більше ціниться у всіх галузях життя.

  Провідну роль у процесі розвитку творчих здібностей дітей від трьох до семи років займають або батьки, або педагоги дошкільних закладів (за умови їх відвідування). Найкращий спосіб виховання творчості в дітях — це бути самому творчою особистістю. Вона може бути застосована і відносно батьків. Бо саме дітям до шести-семи років належить найбільша кількість найцікавіших  малюнків. Потужна інтуїція, у цьому віці, компенсує недостатність знань про життя. Інтуїція допомагає виконати найсміливіші задуми дитини.

  За даними Н.Аллахвердової, у шість-сім років, а іноді і в дев’ять-одинадцять, відбувається повна криза образотворчої діяльності. По мірі ускладнення життєвих вражень і проблем дитини, однієї інтуїції для їх вираження стає недостатньо. У зв’язку з цим наступає віковий і творчий переломний момент. В результаті втрачається чіткість малюнка, його наївність, пропадає гармонійне світо­сприйняття. Дитина більше не може обмежуватися імпровізацією, стихійністю, фантазією.

  Подорослішавши фізично дитина дорослішає і в мистецтві. На новому етапі для творчості дитині необхідно мати деякі професійні навички й знання. Доля дитини здебільшого залежить від того, чи вчать її малювати. Чи пізнає вона ремесло художника, чи знає техніку письма, графіки, взагалі всієї технології, яка необхідна при малюванні.

  Знання ремесла звільнить дитину від сумнівів у своїх здібностях, допоможе зосередитись, набути впевненості, воно буде сприяти розкриттю тих задатків, якими володіє від природи, допоможе виразити себе, зберегти й закріпити творчу свободу.

  Безумовно, щедро обдаровані від природи талантом діти зберігають свою творчу індивідуальність і в більш пізньому віці, а то і в продовж усього життя, так, як українські народні митці К.Білокур, Г.Собачко, М.Приймаченко. Але більшість дітей, щоб уникнути зриву і не втратити інтерес до малювання, потрібне керівництво.

  Тож малюванню, проте як і кожній справі, дитину треба починати вчити у певний чітко окреслений час. Технічним же навичкам малювання, вірогідно, необхідно починати вчити у шість-сім років, тобто з першого класу. Саме в цей час дитина відчуває необхідність у більш активній участі педагога. Творчість демократична по своїй суті. Коли дитина малює, немає місця командуванню, тиску, погрозам та покаранням. Тим більше, що пізнавальна активність властива дитині без усякого примусу. Шкільний учитель не повинен позбавляти дитину права на власне бачення. Уроки малювання не повинні носити формального характеру.

Тому надзвичайно важливим моментом у системі освіти є фахова підготовка вчителя образотворчого мистецтва. Практика показала доцільність поєднання спеціальностей учитель образотворчого мистецтва та вчитель початкових класів.

Саме таке поєднання  розкривається у  моїй професіональній майстерності.

     Готуючись до уроків, відповідно до змісту, мети та цілей я визначаю оптимальну форму діяльності як для себе, так і для школярів, використовую сучасні методичні прийоми з урахуванням вікових  та індивідуальних особливостей  учнів.      Інтерес до свого предмета прищеплюю  шляхом створення на уроках творчої, емоційно-піднесеної атмосфери; прагненням цікаво, нестандартно та водночас доступно викладати свої думки. Середній рівень успішності  моїх вихованців із образотворчого мистецтва становить 7,8 %.    Школярі мають необхідні знання про кольорову гаму та практичні уміння створити нові барви шляхом змішування кольорів, навчені передавати  власний емоційний стан  за допомогою ніжних, суворих, сумних кольорів.     Художні матеріали, якими користуються діти, досить різноманітні: кольорове чорнило, кольорова крейда, вугілля, олівці, фарби, фломастери, туш, гуаш тощо. Малюнки виконуються  на папері, картоні, пластику, дереві з використанням різних художніх технік.      Залюбки залучаю школярів до декоративно-прикладної творчості, під час якої вони практично пізнають зв’язки між різними видами мистецтва, виробляють навички художнього оформлення середовища.     Готуючись до уроку я користуюся таким цікавим методом наочного навчання естетичного сприймання творів мистецтва, як попередня організація виставок ілюстрацій, репродукцій картин: упродовж кількох днів даю учням можливість самостійно, в довільній формі, розглядати виставлені роботи, у такий спосіб ненав’язливо залучаючи дітей до мистецьких творів, потім проводжу обговорення побаченого.     Працюючи над проблемою «Формування творчої особистості засобами образотворчого мистецтва», у пошуках оптимальних методів керівництва розвитком творчих здібностей і композиційних умінь та навичок, розробила    «Індивідуальний зошит з розвитку творчих здібностей та креативності першокласників» в якому  на кожний урок, відповідно до програми, розробила вправи, що спонукають дитину мислити творчо, креативно.

