МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

Методичні вказівки та система завдань

для самостійного опрацювання теми:

«Філософія Нового часу та Просвітництва»

з курсу філософії

(для студентів усіх спеціальностей та форм навчання)

м. Кривий Ріг

2010

Укладач: Цимбал Т.В., канд. філософ. н., доцент

Рецензент: Капіца В.Ф., доктор філософ. н., професор

Відповідальний за випуск: Капіца В.Ф., доктор філософ. н., професор

Методичний посібник складено у відповідності до програми курсу «Філософія» для вищих навчальних закладів. Посібник включає інформаційно- навчальний матеріал з теми «Філософія Нового часу та Просвітництва», складається зі вступу, де пояснюються мета вивчення теми та особливості роботи з посібником, з чотирьох розділів, що мають практичне спрямування, та списку рекомендованої літератури. Особлива увага приділяється опрацюванню уривків з першоджерел, адже без даного виду роботи вивчення філософії перетворюється на профанацію.

Методичний посібник допоможе студентам під час підготовки до семінарських занять, сприятиме формуванню філософської культури, виробленню навичок самостійної роботи, яка займає важливе місце у системі сучасної вищої освіти, а також може використовуватись під час проведення семінарських занять.

Розглянуто Схвалено

на засіданні кафедри філософії на засіданні вченої ради

протокол № 2 будівельного факультету

від 6 вересня 2010 р. протокол № 2

від 27 жовтня 2010 р.

З М І С Т

Вступ..................................................................................................................3

Основні категорії та поняття……………….…..........................................4

Система тестових завдань...............................................................................4

Використання першоджерел в опрацюванні теми.....................................12

Завдання для творчої роботи ……………..……..……………………….22

Список рекомендованої літератури...............................................................29

В С Т У П

Даний методичний посібник призначений допомогти студентам, які вивчають курс філософії, закріпити, поглибити та перевірити свої знання з теми «Філософія Нового часу та Просвітництва». З цією метою до посібника вчключено словникову роботу, тестові завдання, уривки з першоджерел та проблемно-пошукові завдання до них, а також творчі завдання. Таке поєднання завдань дозволяє покращити та вдосконалити набуті знання. Особливої уваги потре бують завдання з опрацювання першоджерел, адже вони дозволяють студенту залучитися до діалогу з автентичною філософською думкою, відчути особливий стиль філософської мови та неповторну глибину філософських текстів. Завдання, що подаються до наведених уривків, спрямовані на глибоке осмислення думок авторів, пробудження інтересу до самостійного філософування та бажання самостійно продовжити філософську освіту.

Мета вивчення теми:

• визначити передумови гносеологізації філософії Нового часу;

• прослідкувати найважливіші чинники та умови формування наукового стилю мислення;

• виявити особливості та напрямки філософії Нового часу;

• осмислити зміст філософських вчень мислителів Нового часу;

• з’ясувати значення філософії Нового часу для подальшого розвитку європейської філософії;

• проаналізувати передумови виникнення, особливості філософії Просвітництва та її значення у розвитку соціальної філософії та філософської антропології у настипних століттях.

СИСТЕМА ЗАВДАНЬ ДО ОПРАЦЮВАННЯ ТЕМИ

І. Основні категорії та поняття теми «Філософія Нового часу та доби Просвітництва».

Використовуючи рекомендовану літературу, дайте визначення понять: емпіризм, сенсуалізм, раціоналізм, субстанція, дуалізм, монізм, плюралізм, деїзм, гносеологізм.

ІІ. Система тестових завдань.

1. Загальні особливості соціальних та духовних процесів розвитку Європи в епоху Нового часу визначались:

Мета вивчення теми:

• визначити особливості філософії середньовіччя та Відродження;

• з’ясувати передумови переходу від античної до середньовічної релігійної філософії;

• окреслити особливості філософії епохи патристики та схоластики;

• вивчити провідні течії та мотиви філософування мислителів середньовіччя та Відродження;

• з’ясувати роль філософії окресленого періоду у формуванні сучасних філософських напрямків.

Загальні вказівки.

Приступаючи до вчення даної теми, студенти повинні, перш за все, враховувати принципові відмінності епохи середньовіччя від попередньої історичної епохи як за способом життєдіяльності (антична епоха жила збалансованою співпрацею міст та селищ, а епоха середньовіччя була переважно сільськогосподарською ), так і за світоглядними орієнтирами. В історичному плані ця епоха відрізнялась тотальним пануванням релігії в усіх сферах суспільного життя. Внаслідок цього вся ця епоха була зосереджена на внутрішніх, духовних процесах та явищах. Окрім того, в цей час відбулося поширення цивілізаційних процесів на усю Європу.

