15

ЛЕКЦІЯ

ТЕМА Економічна соціологія. Соціологія праці та управління.

1. Суть і зміст економічної соціології.

2. Категорії економічної соціології.

3. Предмет соціології праці та управління.

4. Роль соціології праці та управління у вирішенні соціально-економічних проблем.

1.Суть і зміст економічної соціології.

Економічна соціологія є однією з наймолодших галузей соціологічної науки, що заявила про себе наприкінці 50-х років XX ст. у США у зв'язку з пошуком шляхів ефективного управління людським фактором як найціннішим ресурсом виробництва в умовах науково-технічного прогресу, ускладнення економічних відносин, загострення соціальних проблем. Становлення і розвиток її стимулювали такі чинники:

• бурхливий розвиток науки і техніки, що створив умови впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво, результатом яких стали підвищення технічної озброєності і спеціалізації суспільної праці, інтенсифікація виробництва, зміна ролі людини у системі «природа — суспільство» тощо. Це породило багато проблем (організаційних, управлінських тощо), які мали економічний і соціальний характер;

• посилення впливу соціальної сфери на функціонування і розвиток економіки;

• підвищення ролі людини у розвитку суспільства;

• підвищення рівня освіти і культури економічно активного населення, що позитивно позначилося на соціальній активності працівників;

• розвиток соціологічного знання, зокрема структурно-функціонального підходу (Т.Парсонс, Н.Смелзер, К.Девіс), завдяки чому у проблемне поле соціології потрапили такі економічні елементи, як ринок, бізнес, конкуренція, власність, адміністрація, наймані робітники, у дослідженні яких почали використовувати соціологічні методи, методології, інтерпретаційні практики тощо;

• розвиток емпіричних соціологічних досліджень, зокрема досліджень промислової соціології, теорії соціальної стратифікації і соціальної мобільності, соціології організацій, управління людським фактором, мотивації економічної поведінки, трудової мобільності тощо.

Усе це сприяло усвідомленню, що економічне життя функціонує не тільки завдяки дії об'єктивних законів суспільного розвитку, а й суб'єктивній діяльності людей. Отже, виникнення економічної соціології зумовлене соціальною потребою створення спеціального знання про нові соціальні явища і процеси, накопичення специфічних наукових ідей, концепцій, факторів, вироблення нових підходів, методів дослідження соціально-економічної реальності.

Метою об'єднання економічної та соціологічної наук є подолання їх теоретичної обмеженості при вивченні соціальних систем і управлінні ними. Загалом економічну соціологію можна тлумачити як науку про взаємозв'язки економічної і неекономічної сфер суспільного життя. Соціологи розглядають цілі розвитку економіки як похідні від цілей суспільства, а саму економіку — як засіб, що дає змогу суспільству досягти розвинутого способу життя, соціальної справедливості.

Економічна соціологія — галузь соціологічного знання, яка, інтегруючи соціологію та економічну науку, вивчає дії економічних законів, закономірності розвитку економічних і соціальних відносин, життєдіяльність людей, досліджує закономірності економічного життя через призму соціологічних категорій.

Предмет економічної соціології охоплює:

закономірності взаємодії економічної і соціальної сфер суспільного життя,

соціальний механізм взаємозв'язку економічного та соціального розвитку, соціально-економічні відносини,

розвиток економіки як соціального інституту.

Об'єктом економічної соціології є взаємодія економічної і соціальної сфер життєдіяльності суспільства, соціальних та економічних процесів. Процес становлення економічної соціології ще незавершений, тому розширення й уточнення її предметного поля, напрямів і методів досліджень тривають.

Місце і роль економічної соціології обумовлене її функціями, серед яких найважливіші:

• теоретико-пізнавальна (реалізується через дослідження соціально-економічних закономірностей економічного життя);

• прогностична (визначення тенденцій розвитку соціально-економічного життя);

• управлінська (забезпечення системи управління економічною сферою у відповідності з розвитком соціальної сфери суспільного життя);

• соціальна (забезпечення економічної соціалізації індивіда, його інтеграції у життя суспільства);

• світоглядна (формування соціально-економічного світогляду у всіх учасників економічного життя).