  Всі форми та методи роботи, котрі використовує я , спрямовані на розвиток  креативних здібностей учнів.    Готуючись до уроку велику увагу приділяю вибору матеріалу, використовую доступність, можливість в осяжному часі отримати результат та його практична вжитковість образотворчої діяльності. Як приклад, можна привести урок, присвячений такому виду дизайну, як витинанка (опис процесу виготовлення витинанки як приклад конкретного уроку з формування навичок з паперової пластики). Ви зможете познайомитись із конспектом даного уроку, який подається у системі уроків, розроблених мною. Я переконана, що з  багатьох предметів,  що вивчаються в загальноосвітній школі, чи не найвищий виховний потенціал належить мистецтву з притаманним йому впливом на свідомість і  підсвідомість особистості. Так як в сучасному житті елекронізація, комп’ютеризація впевненими кроками іде вперед, виникає необхідність привертати увагу дітей до витоків прекрасного. Тому саме мистецтво здатне виховувати справжню духовність, плекати творчу особистість.    Великого значення  надаю  розвитку творчої особистості, формуванню художньо – образного мислення, засвоєнню мови мистецтва, форм, жанрів, стилів, а також інших теоретичних знань і технологічних умінь. Це: розширенню художнього  досвіду, опануванню елементарними художніми уміннями та навичками у практичній діяльності, набуттю досвіду створення художніх образів у процесі власної елементарної творчості; збагаченню емоційно - почуттєвої сфери;  розвитку художніх і загальних здібностей, вихованню в учнів естетичного ставлення до дійсності та емоційно – ціннісного ставлення до мистецтва; вихованню художніх інтересів, смаків, морально естетичних ідеалів, потреб у художньо – творчій самореалізації та духовно – естетичному  самовдосконаленні відповідно до вікових можливостей; формуванню універсальних якостей творчої особистості.      Сьогодні  багато  на  різних  рівнях  говориться  про  відродження  української культури, духовності, коріння  яких  сягає  у  глибину  сивих  століть.   Майбутнє  українського  народу  нині  за  шкільними  партами, наше  суспільство  буде  таким, які  уявлення  про  світ  ми, вчителі , виховаємо у  дітей  сьогодні.     Я  поставила  перед  собою  проблемним  завданням :  формувати творчу  особистість засобами  образотворчого  мистецтва.  Для  цього  прагну зробити все можливе, для виховання справжньої духовності, розвитку творчої особистості, здатності до художньо-творчої самореалізації та духовного самовдосконалення.     " Усі види мистецтва служать  найвеличнішому з мистецтв - мистецтву жити на землі, „- сказав Бертольд Брехт,  я розуміє , що суспільство покладає на вчителів  образотворчого  мистецтва, а значить зобов'язує зробити все, для належного естетичного виховання підростаючого покоління, тому переконана, що виховний потенціал мистецтва міститься у самій його суті і пояснюється тим, що емоційна сторона свідомості, естетичні ідеал - первинні стосовно інтелекту в формуванні духовних інтересів, у   ставленні  до  світу . З поміж інших видів мистецтва ,  образотворче мистецтво є унікальним  у  вирішенні  завдань  як художнього,  так і особистісного  розвитку  громадського  і  духовного  становлення  підростаючого  покоління.      " Завдання наставника : не  інформувати ,  а  формувати " - зауважив  знаменитий французький просвітитель Мішель Монтель.   Я переконана, що  вчитель-художник  має  на  уроках  образотворчого мистецтва завжди прагнути створити  творчу   позитивно  активну  емоційну  атмосферу,  як справжній  чарівник - казкар,  повинен обгорнути  дітей  своєю  природною  щирістю,  доброзичливістю.  особливим  артистизмом,  витонченим розумінням  прекрасного  і  глибокою   повагою  до  вихованців  та результатів  їхньої  творчості.     Атмосферу  захопленості  уроком,  предметом  та  мистецтвом  у  цілому  створюю  шляхом  використанням  різноманітних  типів нестандартних  уроків :  урок серед природи, урок-сюрприз ,  урок-свято,  урок-конкурс,  урок-мандрівка  в  світ  художника, урок-діалог культур, урок-екранізація,    урок-виставка,  урок-екскурсія  до  парку    урок-розгадка таємниці  знайомих картин,  бінарний урок,  урок-відкриття та  інші.     Переконана і в тому, що : емоційність,  зацікавленість,  захопленість - обов’язкові  компоненти  на  уроці  образотворчого  мистецтва  .  Коли  діти,  захоплюючись  роботою,  наспівують  собі –  не  роблю  зауважень,  якщо  це  не   заважає іншим.     Із  захопленням  мої  вихованці  працюють  на  уроці  образотворчого  мистецтва,  хочу  щоб  вони відчували  себе  вільно,  розкуто. Ніколи  їх  не  стримую,  коли  вони  дружно  сміються.  Розумію - найближча  мета  досягнута,  малюнок  сподобався  їм,  а  наступним  завданням  буде  більш  детальніше.  Дитячий  малюнок  розглядаю   як  художній  образ,  хоча  й  елементарний,  що часто  ігнорується  в   педагогічній  практиці.  Ціную  не  лише  якісно  виконану  роботу  обдарованого  учня,  а  і  вдалу  слабших  дітей,  котрі  старанно  працювали.  Звертаю  увагу  на  те,  що  деякі  учні  виконували  чіткий  контурний  малюнок,  а  інші  вважали  це  зовсім  легким  завданням.  Проте  тут  справа  не  в  загальній  обдарованості,  а  в  різній  її  структурі.  Учень не  виконує  чіткого  контурного  малюнка,  зате  прекрасно  підбере  кольори,  що  є  важким  для  першого.     Вивчаючи  цю  проблему в  літературі  знайшла  такі  експериментальні  данні : всіх  дітей   за нахилом  і  характеру  здібностей  до  малювання   можна  розділити  на  3  групи :     1-  відносяться діти  з  вираженою  графічною  обдарованістю.  Вони  виконують  малюнок  контурними  лініями,  чітко  передають  фарбами,  рівними  тонами  заливають  намальоване.     2- діти, в яких  переважають  живописні  задатки  над  графічними.  Вони  малюють  невпевненими  плутаними  лініями,  але  добре  відчувають  гамму  кольорів.  Їм  важко  залити поверхню,  не порушивши  контур.     3 -діти,  які  мають  в  рівному  співвідношенні  і  графічні,  і  живописні  здібності,  і  успішно  справляються  з  різним  завданням.     Враховуючи  це,   змінила  свій  підхід  до  оцінювання  робіт  дітей,  а  також  індивідуальне  завдання  для  дітей.  Проте  все  ж  таки  прагну  навчати  здібних  до  графіки  відчувати  і  передавати  колір,  а  здібних  до  живопису - оволодіти  графічними  навиками.     Переконана,  що   рівень  естетичної  іскри  учнів  значною  мірою  залежить  від  особистості   вчителя  образотворчого  мистецтва,  його  світогляду,  професійної  підготовки,  педагогічної  майстерності,  тому  стараюся  відвідувати  музеї,  виставки,  читати  методичну  літературу.    Давно доказано М. Блаватською,  Т. де  Шардером,  що синтез знань з усіх видів мистецтв повинен  бути  повністю  представлений  і  використаний  з  першого  і  до  останнього  року  навчання.  Реалізувати  це  завдання  мені допомагає  мій фах – вчитель початкових класів.

     Всі форми та методи роботи, котрі використовую, спрямовані на розвиток  креативних здібностей учнів. “Розумний, глибокий аналіз  – перша сходинка в оволодінні методами дослідження і прийомами творчої праці. Вміти поглянути на пройдений шлях, щоб оцінити його!”. Ці слова

Ігрові методи навчання

на уроках образотворчого мистецтва

(З досвіду роботи Павлюк Н.П.- вчителя образотворчого мистецтва ЗНЗ № 24)

Гра на уроках художньо-естетичного циклу є найдоступнішою формою роботи. За її допомогою можна перевірити, закріпити, а також повторити набуті навички. Майже кожна дитина любить гратися, але накопичення шкільного матеріалу ще й на уроках мистецтва дуже велике, тому найкраще його запам’ятовування може бути здійснене в ігровій формі.  Запропоновані ігри дають змогу школярам актуалізувати набуті знання про художні матеріали, художників, композиторів, архітекторів, набути навичок використання відповідніх термінів. Це і кросворди, бліц-турніри, мозаїки, мистецькі хвилинки, інтерв’ю, уроки КВК, рольові ігри. 1. ГРА «ХУДОЖНІ МАТЕРІАЛИ» Художгики використовують художні матеріали в залежності від виду мистецтва. Прочитайте деякі назви з них. 

