Визначення функціонального стану серцево-судинної системи за допомогою проби Маріне

Завдання 1.

Студенти працюють у парах. Вимірюється величина артеріального тиску та підраховується частота пульсу в стані спокою. Потім досліджуваний виконує 20 низьких (глибоких) присідань (ноги на ширині плечей, руки витягнуті вперед) протягом 30 с. Безпосередньо після навантаження до повного відновлення вимірюють усі показники.

Визначте, наскільки зросла частота пульсу у порівнянні з вихідними даними (у відсотках). Зробіть висновок з урахуванням того, що у здорових людей стан серцево-судинної системи оцінюється як добрий при зростанні частоти пульсу не більше, ніж на 50-70% і як незадовільний – більше ніж на 75%.

Після проведення проби при здоровій реакції на фізичне навантаження систолічний (верхній) артеріальний тиск зростає на 25-40 мм.рт.ст., а діастолічний (нижній) залишається на попередньому рівні або дещо падає (на 5-10 мм рт.ст.). Відновлення пульсу триває від 1 до 3 хвилин, а артеріального тиску – від 3 до 4 хв.

Результати дослідження занесіть до таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Зміна артеріального тиску та пульсу після фізичного навантаження

Прізвище студента	Систолічний/ діастолічний тиск у стані спокою (мм.рт.ст.)	Пульс у стані спокою (уд/хв)	Систолічний/ діастолічний тиск після фіз.навантаж. (мм.рт.ст.)	Пульс після фіз. навантаж. (уд/хв)	Зміна артеріального тиску після фіз.навантаж. (%)	Зміна пульсу після фіз.навантаж. (%)

Завдання 2.

За результатами дослідження побудуйте гістограми зміни артеріального тиску (систолічного та діастолічного) та зміни частоти пульсу у студентів з різним рівнем фізичної тренованості. Зробіть висновок про темпи адаптації серцево-судинної системи у осіб з різним рівнем фізичного розвитку.

Методика виконання завдання 2.

Поділяєте студентів групи на 3 категорії за рівнем фізичної тренованості. Визначаєте середні дані у кожній категорії за наступними показниками: 1) зростання систолічного тиску; 2) зростання діастолічного тиску; 3) зростання частоти пульсу.

Наприклад:

Середнє арифметичне систолічного тиску у студентів низького рівня тренованості у стані спокою становить 125 мм.рт.ст., а після фізичного навантаження – 150 мм.рт.ст. Отже зростання систолічного тиску буде: 150-125=25 (мм.рт.ст.).

За цією методикою проводите розрахунки усіх груп тренованості за усіма показниками та заносите результати до таблиці 3.2.

Таблиця 3.2.

Показники зміни артеріального тиску та частоти пульсу після фізичного навантаження в осіб з різним рівнем тренованості

Рівень тренованості	Зростання сист. тиску (мм.рт.ст.)	Зростання діаст. тиску (мм.рт.ст.)	Зростання частоти пульсу (уд./хв.)
Низький
Середній
Високий

За результатами таблиці 3.2. будуєте гістограму за прикладом рис. 3.1.

Рис. 3.1.

Теоретичні питання:

1. Хімічний склад крові.

2. Функції крові.

3. Формені елементи крові, характеристика та функції.

4. Транспорт газів кров'ю.

5. Групи крові, резус-фактор.

Висновок: