
- •Д ля лабораторних та практичних занять з
- •Практична робота №1
- •Хід роботи
- •Методика розрахунків коефіцієнта природних умов
- •Шкала визначення бальності території залежно від величини атмосферного тиску
- •Шкала визначення бальності території залежно від величини сонячної радіації
- •Шкала визначення бальності території за температурним режимом
- •Величина коефіцієнтів для визначення екологічної відповідності умов проживання у Норвегії
- •Результати роботи
- •Величина коефіцієнтів для визначення екологічної відповідності умов проживання
- •Практична робота №2
- •Теоретичні положення
- •Лабораторна робота №3
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи Інструкція користування тонометром моделі ld-71 Головні частини приладу
- •Визначення функціонального стану серцево-судинної системи за допомогою проби Маріне
- •Методика виконання завдання 2.
- •Лаб.Роботу №4 виправлено Лабораторна робота №4
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №5
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №6
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №7
- •Хід роботи
- •Тест на забезпеченість вітаміном d
- •Лабораторна робота №8
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №9
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №10
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи
- •Протокол
- •Особистісні запитання
- •Круг Айзенка
- •Лабораторна робота №11
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи
- •Рівень латентних* періодів (лп, мс) сенсомоторних реакцій під дією "важкої" музики*
- •Рівень латентних періодів (лп, мс) сенсомоторних реакцій в умовах нестачі кисню*
- •Методика використання комп'ютерної системи "діагност-1"
- •Оцінка результатів тестування
- •Шкала оцінки рівня швидкості переробки зорової інформації різної складності
- •Шкала оцінки рівня якості та кількості переробки зорової інформації різної складності
- •Лабораторна робота №12
- •Теоретичні положення
- •Будова рецептора вестибулярного (присінкового) апарату
- •Хід роботи
- •Порівняльна гістограма рухових відхилень
- •Лабораторна робота №13
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №14
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи Завдання 1.
- •Методика визначення сумарного дозового навантаження пар на організм людини.
- •Лабораторна робота №15
- •Хід роботи
- •Токсичні метали
- •Обробка результатів та висновки
- •Лабораторна робота №16
- •Основні положення
- •Лабораторна робота №17
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи
- •Питання з доданими оціночними тестами
- •Обробка результатів та висновки
- •Лабораторна робота №18
- •Основні положення
- •Лабораторна робота №19
- •Лабораторна робота №20 Тема: Вплив інсуліну та аллоксану на рівень глюкози в крові
- •Результати експерименту
- •Література
- •Додатки
- •Вміст білків, жирів, вуглеводів (у грамах) та калорійність (ккал) 100 г. Продуктів
- •Вмість мінеральних речовин в 100 г основних продуктів харчування
- •Д ля нотаток
Лабораторна робота №17
Тема: Біологічні ритми, їх адаптивна роль в антропогенних екосистемах
Мета: Визначення хронобіологічного типу людини (хронобіотипу). Визначити та співставити показники індивідуальної хвилини (ІХ) зі стандартними величинами
Теоретичні положення
Під ритмами розуміють повторення тієї ж події чи стану через чітко визначений проміжок часу. Тривалість циклу від початку до чергового повторення називають періодом. Ритмічність процесів, властиву усім живим організмам, називають біологічним ритмом.
Ритми біологічні – генетично фіксовані ритми, які лежать в основі біологічної хронометрії організму. Їх можна спостерігати в окремих клітинах, тканинах, органах, в цілих організмах і популяціях. Біоритми поділяються на фізіологічні і екологічні. Фізіологічні біоритми, як правило, мають періоди від секунд до декількох хвилин. Джерелами їх є короткі періодичні фізико-хімічні коливальні процеси на клітинному рівні, які забезпечують безперервне функціонування органів і систем (серця, центральної нервової системи та ін.). Екологічні біоритми за тривалістю співпадають з природними ритмами навколишнього середовища: добовими, сезонними (річними), приливно-відливними та ін., які діють по відношенню до них як показники часу (або синхронізатори). Основним земним ритмом є добовий, тому практично всі процеси в живому організмі характеризуються добовою періодичністю. Всі біоритми (у людини їх нараховують близько 100) пов’язані одне з одним, утворюючи єдину, узгоджену в часі ритмічну систему організму.
Ритми біологічної активності з періодом близько доби називають циркадними (від лат. circa – навколо, dies – день).
Теорія біоритмів – з моменту народження людини у неї настають ритмічні, з періодом близько місяця, коливання функціонального стану. Вважається, що фізичний цикл завершується за 23 дні та визначає широкий діапазон фізичних властивостей організму, включаючи опір хворобам, силу, координацію, швидкість, фізіологію, відчуття доброго фізичного самопочуття. Емоційний цикл, що триває 28 днів, керує творчістю, сприйняттям, психічним здоров’ям, мисленням. Інтелектуальний цикл має період у 33 дні, він регулює пам’ять, сприйняття знань, логічні та аналітичні функції мислення.
Дні переходу від позитивної фази до негативної є критичними, що проявляється у фізичному циклі нещасними випадками, в емоційному – нервовими зривами, в інтелектуальному – погіршенням якості розумової роботи. Небезпека зростає, коли критичні дні різних циклів співпадають.
Одним з критеріїв ендогенної організації біологічних ритмів є тривалість індивідуальної хвилини (ІХ). У здорових людей величина ІХ є відносно стійким показником, що характеризує ендогенну організацію часу та адаптивні властивості організму. У осіб з високою здатністю до адаптації ІХ перевищує хвилину фізичного часу (62,9-69,71 с), у осіб з невисокою здатністю до адаптації ІХ рівняється в середньому 47,0-46,2 с. ІХ має циркасептальний ритм – її величина максимальна у вівторок та середу і мінімальна у п’ятницю та суботу. За величиною ІХ можна судити також про настання втоми.
З урахуванням цього величина ІХ може досліджуватись на початку та кінці заняття, протягом дня, тижня, місяця, року. Ці дані дозволяють виявити циркадні, тижневі, сезонні ритми індивідуальної хвилини, функціональний стан організму та його адаптивні можливості у будь-який час.