П

О

Р

Е

Ш

А

Г

У

Р

А

Ф

Б

И

П

І

П

Р

А

Р

Т

И

А

К

Н

А

Н

З

Л

Ь

Е

Е

П

В

Е

Ь

Ц

О

Л

І

Відповіді:перо, гуаш, фарби, папір, картина, пензель, олівець.  2.ГРА «П’ЯТИЙ ЗАЙВИЙ» Потрібно викреслити зайве слово: а).Мікеланджело, Роден, Мирон, Фідій, (Рафаель); б).Готичний,романський, античний, (авангардизм),барокко; в). Натюрморт, портрет, (бюст), пейзаж, марина; г).Червоний, жовтий, помаранчовий, (білий), рожевий;  д).Скульптура, архітектура, живопис, графіка, (музика).  3.ГРА НА ТЕМУ «КОЛЬОРОЗНАВСТВО». а).Ці два кольори потрібно змішати,щоб одержати блакитний (Зелений і жовтий); б).Ця героїня розпочинала партію,а закінчила білою королевою (Аліса); в).Місто в Київській області (Біла Церква); г).Який колір можна назвати теплим і холодним (Зелений); д).Береги якої держави виходять до жовтого моря (Китай). 4. БЛІЦ-ТУРНІР. а)що є виражальним засобом в живописі( Колір); б)витвір монументального мистецтва зі скла ( Вітраж); в)який Київський собор зображен на 10 гривневій купюрі (Успенський); г)кого називають «титаном» епохи Відродження ( Леонардо да Вінчі); д)який вид мистецтва в перекладі означае «зодчий» (Архітектура); е) скільки існуеє основних кольорів (Три: червоний,жовтий,синій); ж)як називається жанр живопису де зображують тільки фрукти,овочі( Натюрморт); з)назвіть вид образотворчого мистецтва де зображення виконується фломастерами або олівцями(Графіка). 5.РОЗМІСТИТИ СТИЛІ АРХІТЕКТУРИ В ХРОНОЛОГІЧНІЙ ТАБЛИЦІ ПО ЕПОХАМ. Наприклад: а)Античний; б)Романський; в)Готичний та ін. 6.ГРА«ПАНТОМІМА»:  Зобразити у формі пантаміми: портрет, палітру, олівець, пензель, папір, фарби, ластик. 7.ГРА «ЧОРНА СКРИНЬКА» Учитель показує учням чорну скриню в якій сховані предмети, за допомогою яких треба відгадати назву картини або видіів мистецтва. 8. «ІНТЕРВ’Ю» Учень бере інтерв’ю у однокласників: -Ваш найулюбленіший художник? -З яким художником ви б хотіли поспілкуватися? -В якій країні хотіли б жити? -Що вам подобаеться в мистецтві? -Якою з творчих професій ви б хотіли оволодіти? 9.КОНКУРС «ПРАВДА,ЩО…» а) Зелений колір належить до холодних кольорів; б)До графічних матеріалів належить: гуаш, акварель; в)Художники живописці пишуть картини фарбами; г)Предмет із глини або пластиліну називають архітектурою; д)Олівець- це графічний матеріал. 10.ГРА «СЛІПИЙ ХУДОЖНИК» Учні повинні намалювати семетричний предмет двома руками і з закритими очима( наприклад метелика).  Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках  художньої культури (З досвіду роботи Завгородньої І.В.- вчителя художньої культури ЗНЗ№ 44) Пізнавальна діяльність учня на уроці — це складний, багатоплановий вияв внутрішньої психічної активності, в якій різноманітні процеси взаємопов'язані й взаємообумовлені, але складають єдине ціле. Важливим процесом пізнавальної діяльності школярів на уроці є мислення, яке виступає вищою формою пізнавальної діяльності людини, рухом від незнання до знання, пошуку нового. У пізнавальній діяльності учнів беруть участь різні види пам'яті, до якої вчитель неодноразово звертається впродовж уроку. Проте таке звертання може бути різним на певних етапах уроку: щоб перевірити вивчений матеріал, або ж одразу навчити користуватись отриманими знаннями, тобто міркувати, вирішувати самостійно завдання. У шкільній практиці широко використовуються з метою повторення пройденого матеріалу такі види пам'яті як наочно-образна, словесно-логічна, емоційна. Аналізуючи урок, слід відзначити наскільки повно учні відтворюють навчальний матеріал і обов'язково ступінь осмислення цього матеріалу. Тут необхідно охарактеризувати логічність, аргументованість, послідовність викладу, вміння наголосити на головному, використання власних, а не завчених слів і виразів. Аналізуючи шляхи активізації сприйняття, слід охарактеризувати якість навчального матеріалу, ясність, чіткість, образність мови педагога, записів на дошці, визначити, чи відповідає використана наочність педагогічним вимогам, і яку функцію вона виконує. Наочність може бути використана з метою ілюстрації, демонстрації або стати засобом активізації мислення: порівнювати твори, явища, віднаходити в них спільне й відмінне, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки тощо. У процесі навчання в учнів формуються не окремі поняття, а їх система (на що спрямовано увесь комплекс шкільних дисциплін). Тому доцільно буде визначити, які взаємозв'язки між поняттями вчителю вдалося встановити, які судження він формував в учнів і яким шляхом. На уроці часто використовують й індукцію, і дедукцію. Індуктивний шлях дозволяє навчитись учням самостійно знаходити нові дані, переходити від аналізу поодиноких причинних явищ до загальних висновків. Дедукція необхідна для вміння використовувати набуті учнями знання й досвід до конкретних ситуацій. Школярі повинні бути переконані в тому, що знання, які вони отримують на уроках, стануть їм у нагоді в житті й професійній праці, тому вчитель мусить в мотивації кожного уроку переконливо довести необхідність засвоєння понять, що вивчаються на уроці. Формування понять являє собою не пасивне сприйняття, а активну діяльність, котра потребує використання різних розумових операцій: аналізу, порівняння, узагальнення, абстракції, конкретизації тощо. Створення вчителем проблемних ситуацій, залучення до діяльності з елементами алгоритмів сприяє опануванню учнем самостійного осмислення. Загальновідомо, що логіка мислення педагога сприяє вихованню розуму учня, є для нього взірцем. Тому в ході аналізу процесу формування розумової діяльності школярів, слід звернути увагу на те, чи логічно, послідовно побудовано урок в цілому. При аналізі пізнавальної діяльності учнів на уроці слід звернути увагу на те, яку уяву вчитель активізує: відтворюючу чи творчу. Відтворююча спирається на словесний опис, схеми, відео й аудіо фрагменти; творча - це самостійне конструювання образу, не спираючись на схеми чи описи. Вона проявляється в творчих і практичних роботах. Вчитель повинен знати про індивідуальні особливості учнів й враховувати їх під час уроку. Через те, що школярі мають різні здібності в опануванні навчального матеріалу, вчитель повинен враховувати їх, задаючи конкретне завдання. На етапі закріплення навчального матеріалу часто задають самостійні або практичні завдання, які потребують попереднього інструктажу... В аналізі слід відобразити характер інструкції. Або вчитель показує кінцевий результат і зразок того, як слід виконувати, або накреслює повну програму дій, або ж пропонує алгоритм, який з педагогічної точки зору є найефективнішим, бо сприяє формуванню в учнів вмінь і навичок. Важливою на уроці є система вимог, яку пред'являє педагог до відповідей учнів, їх знань, мовлення, дисципліни, оформлення робіт. У діяльності педагога на уроці слід звернути увагу на виховну цінність використаних ним методів і прийомів роботи. Якщо вчитель на уроці часто активізує самостійну творчу діяльність, пропонує учням самим оцінити виконану роботу, висловити власну думку, то він виховує особистість, котра критично мислить. Якщо вчитель раціонально організовує діяльність й на уроці школяр зайнятий справою щохвилини, то він виховує працьовиту людину, для якої навчання - це напружений діяльний процес. Вчитель може впроваджувати й такі методи, які виховують почуття товариськості, колективізму, відповідальності, організованості, практичності. Це, наприклад, ігри, змагання, самоконтроль, взаємоконтроль тощо. Особливо слід підкреслити те, як педагог вчить учнів вчитися, чи свідомо вони це роблять. Аналізуючи, необхідно звернути увагу на те, чи навчає вчитель дітей вчитись: слухати пояснення й роботи записи, використовувати прийоми запам'ятовування, самоконтролю, планувати свій робочий час, зрештою, чи добивається в кінці уроку від школярів розуміння, чи все зводиться лише до механічного запам'ятовування. Це є важливим, адже стиль роботи педагога поступово стає стилем внутрішньої психологічної діяльності учнів. Визначаючи результати уроку, слід відзначити, яке він мав значення для загального розвитку учнів (засвоєння нових понять, шляхи вирішення завдань, прагнення до самостійного логічного мислення, творчий підхід і т.д.), які недоліки мали місце в ході уроку - порушення дисципліни, конфліктні ситуації тощо. Список використаної та рекомендованої літератури:

