Вимоги до оформлення курсової роботи

Всі структурні елементи курсової роботи мають бути виконані на комп’ютері через 1.5 інтервали, 14 шрифтом, з полями: зліва – 3 см, зверху, справа і знизу – по 2 см.

Розділи і підрозділи прийнято нумерувати арабськими цифрами. Підрозділи нумерують окремо в кожному розділі. Позначення розділів та підрозділів та їх порядкові номери пишуть в одному рядку із заголовком, причому при вирівнюванні по центру в кінці крапка не ставиться.

Загальний обсяг курсової роботи, без урахування додатків, оптимально повинен складати 30-35 сторінок на стандартних аркушах формату А4 (з одного боку аркуша). Перелік посилань не включається у обсяг курсової роботи.

Враховуючи особливості теми курсової роботи, за погодженням з науковим керівником, можуть мати місце відступи від вказаних вимог.

Не бажано перевищувати обсяг курсової роботи, оскільки це може сприйматись, як невміння автором концентровано і лаконічно передавати думки. При загальному обсязі до 25 сторінок робота повертається на доопрацювання без прочитання. Якщо обсяг якогось з розділів складає менше 6 сторінок, то така курсова може також бути забракованою.

Робота повинна бути зброшурована, тобто аркуші повинні бути скріплені. Можна розкласти кожний листок в окремі файли в спеціальних папках для курсових робіт. Сторінки обов’язково нумеруються, номер проставляють уверху справа сторінки без крапки в кінці.

Відлік сторінок слід починати з титульного аркуша, але номера сторінки на ньому не проставляти. Зміст курсової роботи виконує заодно і роль її плану, а тому в ньому обов’язково вказуються напроти кожного з пунктів сторінки, на яких вони починаються.

Текст курсової роботи повинен бути розбитим на частини, що відповідають пунктам плану. Вступ, кожний розділ, висновки, список використаних джерел слід починати з нової сторінки. Робота, в якій такого поділу не буде зроблено, тобто якщо вона буде написана суцільним текстом, повертається на доопрацювання. Перенос складів у словах не використовувати, а у заголовках крапка в кінці не ставиться.

Текст повинен бути надрукований чисто і грамотно. Не допускаються скорочення слів, а вживання абревіатури дозволяється після того, як в тексті уже використовувалося її змістове словосполучення зі вказівкою в дужках такої абревіатури.

Рисунки і таблиці повинні мати заголовки і нумерацію, узгоджену з номером розділу, а цитати беруться в лапки і обов’язково супроводжуються посиланням на джерела інформації.

Список використаних джерел оформляється згідно з бібліографічними правилами і джерела подаються в бібліографічному порядку. Матеріали, взяті з інтернету, повинні також мати повне презентування зі вказівкою на інтернетне джерело і повним шляхом його пошуку.

Посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Кількість посилань повинна становити приблизно не менше 35-40, в залежності від ступеню розробки теми. Кількість використаних джерел не повинна бути меншою кількості посилань. Бажано на одній сторінці тексту використовувати по 2 і більше посилань.

Особливу увагу при написанні наукової роботи слід приділити використанню наукових праць інших авторів. Таке використання можливе лише за умови дотримання авторських прав, за допомогою належним чином оформлених посилань.

Посилання на джерела робляться згідно з їх переліком у квадратних дужках, наприклад, “… давши визначення терміну “репутація”, Р. О. Стефанчук вказує, що воно походить від латинського слова reputatio, яке означає обдумування … [30, c. 17]”.

Відповідний опис у переліку посилань:

30. Стефанчук Р. О. Захист честі, гідності та репутації в цивільному праві. — К.: Науковий світ, 2001. — 303 с.

Цитати.

Сильною стороною наукової праці є вміння автора на підтвердження своєї правоти посилатися на авторитетні джерела або дискутувати зі своїми опонентами. У цьому випадку академічний етикет вимагає правильно відтворювати текст цитати. Текст цитати береться в лапки, приводиться в тій же граматичній формі, що і відповідному джерелі, зі збереженням особливостей авторського тексту.

При непрямому цитуванні (при викладі думок інших авторів своїми словами) варто гранично точно викладати авторські думки й коректно оцінювати думки опонента. Цитування не повинне бути ні надлишковим, ні недостатнім: надлишкове цитування створює враження компілятивного характеру роботи, а недостатнє — знижує наукову цінність роботи здобувача.

Примітки.

Примітки до тексту, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. …

2....

Якщо є одна примітка, то її не нумерують, і після слова “Примітка” ставлять крапку.

Курсова робота – це навчально-наукова робота, а тому не потрібно її прикрашати різними художніми атрибутами.