Скільки слід виробляти.

В ринковій економіці споживач є сувереном, саме споживач грає головну роль у визначенні видів та кількості товарів, які виробляються. Саме суверенітет споживача визначає попит. Вони витрачають свої гроші на ті товари, котрі більш за все бажають та здатні купити. Ці витрати представляють собою голосування грошима., за допомогою якого споживачі інформують виробників про свої потреби. Підвищення споживчого попиту, тобто збільшення кількості голосів, відданих за даний продукт, означає економічний прибуток для галузі.

Цей прибуток є сигналом для розширення галузі та збільшення виробництва даного продукту. І навпаки зниження споживчого попиту тобто зменшення кількості голосів на користь даного продукту призведе до збитків і, з часом, до скорочення галузі.

Отже, насправді фірми не вільні у питаннях що і скільки виробляти. Теж саме стосується постачальників ресурсів. Попит на ресурси залежить від попиту на товари та послуги, які виробляються з цих ресурсів.

Як слід виробляти дану продукцію

Це найважливіше питання ринкової економіки – яку комбінацію ресурсів та технологію кожна фірма повинна застосовувати.

Це фундаментальне питання складається з трьох:

1). Як слід розподілити ресурси між різними галузями виробництва?

2). Які саме фірми повинні виробляти продукцію в даній галузі?

3). Які комбінації ресурсів і яку технологію повинна застосовувати кожна фірма?

В ринковій економіці існують лише ті фірми, котрі здатні та бажають застосовувати найефективнішу технологію.

Наприклад: припустимо для виробництва товару вартістю 20 гр. од. можна використати одну з трьох технологій, при чому кожна з них представляє собою різну комбінацію економічних ресурсів.

Ресурси	Ціна, гр..од.	Технологія №1		Технологія №2		Технологія №3
		Кількість ресурсів	Витрати	Кількість ресурсів	Витрати	Кількість ресурсів	Витрати
Праця	1	3	3	2	2	5	5
Земля	2	3	6	2	4	2	4
Капітал	3	2	6	4	12	1	3
Підпр. здібності	4	1	4	1	4	1	4
Інформ.	1	1	1	1	1	1	1
Загальні витрати			20		23		17

Дані таблиці показують різні рівні загальних витрат. Отже фірми, які будуть застосовувати технологію №1 не отримають економічного прибутку (20-20=0), технологію №2 – будуть працювати збитково (20-23=-3 гр.од.), а технологію №3 – прибуток (20-17=3 гр.од.)

Однак, навіть при застосуванні технології №2 підприємство отримає нормальний прибуток.

Нормальний прибуток – це плата за підприємницькі здібності.

Отже, при нормальному прибутку 4 гр.од. та збитку 3 підприємець все є залишає собі 1 гр. од (нормальний прибуток).

Абсолютно зрозуміло, що найефективнішою є технологія №3, тому фірми будуть застосовувати саме її.