Узагальнення досвіду роботи вчителя образотворчого мистецтва PDF Друк

Автор: Administrator

19.09.2012 23:08

 

зміст:

I. Інформаційний відділ узагальнення досвіду ......... ... 2

1.1 Тема досвіду ...................................................... 2

1.2 Умови виникнення та становлення досвіду ......... ..2

1.3 Актуальність проблеми .................................... ..3

1.4 Провідна педагогічна ідея досвіду ..................... ..5

1.5 Тривалість роботи над досвідом ........................ .5

1.6 Діапазон досвіду ............................................. .... 6

1.7 Теоретична база досвіду ................................. ... 6

 

II. Технологія досвіду .......................................... ..8

2.1 Постановка цілей і завдань .............................. .... 8

2.2 Організація навчально-виховного процесу ... ... 8

2.3. Зміст освіти ................................. .9

 

III. Бібліографічний список ......................... ... ... 18

1.Інформаціонний відділ узагальнення досвіду

«Поганий учитель викладає.

Хороший учитель вчить.

Видатний - показує.

Великий - надихає ».

Вінсент Ван Гог.

1.1 Тема досвіду

Мені пощастило, що я вчитель образотворчого мистецтва. Твердо вірю, що спілкування з мистецтвом у школі необхідно для морального очищення та духовного збагачення дітей. Урок мистецтва - дивовижний урок, тут стикаються час і вічність, добро і зло, геніальність і бездарність, любов і ненависть.

19 років роботи в школі - це час постійного пошуку, творчих ідей, які роблять мою працю результативним, цікавим, що задовольняє запити моїх учнів і сучасного суспільства. В процесі роботи я сформулювала тему свого дослідження: «Використання інформаційно-комунікаційних технологій і різноманітних матеріалів на уроках образотворчого мистецтва як засіб формування творчої активності учнів».

1.2 Умови виникнення, становлення досвіду

Агеевские середня школа №3 - загальноосвітній заклад з п'ятдесятирічної історією та сучасною матеріально-технічною базою.

У школі: 197 учнів; 11 клас-комплектів; 36 кабінетів; 19 педагогічних працівника; спортивний зал; тренажерний зал; комп'ютерний клас на 25 учнівських місць, підключених до мережі Інтернет; 18 автоматизованих місць вчителя; 2 інтерактивних дошки.

Навчальні кабінети обладнані всім необхідним для ведення навчально-виховного процесу: персональними комп'ютерами і мультимедійними проекторами, дидактичним та роздатковим матеріалом, технічними засобами навчання, навчальною та методичною літературою, електронними підручниками.

Все це дає можливість застосовувати інформаційно-комунікаційні технології у викладанні предметів.

21 століття - це століття інформаційних технологій, саме під їх впливом і змінюється навколишня дійсність, а разом з нею людина і суспільство, в якому він існує. У наш час існує думка, що розвиток мережі Інтернет, доступність комп'ютера більшості учнів, робить наших дітей рабами віртуального світу. Вони перестають читати, відчувати, міркувати, не вміють висловлювати свою точку зору, стають егоїстичними, черствими, холоднокровними, менш терпимими, уподібнюються розважливим машинам, з якими вони спілкуються.

А чи не можна використовувати досягнення інформаційних технологій для розвитку творчої сфери дитини? Направити їх на формування духовних, моральних цінностей?

Так виникла тема мого досвіду «Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках образотворчого мистецтва як засіб формування творчої активності учнів».

Важливою умовою є потреба зберегти у дитини тягу до образотворчої діяльності. І якщо її немає, то пробудити, а потім і розвинути творчу активність кожного учня.

