Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Агент .docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
107 Кб
Скачать
☆
  1. Визначення вітчизняного та зарубіжного ринку туристичних послуг.

Кожна людина, що є покупцем але у випадку туристичного продукту це складніше оскільки кожна людина неповторна за своїми даними, які формують відповіді запити, потреби, уподобання та смаки, купівельну поведінку, тобто все те, що сприяє вибору та покупці відповідного тур продукту. Потреба у відпочинку є однією з фізіологічних потреб людини. Але для того, щоб людина свій відпочинок проводила в подорожі, повинні скластися відповідні умови зовнішнього і особистого порядку, які б стимулювали потребу в туризмі. Таким чином, потенціальний ринок споживача, який звертається за послугами до виробника складає лише частину населення Ринок туристичних послуг функціонує, задовольняючи плато спроможний попит населення, що формується на базі загальної потреби під впливом об’єктивних умов та суб’єктивних чинників, які по-різному діють на різних рівнях соціально-економічного розвитку суспільства, на ринках різних ієрархічних рівнів.

Світовому господарству на етапі глобалізації притаманний ступінчатий перебіг капіталу: від країн Центру до країн Напівпериферії та Переферії. Саме ця риса обумовлює характер інвестиційних процесів в індустрії туризму і впливає на розвиток національних та розвиток ринкових структур, що забезпечують туристичне споживання

  1. Аналіз змісту, вартості, особливостей послуг готелів, музеїв, транспортних підприємств.

Важливою складовою туристичної ддіяльності є готельне господарство. Розвиток вітчизняного та міжнародного туризму значною мірою пов’язується з рівнем матеріально-технічної бази, розгалуженістю та різноманітність мережі, якістю обслуговування в готельному господарстві. Саме готельні підприємства виконують одну з основних функцій у сфері обслуговування туристів: забезпечують їх сучасним житлом і побутовими послугами.

Розміщення у номерах, які визначає адміністратор. Забезпечувати виконання мешканцями та обслуговуючим персоналом на поверсі правил користування та внутрішнього розпорядку в готелі. Здійснювати розрахунки за надані послуги. Зберігати, приймати та видавати ключі від номерів. Здійснювати контроль за чистотою приміщень, збереженістю майна та обладнання на поверсі, за економним витраченням електроенергії і води. Наглядати за безперебійною роботою електромережі, водопроводу, каналізації та в разі виявлення несправностей вжити заходів щодо їх усунення (якщо ці роботи не виконуються іншими посадовими особами). Контролювати вчасність виїзду громадян, які мешкали на поверсі. Вести облік вільних номерів та місць у номерах і повідомляти чергового адміністратора про їх наявність. Видавати перепустки на винесення речей під час звільнення номерів і місць. Складати акти про забуті мешканцями речі, документи, гроші, та здавати їх до камери схову або адміністратору. Приймати та здавати чергування та гроші, одержані за послуги. Контролювати якість виконання посадових обов’язків покоївками та прибиральницями на поверсі.

Вартість екскурсій коливається в залежності сезонності та від їх актуальності. Особливості екскурсій полягають у тому що екскурсовод володіє правильною та цікавою інформацією.

Транспортне забезпечення — це система, яка складається із сукупності технічних та технологічних елементів, економічних, комерційно-правових, організаційних впливів, різних методів управління транспортними операціями у сфері обігу і споживання виробництва, обігу і споживання продукції, товарів, які перевозяться між сторонами.

Продукцією транспорту є безпосередньо сам процес переміщення товарів від виробника до споживача. В цьому й полягає суть транспортних послуг. Вони – основна ланка, що зв'язує продавця та покупця.

Дія транспортних послуг виражається в такому корисному ефекті, який не може виникати, зберігатися і реалізуватися у відриві від транспорту. Разом з тим, виробництво транспортних послуг невідривне від їх споживання. Транспортні послуги задовольняють потреби в момент свого проявлення, тобто створення таких послуг збігається з їх споживанням. Залежно від періодичності перевезень та форми організації перевезень їх можна поділити на регулярні і нерегулярні.

Регулярні перевезення — це перевезення пасажирів по узгодженому графіку та типовому договору, якими визначено умови перевезень, тарифи і розклад руху транспортних засобів за визначеними маршрутами.

