- •Загальні особливості соціальних та духовних процесів розвитку Європи в епоху Нового часу визначались:
- •Прочитайте:
- •Проаналізуйте твердження християнської патристики про людину.
- •Уважно перечитайте наведені нижче положення, що характеризують місце філософії в середньовічних суспільних процесах, прокоментуйте їх, спробуйте пояснити їх сутність своїми словами.
- •Уважно прочитайте наведені нижче характеристики епохи європейського Відродження, усвідомте її суперечливість і самостійно прокоментуйте прочитане.
- •IV. Напишіть есе на одну із запропонованих тем:
Уважно прочитайте наведені нижче характеристики епохи європейського Відродження, усвідомте її суперечливість і самостійно прокоментуйте прочитане.
«Ренесансна природа була сповненою божественних сил,постаючи, перш за все, предметом самостійного та некорисливого споглядання і лише у своєму крайньому трактуванні поставала предметом експерименту та технічного перетворення. Ренесансна людина мислила себе, у першу чергу, творцем та художником подібно до тої абсолютної особливості, створінням якої вона себе усвідомила.
В епоху західноєвропейського Ренесансу провідне місце зайняв сам себе стверджуючий та активно функціонуючий людський індивідуум з усіма власними небесними сподіваннями та земною обмеженістю, з усією своєю радісно – творчою силою та й з усіма власними немічністю, тугою та невпевненістю...»
(О.Ф.Лосєв)
11) Наступні твердження ренесансного мислення змальовують те настановлення, яке Бог дає людині:
«Я вміщую тебе у центр світу, щоби звідти тобі було зручніше оглядати все, що є у світі. Я не зробив тебе ні небесним, не земним, ні смертним, ні безсмертним, щоби ти сам, вільний та славний майстер, сформував себе за тим взірцем, якому віддаєш перевагу».
(Піко делла Мірандола)
В чому, на наш погляд, проглядають суттєві відмінності людського самоусвідомлення часів середньовіччя та Відродження? Які властивості людини постають в даних твердженнях як найперші?
Ознайомтесь із тим, як саме формулювались у філософській думці Ренесансу засади нового – наукового пізнання та розуміння дійсності.
«Ми не задовольняємося вчення Арістотеля, якому ось вже протягом багатьох століть увесь рід людський вклоняється як ідолу… Нами ж рухає виключно любов до істини і ми вклоняємося на тому, що було мовлене давніми мислителями… Якщо в моїй книзі немає спогадів про речі божественні та гідні захоплення, то це лише тому, що автор наслідує лише відчуття та природу, а понад тим – нічого іншого».
(Бернардо Телезіо)
Визначте нові пріоритети у ставленні до пізнання, завдань людини, що окреслені в даному твердженні.
«Будь-яке пізнання започатковується розумом та виходить із відчуттів. Серед відчуттів за шляхетністю походження та за гідністю першість належить зору».
(Франческо Патриці)
Що значить на вашу думку, виведення здорового відчуття на перший план у ренесансному світосприйнятті? Якому відчуттю віддавало перевагу середньовіччя? Чому?
«Природа невблаганна і незмінна і зовсім не опікується тим, стануть чи не стануть її приховані основи та спосіб дій досяжними для людського розуміння, оскільки вона ніколи не переходить меж накладених на неї законів.
Не думаю, що для збудження в нас відчуттів смаку, запаху та звуків від зовнішніх тіл вимагаються що-небудь ще, окрім розміру, форми, числа та повільних чи швидких рухів. Вважаю, що якби вуха, язики та носи раптом зникли, то форма, число та рух залишились би, але не запахи, смаки та звуки. Я глибоко переконаний, що без живого єства останні являють собою не більше, ніж імена, подібно до того, як лоскотання та сверблячка не більше, ніж імена, якщо немає пахв та шкіри навколо носів».
(Галілео Галілей)
Які властивості світу постають для Галілея найпершими? В чому можна побачити перспективність та важливість саме такого підходу до осмислення природи? Якими були загальні підсумки запровадженого Галілеєм та його послідовниками нового типу мислення?
На завершення заняття спробуйте підвести його загальні підсумки та зробити висновки, наприклад, шляхом з’ясування, які із розглянутих вище ідей та положень мають сучасне значення.