Ще однією умовою становлення даного досвіду є спроба вирішення проблеми оновлення методів, засобів і форм, організація навчання, яка тісно пов'язана з розробкою і впровадженням у навчальний процес нових педагогічних технологій.

Методична робота в школі знаходиться на досить високому рівні. Регулярно проводяться засідання шкільних методичних об'єднань, на яких вивчається нормативна та методична документація з питань освіти, актуальний педагогічний досвід, інноваційна робота з предмета. Таким чином, обстановка в колективі сприяє розвитку творчого потенціалу кожного педагога.

У мене є можливість ділитися ідеями своєї дослідницької роботи з колегами. З представленої системою роботи з використання інформаційно-комунікативних технологій на навчальних заняттях неодноразово виступала на засіданнях методичного об'єднання школи та району. Мій досвід застосуємо і підтриманий педагогами нашої школи.

1.3 Актуальність досвіду

Бурхливий розвиток нових інформаційних технологій і впровадження їх у Росії наклали певний відбиток на розвиток особистості сучасної дитини. Починаючи, вчиться в школі, він може відчути певний дискомфорт. Сучасний комп'ютер є для дитини тим рівноправним партнером, здатним дуже тонко реагувати на його дії і запити, яких йому так не вистачає. Не тільки новизна роботи з комп'ютером, яка сама по собі сприяє підвищенню інтересу до навчання, але і можливості регулювати пред'явлення навчальних завдань за ступенем складності, заохочення правильних рішень позитивно складаються на мотивації.

Багато дослідників відзначають, що традиційне шкільне навчання направлено в першу чергу на розвиток логічного, «критичного», «конвергентного» мислення, водночас не приділяється належна увага творчому мисленню; більш того, в умовах шкільного навчання воно часто «гаситься». Згадуючи свої шкільні роки, представники різних країн Р.Стернберг і Є.Григоренко приходять до однаково сумного висновку. Педагоги не пропонували їм творити на уроках, оскільки учням «покладалося запам'ятовувати, засвоювати, відповідати на запитання вчителя і викладати написане в підручниках» [10]

Аналізуючи причини цього явища, автор робить висновок, що брак уваги до творчості багато в чому визначається вимогами суспільства, а регулятором їх виступає держава і система шкільної освіти. «Тривалий час творчість ... є долею одиниць». [10] Сучасне ж суспільство, на думку багатьох дослідників, все більшою мірою потребує творчо мислячих громадянах.

В даний час змінюються самі вимоги суспільства до творчої активності людини. Високі темпи розвитку у виробництві і в соціальній сфері, посилення конкуренції, найскладніші проблеми, з якими доводиться стикатися сучасній людині, формують своєрідний запит на «людини творчої».

Актуальність застосування ІКТ на уроках образотворчого мистецтва має конкретне обгрунтування: культура - рівень, ступінь розвитку якої-небудь галузі господарської або розумової діяльності. Таким чином, в даний час інформаційна культура є одним з найважливіших компонентів загальної культури людини.

Можна сказати, що інформаційна культура - це вміння людини використовувати відповідним чином весь набір інформаційних технологій у своїй діяльності. Логічним буде скористатися цим набором на уроках мистецтва, безпосередньо пов'язаних з культурою людини взагалі. Вони допоможуть у досягненні мети: створити умови для активного освоєння соціально-культурного досвіду людства, застосування його емоційно-ціннісних відносин при вибудовуванні власної життєвої концепції.

Завдання педагога полягає в тому, щоб за роки навчання сформувати інформаційну компетентність - навчити дитину відбирати відомості, оцінювати їх якість, формувати вміння знаходити необхідні дані, проявляючи при цьому творчу активність

Таким чином, тема мого досвіду «Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках образотворчого мистецтва як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів» є актуальною і перспективною.

1.4 Провідна педагогічна ідея досвіду

Ведуча педагогічна ідея досвіду полягає у використанні методів інноваційних технологій навчання, що сприяють формуванню в учнів інформаційно-комунікативної компетентності, тим самим, створюючи умови розвитку творчої активності на уроках образотворчого мистецтва.

Уроки образотворчого мистецтва не можуть бути нудними, нецікавими для дітей, а застосування комп'ютерної техніки ще більше розвиває пізнавальний інтерес дітей до такого уроку.

Все це змусило мене переосмислити і проаналізувати свою педагогічну діяльність.

До тієї ж думки мене привів і проведений в 2007 році моніторинг ставлення підлітків до різних видів навчальної діяльності. Учні спостерігалися протягом місяця. В ході цих спостережень було виявлено, що:

94% учнів проявляє інтерес до використання комп'ютера як засобу представлення інформації (з можливостями мультимедіа і телекомунікацій);

72% учнів захоплено працюють з навчальними програмами;

45% учнів з інтересом ставляться до комп'ютерного контролю знань;

55% учнів виявляють бажання виконувати творчі домашні завдання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Аналіз результатів показав, що з миром комп'ютерів пов'язані інтереси більшості підлітків і саме цей ресурс я припускаю використовувати для активізації пізнавальної діяльності учнів через пошукову і творчу діяльність на уроці і вдома, різноманітність методів навчання, через новизну матеріалу, емоційне забарвлення уроку.

1.5 Тривалість роботи над досвідом

1-ий етап - початковий (2007-2008уч. Рік) - коли позначилася проблема використання комунікаційних технологій на уроках мистецтва (протиріччя між традиційними методами навчання та орієнтацією нового змісту на розвиток творчих здібностей учнів через використання інноваційних форм навчання) Вивчення та аналіз соціологічної, педагогічної і психологічної літератури з проблеми досвіду, осмислення теоретичних і методологічних положень. Розробка змісту, структури, критеріїв і показників оцінки рівня сформованості інформаційної компетентності учнів. Саме в цей період стали проводитися уроки із застосуванням ІКТ.

2-ий етап - основний (2008-2010 навч.рік) - коли проводилась дослідницька робота, а в практику впроваджувалися уроки образотворчого мистецтва із застосуванням інформаційно-коммунікаціоннних технологій.

3-ий етап (2010-2011 уч. Рік) - заключний - обробка і осмислення отриманих в ході роботи даних, систематизація і узагальнення результатів, оформлення досвіду роботи.

Таким чином, тривалість роботи над репрезентованою досвідом складає в цілому 4 роки.

1.6 Діапазон досвіду

Представлений досвід роботи є єдиної органічною системою: урок образотворчого мистецтва - позаурочна робота - індивідуальна робота з учнями.