Система завдань до опрацювання теми.

І. Використовуючи рекомендовану літератури, дайте визначення понять:

теоцентризм, теодицея, телеологізм, номіналізм, реалізм, одкровення, персоналізм, антропоцентризм, гуманізм, містика, ієрархія, схоластика, патристика,пантеїзм.

ІІ. Виконайте тестові завдання.

1. В античному світосприйнятті провідне місце належало космоцентризму, а в середньовічному – антропоцентризму:

а) так; б) ні.

2. При переході від епохи античності до європейського середньовіччя важливому роль відіграло:

а) руйнування класичного античного поліса;

б) змішування різних етносів та культур у межах Римської імперії;

в) загальна соціальна та духовна ситуація в Римській імперії, коли ніщо матеріальне не могло виконати роль надійних життєвих опор для людини;

г) втрата найперших життєвих орієнтирів;

д) загальна криза рабовласницького суспільства та формування засад феодального суспільства.

Проаналізуйте наведені варіанти можливої відповіді на питання, дайте оцінку кожному із запропонованих варіантів відповідей, виділіть та сформулюйте їх виправдані моменти, та спробуйте на основні таких дій визначитися із правильною відповіддю на питання.

3. З позиції християнського світобачення спасіння душі поставало найпершим життєвим завданням людини внаслідок того, що:

а) душа розглядалась як найперша складова людини, гідна вічного життя;

б) душа розглядалась як основа людської індивідуальності, тому її збереження було умовою збереження індивідуальності;

в) душа поставала частинкою чистого буття, тому збереження її чистоти дорівнювало збереженню сили та потенціалу божественного світла;

г) душа була дарунком Бога, а її збереження свідчило про людську вдячність;

д) людина перебувала в особистому діалозі з Богом і повинна була дбати про свою позицію в даному діалозі.

4. В епоху європейського середньовіччя природне, тілесне, материнське розглядалось:

а) як вороже духовному;

б) як єдино можливе виявлення духовного;

в) як необхідна складова створеного світу та людини;

г) як таке створене, що мало власну внутрішню необхідність;

д) як продукт дії диявола.

5. Назвіть та поясніть ті аспекти, за якими:

а) філософія та релігія постають схожими, спорідненими явищами;

б) філософія та релігія постають несумісними;

в) між філософією та релігією можливі взаємодія та співробітництво;

г) проявляються очевидні впливи релігії на філософію, а філософії – на релігію.

Обґрунтуйте свої твердження, спробуйте навести конкретні історичні приклади щодо основних пунктів завдання.

6. оберіть правильний варіант визначення, що вказує на місце філософії в духовному житті середньовіччя:

а) теологія є прислужницею філософії;

б) філософія є прислужницею релігії;

в) філософія є проводирем теології;

г) теологія є всебічним виправданням філософії;

д) філософія є прислужницею теології.

7. Антична філософія у окреслення найперших засад світу була плюралістичною, тобто давала різні варіанти розуміння таких засад. Християнська філософія була принципово моністична, тобто вона зводила всі прояви світу до одного єдиного начала. Спробуйте докладно пояснити, які недоліки та переваги мала кожна із зазначених позицій. Що є більше прийнятим для сучасної філософії – плюралізм вихідних положень чи монізм? – Обґрунтуйте свої твердження.

8. Хто із нижчезазначених християнських філософів входив у когорту «великих каппадокійців»?

а) Альберт Великий;

б) Григорій Великий;

в) Іоан Златовуст;

г) Григорій Назіанзін (Богослав);

д) Ієронім Стридонський.

9. Кого із зазначених середньовічних філософів називають «батьком середньовічної схоластики» й чому ?

а) Августина Блаженного;

б) Василія Великого;

в) Псевдо-Діонісія Ареопагіта;

г)Северина Боеція;

д) Флавія Кассіодора.

10. Оберіть варіант правильної відповіді:

а) патристика – це є пізній, зрілий етап розвитку християнської апологетики;

б) апологетика – це є ранній етап розвитку патристики.

11. У підґрунті поділу розвиненої середньовічної філософії на схоластику та містику лежить проблема:

а) співвідношення розуму та віри у питаннях богопізнання;

б) співвідношення логіки та інтуїції в індивідуальному містичному досвіді;

в) співвідношення стихійної та спеціально набутої освіти;

г) співвідношення довільного вибору життєвих орієнтирів та орієнтирів,

санкціонованих церквою;

д) співвідношення свободи волі та наперед визначення богом людської долі.

