Зміст місії підприємства визначають такі ключові положення:

1) вона повинна бути виражена порівняно просто й доступно для сприйняття;

2) в основі місії мають бути завдання задоволення інтересів і запитів споживачів;

3) на питання про те, чому спожи­вачі купуватимуть товари й послуги цього, а не іншого підприєм­ства має бути чітка відповідь: місія визначається колом потреб, що задовольняються, колом споживачів, продукцією та конкуре­нтними перевагами.

Складовими процесу антикризової стратегії є поняття «про­філь компанії», «портфель», «зовнішнє середовище», «ціль», «стратегія», «тип стратегічного менеджменту» та ін.

Профіль компанії відбиває її кількісний і якісний стан: фінан­сових, людських і матеріальних ресурсів. Профіль також визна­чає слабкі та сильні сторони системи управління, відбиває мину­ле й майбутнє компанії, можливості, які можуть бути розширені в майбутній діяльності.

Поняття «портфель» — це цінні папери, що належать якійсь особі. У ширшому розумінні це поняття використовується для позначення якоїсь групи господарських підрозділів, що належать одному й тому ж власникові.

«Філософія» і «політика» — близькі за змістом до місії понят­тя. Філософія підприємницької діяльності включає основополож­ні принципи діяльності і дає уявлення про смисл підприємниць­кої діяльності:

—відношення менеджерів до учасників підприємницької дія­льності, зокрема їх готовність нести відповідальність за праців­ників підприємства і вкладників капіталу;

—відношення менеджерів до соціально-технологічних зміні до підприємницького ризику, зокрема.

Філософія підприємства описує підприємство (хто ми?), вищу ціль підприємства (чого ми хочемо?) — місія; норми поведінки (що ми робимо?) — політика.

Під політикою діяльності підприємства розуміють сукупність усіх нормативних вимог і способів їх здійснення, які формують структуру і хід подій у зв'язку з діяльністю підприємства чи окре­мих його підрозділів. На вершині ієрархії знаходиться корпорати­вний рівень стратегії, котра визначає, якими діловими пропозиція­ми буде займатися організація, наскільки ці пропозиції будуть відповідати завданню зміцнення конкурентних позицій на ринку цієї організації і як будуть розподілені ресурси серед багатьох на­прямів діяльності. Стратегія корпоративного рівня, як правило, формулюється вищим керівництвом (радою директорів, керівни­ками функціональних підрозділів), іноді за допомогою спеціаль­них помічників. Вони відповідають за фінансовий стан підприємс­тва і досягнення нефінансових цілей (підтримання іміджу підпри­ємства, наповнення змістом його відповідальності перед суспільс­твом). Менеджери корпоративного рівня вивчають конкурентні переваги підприємства на основі багатопланового підходу до управління і розробки довгострокових планів. У загальному плані діяльність на корпоративному рівні відображає думку акціонерів та суспільства в цілому. Середнім в ієрархії прийняття рішень є бі­знесовий діловий рівень. Бізнесова стратегія концентрує увагу на кращих засобах досягнення успіхів при реалізації ділових пропо­зицій. Вона націлена на визначення типу переваг на ринку, перед­бачає заходи у відповідь на зміну зовнішніх умов і ринкової ситу­ації. Менеджери цього рівня повинні доводити до відома конкрет­них бізнесових підрозділів ідеї, генеровані на корпоративному рів­ні. По суті, менеджери бізнесового рівня визначають, як підприєм­ство повинно конкурувати на вибраній продуктивно-ринковій аре­ні, намагаються утримати найпривабливіші сегменти ринку з огляду на конкурентні переваги підприємства