Інформаційно-комунікаційні технології досить ефективно використовую на всіх етапах уроку:

для організації перевірки засвоєння матеріалу та виконання домашнього завдання (фронтальне опитування по слайдах-питань, тестування);

для пояснення нового матеріалу (ілюстративна презентація, моделювання процесу геометричних побудов натюрморту на екрані, використання навчальних програм);

для закріплення матеріалу і перевірки знань учнів, на узагальнюючих уроках з певних тем (тренажери, тести, мультимедійні диски);

для організації дослідницької та проектної діяльності учнів (використання навчальних програм, робота з Інтернет-ресурсами);

для проведення позакласної роботи з предмета

 

 

 

1.7 Теоретична база досвіду

У своїй роботі я спираюся на ідею активізації пізнавальної діяльності учнів, яку вивчали багато провідні вчені - психологи і педагоги: Л.В. Занков, Д.Б.Ельконін, В.В. Давидов, Г.К. Селевко.

Методологічну основу дослідження склали сучасні концептуальні праці з проблеми творчості та психології особистості (Л.С. Виготський, А.Н. Леонтьєв, AM Матюшкін, С.Л. Рубінштейн, ін), з теорії художньої освіти та виховання (BC Кузін, Б. М. Неменский, Н.Н. Ростовцев), концепції використання інформаційних технологій в освіті (А.А. Кузнєцов, Ю.А. Первин, Е, С. Полат).

Дослідження базується на працях вітчизняних і зарубіжних вчених в області застосування комп'ютерних технологій в шкільній освіті (М.Ю. Бухаркина, Н.А. Лепская, М.В. Моїсеєва, Е.С. Полат, Б.Хантер і ін.).

Думаю, що через підвищення творчої активності учнів можна досягти підвищення ефективності засвоєння навчальної програми, культурного рівня учнів, виховання у них естетичного смаку і високих моральних якостей. Щоб вирішити цю задачу, урок треба зробити сучасним.

Як цього можна досягти? Перш за все, використовуючи в своїй роботі сучасні принципи педагогічної техніки та інформаційні технології.

На мій погляд, найбільш перспективними принципами педагогічної техніки є принципи, викладені Г. К. Селевко «Педагогічні технології на основі інформаційно-комунікативних засобів» [13]

Що для молоді сучасно і цікаво? Перш за все, інформаційно-комп'ютерні технології. Як зробити, щоб у наш час, коли в суспільстві панують свавілля і жорстокість, а багато звичні для нас речі втрачають свої цінності, уроки мистецтва викликали позитивні емоції, порушували інтерес, прагнення висловити власне «Я»? Проникнення сучасних технологій в освітню практику, в тому числі і на уроки мистецтва, відкриває нові можливості. В цьому випадку, вчителям на предметах мистецтва необхідно зробити інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) новим засобом художньо-творчого розвитку.

Останнім часом проблема використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті широко обговорюється в мережі Інтернет: Всеросійський Інтернет-педрада (www.pedsovet.org); Мережа творчих вчителів (www.rusedu.ifo).

Спираючись на найбільш істотне в працях провідних педагогів, використовуючи елементи відомих методик, я намітила свій підхід у використанні інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні образотворчого мистецтва, в чому і бачу новизну досвіду.

2. Технологія досвіду

2.1 Постановка цілей і задач

Проведення уроків з використанням інформаційно-комунікаційних технологій - це потужний стимул у навчанні.

Використання комп'ютера з його величезними універсальними можливостями на уроках образотворчого мистецтва дозволяє:

- Активно розвивати творчі та пізнавальні здібності кожного учня,

- Застосування графіки, кольору, звуку дозволяє моделювати різні ситуації і середовища,

- Застосування комп'ютерів на уроках З створює емоційний настрій, це в свою чергу, позитивно позначається на розвитку художньої творчості.

Метою своєї педагогічної діяльності вважаю: забезпечення позитивної динаміки творчої активності учнів, в результаті застосування інформаційно - коммунікаціоннних технологій у викладанні образотворчого мистецтва.

Досягнення планованих результатів передбачає вирішення наступних завдань:

зробити урок сучасним (з точки зору використання технічних засобів);

наблизити урок до світосприйняття сучасної дитини, так як він більше дивиться і слухає, ніж читає і говорить; воліє використовувати інформацію, здобуту за допомогою технічних засобів;

встановити відносини взаєморозуміння, взаємодопомоги між учителем і учнем;

розвиток мотивації учнів і як наслідок підвищення якості знань;

розширення можливості для самостійної творчої діяльності учнів, особливо при дослідженні та систематизації навчального матеріалу;

формування навичок самоконтролю і самостійного виправлення власних помилок;

розвиток творчих здібностей учнів;

2.2.Організація навчально-виховного процесу.

Перерахую використовувані мною напрями впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в практичну діяльність:

проведення занять в комп'ютерному класі;

використання персонального комп'ютера і мультимедійного проектора під час уроку в кабінеті образотворчого мистецтва;

використання домашніх ПК учителя та учнів.

2.3. зміст освіти

Інформаційно-комунікаційні технології на уроці я розглядаю:

не як мета, а як ще один засіб навчання;

як джерело додаткової інформації з предмету;

як спосіб організації самостійної дослідницької діяльності;

як спосіб активізації творчої та пізнавальної діяльності учнів;

як можливість інтегрованого навчання предмета.

 

Основні напрямки використання

інформаційно-комунікаційних технологій на уроках мистецтва

 

 

1

 

Зі схеми видно, що напрямки використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках образотворчого мистецтва обширні. Їх ефективність безперечна, так як вони дозволяють:

- Розширити інформаційний простір;

- Збільшити швидкість пошуку інформації;

- Інтенсивність обробки отриманих знань.

Це призводить до економії часу, продуктивності, більш високій якості навчання. Інформаційна база стає при цьому справді розвиваючої.

Кожен окремо взятий урок - це ланка в ланцюзі уроків. Він складна процесуальна система, що складається з компонентів - етапів. На кожному етапі я використовую елементи інформаційно-комунікаційних технологій. Доцільність їх використання пояснюється тим, що з'являється можливість досягти тих результатів навчання, які не можна отримати без застосування цієї технології, як пише І.В. Роберт [12].

Інформаційно-комунікаційні технології застосовую на різних етапах навчання:

- При поясненні нового матеріалу;

- При закріпленні;

- При повторенні;

- При контролі знань, умінь і навичок.

Поставивши собі завдання включення в навчальний процес інформаційно-комунікаційних технологій, слід було вирішити питання з накопичення навчальних програм, які можна застосовувати на уроках мистецтва.