12. «Золото століття схоластики» - це:

а) ХІ ст.

б) ХІІ ст.

в) ХІІІ ст.

г) ХІV ст.

д) Х ст.

13. Виявіть підпункти, що не повинні фігурувати в окресленнях характеристик названих нижче течіях розвиненої схоластики:

НОМІНАЛІЗМ

• реально існують окремі речі;

• загальні ідеї – це лише імена речей;

• загальні поняття створює людина;

• загальні поняття існують в розумі Бога

РЕЛІЗМ

• реально існують лише загальні ідеї;

• речі – це втілення ідей;

• окремі речі створює людина;

• загальні поняття не існують реально.

14. Виберіть правильний варіант формування змісту так звичайної «теорії подвійної істини»:

а) існує два роди істини – істини людського розуму та істини божественного одкровення; ці істини існують автономно, тобто самостійно, лише деінде вступаючи у взаємодію;

б) існує два роди істин, що подані у Святому письмі – істини відкриті, прямі, доступні та істини приховані, утаємничені.

15. «Не слід збільшувати сутності без потреби… Там, де щось можна пояснити простіше, а не складніше, перевагу слід надати простому поясненню». – Це є формулювання:

а) вихідного принципу середньовічної екзегетики;

б) принципу під назвою «бритва Оккама»;

в) принципу симфонії розуму та віри Фоми Аквінського;

г) одного із аргументів Іустина Філософа;

д) позиції, проголошеної Тертуліаном.

16. Спробуйте пояснити, чому та в чому саме схоластика відіграла позитивну роль у формуванні засад новоєвропейської науки. Для таких пояснень використайте тези – підказки, наведені нижче (ті, які ви вважаєте правильними):

а) схоластика сприяла подальшому розвитку логіки;

б) схоластика не сприяла вороже до інтелектуальних новацій;

в) схоластика не лише проголошувала певні тези, а й вимагала їх обговорення та доведення;

г) схоластика вперше подала світ як систему взаємодіючих сил;

д) схоластика підпорядковувала пізнання найпершим догматам християнської релігії.

17. За найпершими світоглядними орієнтирами епохи європейського Відродження була:

а) епохою християнського світобачення;

б) епохою світського, атеїстичного світобачення;

в) епохою наукового емпіричного світобачення;

г) епохою панування релігії у всіх сферах суспільного жаття;

д) епохою панування мислення «здорового глузду»

18. Із наведених нижче варіантів оберіть правильні: «Характерними ознаками гуманізму слід вважати»:

а) опори на факти та ясну логіку;

б) піднесення значущості земного життя людини та її самовдосконалення як особливості;

в) висування на перший план освіти та моральних засад людського життя;

г) наголос на тому, що людина є перш за все творчою істиною;

д) сповідування принципу співвідношення макрокосмосу та мікрокосмосу.

19. Розвиток концепцій єдиної світової душі, загальної світової симпатії та гармонії було на першому плані в концепціях:

а) гуманізму;

б) натурфілософії;

в) ренесансного неоплатонізму;

г) неосхоластики;

д) неотомізму.

20. тезу про те, що книга природи написана перш за все мовою математики, висував та розвивав:

а) Джордано Бруно;

б) Марсіліо Фічіно;

в) Бернардо Телезіо;

г) Галілео Галілей;

д) Йоган Кеплер.

ІІІ. Використання першоджерел в опрацюванні теми.

1. Прочитайте:

«Усі наші боги – привиди, тіні… Чарівним є пароський мармур, але це ще не Посейдон: чарівною є слонова кістка, але це ще не Зевс… Матерія завжди потребує мистець кості, але Бог є самодостатнім…»

(Климент Олександрійський)

Зверніть увагу на зміну ціннісних орієнтирів; що для Климента Олександрійського постає найпершою цінністю?

2. Ознайомтесь з уривком:

«Усе суще або створене, або нестворене. Якщо створене, то, безумовно, підлягає змінам; бо, оскільки воно отримало буття через зміну (його колись не було, а потім воно виникло), воно, безумовно, лишається підвладним змінам і або ж гине, або ж довільною дією стає іншим. Якщо ж нестворене, то із необхідністю є незмінним. Адже у речей , буття яких протилежне, спосіб буття і властивості також протилежні… Все створене, безумовно, є створеним кимось. Творцю ж усього необхідно бути нествореним..».

(Іоанн Дамаскін)

Наведена класифікація форм сущого спирається: а) на аналогію? б) на логіку? в) на інструкцію? Визначившись у відповіді на це питання, спробуйте з’ясувати співвідношення античної філософської спадщини та християнського світосприйняття.