Нерегулярні перевезення — це перевезення пасажирів за індивідуальними контрактами та взаємоузгодженими умовами.

Операції міжнародного перевезення

1.Основні:

перевезення по території країни-відправлення;

перевезення по транзитній чи морській ділянці;

перевезення по території країни-прийняття туристів.

2. Супутні:

пересадження з одних видів транспорту на інші в проміжних пунктах;

тимчасове складування в проміжних пунктах;

оформлення в проміжних пунктах нормативних документів у випадку потреби;

виконання митних вимого та формальностей тощо.

  1. Розробка внутрішніх та міжнародних маршрутів.

Розробка туру включає такі етапи: вибір пунктів маршруту, ієрархізація цих пунктів, вибір пунктів початку та закінчення маршруту, після чого провадиться розробка схеми маршруту та його оптимізація. Розробка схеми маршруту та його програмне забезпечення є нерозривно пов'язаними паралельними процесами. Розрахунок вартості туру ґрунтується на проведених організаційно-технічних заходах з пошуку партнерів та укладених з ними угод.

Етапи І. Вибір пунктів маршруту. Критерієм відбору є атрактивність об'єктів показу для задоволення мети подорожі, можливість забезпечити різноманітність програми перебування в даному населеному пункті, його транспортна доступність та забезпеченість послугами гостинності.

Етап ІІ. Ієрархізація пунктів маршруту провадиться за вказаними вище критеріями, при цьому основна увага повинна бути звернута на клас гостинності та транспортну доступність обраних пунктів маршруту. Метою даного етапу є виділення диференціація пунктів маршруту відповідно до мети подорожі з виділенням пунктів дислокації з тривалим програмним забезпеченням та екскурсійних пунктів.

Етапи ІІІ. Вибір початкового та кінцевого пунктів маршруту здійснюється за показником транспортної доступності, тобто зв'язності з місцем постійного проживання потенційних туристів (зоною дії туроператора), взаємозамінності видів транспорту, типу транспортних засобів.

Етап IV. РОЗРОБКА СХЕМИ МАРШРУТУ. Схема маршруту залежить від обраної форми. Маршрут -це напрямок переміщення туриста. За схемою маршрути можуть бути лінійні, кільцеві, радіальні та комбіновані, (мал. 5). Вибір пунктів по маршруту узгоджується з програмою відповідно до виду туризму, терміну та класу обслуговування.

Маршрут відіграє важливу роль у наданні туру привабливості, у задоволенні індивідуальних побажань і інтересів туристів.

Вибір маршруту тісно пов'язаний із метою подорожі. Так, для екскурсійно-пізнавальних турів вибирають міста з багатою культурно-історичною спадщиною. При організації турів на відпочинок у маршрут включають популярні морські, гірські, сільські райони і центри, які володіють відповідними природно-кліматичними ресурсами.

Привабливість маршруту визначається також наявністю в містах уздовж маршруту розвиненої туристичної індустрії (готелів, підприємств харчування, транспорту та ін.). Тому, приступаючи до складання маршруту, варто добре вивчити визначні пам'ятки регіону, з'ясувати, які підприємства туристичної індустрії працюють у країні подорожі туристів.

Окрім того, на привабливість туру впливає характер перевезення туристів між містами. Зокрема, рекомендується уникати повторного транзитного відвідування туристами одних і тих самих міст. Варто також надавати перевагу тим видам транспорту, які можуть забезпечити швидке і комфортабельне пересування туристів між містами. Бажано також максимально використовувати світловий день для організації екскурсій чи вільного часу туристів, плануючи, наприклад, нічні перевезення потягом чи ранкові (вечірні) літаком або автобусом.

На привабливість турів суттєво впливає їх тривалість. Попитом користуються короткострокові тури (одноденні поїздки, тури вихідного дня), масові тури тривалістю 7—10 днів. Поїздки на відпочинок чи лікування можуть тривати 14—21 день. Тривалість подорожі часто є визначальним чинником при виборі туру.

Тур фірми завжди зацікавлені в продажі маршрутів на триваліший термін, оскільки при цьому вони одержують можливість реалізувати більшу кількість туристичних послуг і відповідно збільшити свої доходи. Водночас ринковий попит дедалі більше схиляється до скорочення тривалості подорожей. Потенційні туристи надають перевагу короткостроковим, проте частішим подорожам.