 

Використовувані мною програми можна розділити на такі групи:

- информативные - энциклопедии: «Энциклопедия классической музыки», «Большая энциклопедия живописи», «Художественная энциклопедия зарубежного классического искусства», «Шедевры русской живописи», «Русский музей», «Современное российское искусство».

 

 

Гідністю даних програм є великий обсяг пропонованої інформації з ілюстраціями, відеофрагментами та уривками музичного звучання. Можна здійснювати віртуальні екскурсії по залах музеїв, по країнах світу і познайомитися з їх культурою;

- обучающе-развивающие: «Азбука искусств», «Мировая художественная культура», «История искусств». Дані посібники навчать читати таємні символи мистецтва, розшифровувати задум художника і способи його втілення, відчувати і бачити твори мистецтва. Отримавши порцію ексклюзивної інформації, можна відправитися у віртуальний екзаменаційний кабінет.Графический редактор позволит на практике применить полученные знания;

 

Розглянемо наступні варіанти застосування ІКТ в освітньому процесі:

 

Урок з мультимедійною підтримкою.

Як важливо зараз підтримати, пробудити в дітях прагнення до творчості.Ведь творчество – это всегда инициатива, которая сейчас очень важна, чтобы приносить пользу людям, привлечь к деятельности, к созидательности. Розвинути смак, розширити коло любителів його завжди входило в мої завдання на уроці. Одним з очевидних переваг мультимедійного уроку є посилення творчого пошуку кожної дитини, підвищення інтересу до уроку, відбувається це в першу чергу за рахунок посилення наочності. Нагадаю відому фразу К.Д. Ушинського: «Дитяча природа ясно вимагає наочності. Учіть дитину яким-небудь п'яти невідомим йому словами, і він буде довго і марно мучитися над ними; але зв'яжіть з картинками двадцять таких слів - і дитина засвоїть їх на льоту. Ви пояснюєте дитині дуже просту думку, і він вас не розуміє; ви пояснюєте тій самій дитині складну картину, і він вас розуміє швидко ... Якщо ви входите в клас, від якого важко добитися слова (а таких класів у нас не шукати стати), почніть показувати картинки, і клас заговорить, а головне, заговорить вільно ... ».

Використання наочності тим більше актуально, що в школах, як правило, відсутній необхідний набір таблиць, схем, репродукцій, ілюстрацій. В такому випадку проектор може надати неоціненну допомогу.

Приклади тем уроків з мультимедіа:

«Народний святковий костюм» (5 клас) - елементи костюма

«Искусство Гжели», «Городецкая роспись», «Хохлома», «Жостово» (5 класс) – фото изделий, элементы росписи.

«Жанри образотворчого мистецтва» (6 клас) - портрет, пейзаж, анімалістичні жанр та інші.

«Рисунок – основа изобразительного творчества» (6 класс) – графические работы русских и зарубежных художников.

«Колір у творах живопису» (6 клас) - живописні роботи російських і зарубіжних художників.

«Великі портретисти минулого. Портрет в образотворчому мистецтві 20 століття »(6 клас) - презентація портрети художників та їх роботи.

«Крупнейшие музей изобразительного искусства и их роль в мире» (7 класс) – виртуальная экскурсия в музеи.

«Краса рухів людини» (7 клас) - скульптура.

«Звичайне життя кожного дня - велика тема в мистецтві» (7 клас) - побутовий жанр.

«Картини на теми історії» (7 клас) - історичний жанр.

Використання електронних освітніх ресурсів

Після вступу до школи комп'ютерів разом з електронними виданнями, серед яких були диски та з мистецтва, я почала активне використання готових електронних освітніх ресурсів в процесі навчання.

З учнями ми працюємо з мультимедійними навчальними посібниками, художніми програмами від компаній «Інфостудія Екон», «Кирило і Мефодій», «Просвещение-МЕДИА».

Например, на уроке изобразительного искусства в 6 классе по теме: «Жанры изобразительного искусства», в 7 классе по теме четверти «Поэзия повседневности», в 8 классе по теме «Архитектура и дизайн в жизни человека», использование компьютера позволяет мне сделать процесс обучения значительно эффективнее с помощью реализации принципа наглядности, используя на уроке ЦОРы «Мировая художественная культура» библиотека электронных наглядных пособий», ЗАО «ИНФОСТУДИЯ ЭКОН».

Мультимедіа презентації - електронні діафільми, що включають в себе анімацію, аудіо-та відеофрагменти, елементи інтерактивності (реакцію на дії користувача) - найбільш поширений вид представлення демонстраційних матеріалів.

Використання мультимедіа презентацій доцільно на будь-якому етапі вивчення нової теми і на будь-якому етапі уроку, як за допомогою комп'ютера, так і за допомогою мультимедійного проекційного екрану.

Використовуючи можливості програми PowerPoint, мною були розроблені презентації деяких тем уроків. Вони допомагають урізноманітнити уроки.

Так, уроки-презентації широко використовую:

на уроках знайомства з жанрами образотворчого мистецтва;

під час знайомства з життям художників та їх творчою спадщиною;

при вивченні таких тем з образотворчого мистецтва як «Види образотворчого мистецтва», «Музеї світу», «Художники-ілюстратори» та ін.

Наприклад, в 6 класі з теми «Зображення предметного світу» і в 7 класі з теми «Тематична картина.Бытовой и исторический жанр», презентации «Натюрморт» и «Творчество В.М.Васнецова» я использую для фронтальной работы с классом.Эти презентации можно использовать при изучении разных тем (например, по программе Б.М. Неменского в 7-ом классе – «Исторический и мифологический жанры в искусстве», «Великие художники в истории искусства и их произведения» и др.), адаптируя её для того или иного класса.

В 6 классе по теме: « Рисунок - основа изобразительного искусства», презентацию «Техника рисования карандашом», я использую для закрепления изученного материала. Цю презентацію можна використовувати і на інших уроках в 5 і 7 класах за темами «Вчимося малювати людини з натури» в 7-му класі і «Геометричний орнамент в 5-му класі.

Створення даних уроків вимагає від учителя вміння користуватися комп'ютерною технікою та великої кількості часу, що в підсумку виправдовується підвищенням пізнавального інтересу до предмета.

 

Створення та подання учнями творчих проектів

з використанням ІКТ

Сьогодні уявити сучасний урок без проектної діяльності учнів просто неможливо.

При виконанні проекту учні показують найвищий рівень самостійності - творчий. Він проявляється в ході виконання завдань дослідницького характеру, коли необхідно опанувати методами і прийомами пізнання, які дозволяють побачити нову проблему в знайомій ситуації, знайти нові способи застосування засвоєних знань.

Можливий варіант, коли мною клас розбивається на кілька груп, і кожна з груп готує проект по окремих розділах певної теми. Після виконання проходить захист проекту: кожна з груп представляє результати свого дослідження однокласникам. В ході роботи над проектом їм доводиться переробити велику кількість інформації, в результаті чого учні добре орієнтуються в даному питанні, і складно уявити собі ситуацію, щоб вони погано відповідали на питання з даної теми.

Проекти бувають короткостроковими - від одного уроку до 1 тижня, середньостроковими - від двох тижнів до одного місяця, довгостроковими - від двох до трьох місяців.

Виконуються групами, але можливо і індивідуальне виконання. Необхідно дотримання основних етапів від вибору мети, вироблення гіпотези і способів, шляхів реалізації до загальної презентації продукту (результату) проекту.

Наприклад, 6-тіклассніков після вивчення теми «Пейзаж - великий світ. Пейзаж настрою. Природа і художник »складають груповий проект« Пейзаж у російській живопису ».На организационно-подготовительном этапе важно ознакомить учащихся с основными задачами проектной работы, школьники распределяют между собой роли и обязанности, определяют задания для каждого: одна группа работает с текстом, другая – с иллюстрациями. На пошуковому етапі хлопці збирають, аналізують і систематизують отриману інформацію з точки зору змісту та оформлення.

У 8 класі в якості залікової роботи я пропоную учням створення презентації з мистецтва. У нашій скарбничці маються такі роботи як, «Архітектура Стародавньої Русі» «Іконопис древньої Русі», «Архітектура Московського Кремля», «Творчість И.И.Шишкина», «Декоративно-прикладне мистецтво», «Творчість А. Рубльова», «Картини Павла Коріна »,« Творчість І. Васнецова »,« Історія аніме »,« Мистецтво Стародавньої Греції »,« Натюрморт »,« Види і жанри мистецтва »та інші.

Отже, створення творчого мультимедійного проекту учнями - це потужний інструмент, що дозволяє формувати у дітей необхідні знання та пізнавальні прийоми, створюють простір для самовираження, а також розвивають мотивацію навчальної діяльності, сприяючи тим самим розвитку мотиваційного та процесуального компонентів пізнавальної самостійності. І в цьому дидактичному процесі вчителю належить провідна роль.

 

Урок з комп'ютерною підтримкою.

У такому варіанті можливі випадки, коли

учні одночасно працюють зі мною, а на певному етапі переходять до роботи за комп'ютером;

учні поперемінно працюють на комп'ютері за моїми вказівками і виконують завдання на папері

Например, на уроке с компьютерной поддержкой в 6 классе по теме «Натюрморт в графике» я использовала несколько видов работы учащихся: фронтальную, представление учащимися собственной презентации, работа учащихся за компьютером и на бумаге.

Для здійснення контролю знань учнів з пройденої теми я організую проміжне тестування (фронтальне або диференційоване, на комп'ютері або письмово, з автоматичною перевіркою на комп'ютері або з подальшою перевіркою учителем), вирішити головоломки, кросворди, ігрових ситуацій із застосуванням отриманих знань.

Можливі також самостійні екскурсії в Інтернеті, перегляд мультимедійних лекцій.

Я використовую цей варіант уроку при вивченні тем в 5 класі за темами «Народні промисли їх витоки і сучасний розвиток», «Хохломская розпис», «Мистецтво Гжели».

Уроки з виходом у всесвітню мережу Інтернет

При вивченні окремих тем я застосовую Інтернет на уроках з мультимедійною підтримкою.Так, при изучении темы «Гербы», «Эмблемы» в 5 классе, из кабинета информатики мы выходим в сеть, находим сайт «Экскурс в геральдику» (основы, история, правила) http://geraldika.ru/url.php?id=128&jurl=http://www.excurs.ru/http://www.excurs.ru/.(На страницах интернет-проекта приводится различная информации по правилам геральдики, исторические обзоры, специальные разделы по российской геральдики, использовании изображений животных на гербах), знакомимся с предложенной информацией, затем следует творческая работа учащихся по созданию герба семьи, класса и т.д. Подібний урок можна провести і в класі інформатики, коли учні самостійно знайомляться з ресурсом, роблять висновки, виконують завдання вчителя.

В 6 класі «Великі портретисти», в 7 класі за темами «Історія мистецтва та історія людства. Стиль та напрямки в образотворчому мистецтві »,« Найбільші музеї образотворчого мистецтва »при виході в мережу ми використовуємо сайти Державної Третьяковської галереї.

В 8 классе по теме четверти «Архитектура и дизайн в жизни человека», во время урока по теме «Архитектура Руси в X – XII веке», можно использовать выход в Интернет на сайт музея города Суздаля и совершить виртуальную прогулку по улицам старинного города.

Робота над даною темою ще не закінчена, вважаю, що надалі вона розшириться і поглибиться, і мій досвід буде корисний іншим вчителям.

Вважаю, що використання інформаційних технологій допомагає вчителю підвищувати мотивацію навчання дітей предметам образотворчого мистецтва і призводить до цілого ряду позитивних наслідків:

збагачує учнів знаннями в їх образно-понятійної цілісності та емоційної забарвленості;

розвиває творчу активність;

психологически облегчает процесс усвоения материала школьниками;

збуджує жвавий інтерес до предмета пізнання;

розширює загальний кругозір дітей;

зростає рівень використання наочності на уроці;

підвищується продуктивність праці вчителя та учнів на уроці.

Безперечно, що в сучасній школі комп'ютер не вирішує всіх проблем, він залишається всього лише багатофункціональним технічним засобом навчання. Не менш важливі й сучасні педагогічні технології та інновації в процесі навчання, які дозволяють не просто «вкласти» в кожного, хто навчається якийсь запас знань, але, в першу чергу, створити умови для прояву пізнавальної активності учнів.

Считаю опыт своей работы «Информационно-коммуникативные технологии на уроках изобразительного искусства как средство повышения творческой активности учащихся» перспективным, так как он позволяет интенсифицировать образовательный процесс, активизировать познавательную и творческую активность учащихся, повысить эффективность урока.

Тема: Предача образів добрих героїв, їхнього вбрання за мотивами народних казок. ("Котигорошко”.)

Мета: вчити учнів передавати  в малюнках образ позитивних героїв з казки ("Котигорошко”) через міміку та підбір кольорів, закріплювати технічні вміння у роботі з фарбою, виховувати акуратність, любов до казок.

Обладнання: альбом, краски, олівець, малюнки, зразки дитячих робіт.