3. Напрями діяльності підприємства.
Підприємство – це організаційно відокремлена і економічно самостійна основна (первинна) ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукцію (виконує роботу або надає платні послуги). Кожне підприємство має історично сформовану конкретну назву – завод, фабрика, шахта тощо. Кожне підприємство є юридичною особою, має закінчену систему звітності та обліку, системний баланс, розрахунковий рахунок в банку, печатку з власною назвою, а також товарний знак. Головні напрямки діяльності:
- вивчення ринку товарів, абоситуаційний аналіз (комплексне дослідження ринку, рівня конкурентноспроможності і ціни на продукцію, інших вимог покупців товару, методів формування попиту і каналів товарообігу, зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства).
- інноваційна діяльність (охоплює науково-технічні розробки, технологічну і конструкторську підготовку виробництва, впровадження технічних, організаційних та інших нововведень, формування інвестиційної політики на найближчі роки, визначення обсягу необхідних інвестицій тощо.
- виробнича діяльність (обгрунтування обсягу виготовлення продукції певної номенклатури і асортименту відповідно до потреб ринку; формування маркетингових програм для окремих ринків і кожного виду продукції, їх оптимізація відносно виробничих можливостей підприємства; збалансування виробничої потужності і програми випуску продукції на поточний і кожний наступний рік прогнозного періоду; забезпечення виробництва необхідними матеріально-технічниими ресурсами; розробка і дотримання узгоджених у часі графіків випуску продукції).
- комерційна діяльність (реклама, організація збуту продукції, розвиток системи товарних бірж, стимулювання покупців).
- післяпродажний сервіс (гарантійне обслуговування, пуско-налагоджувальні роботи, забезпечення запчастинами тощо).
До інтегрованих напрямків відносяться:
- економічна діяльність (стратегічне і поточне планування, облік і звітність, ціноутворення, систему оплати праці, ресурсне забезпечення виробництва, зовнішньоекономічна та фінансова діяльнсть тощо). - соціальна діяльність.
Поняття підприємства і його види.
Підприємство – це самостійний господарюючий статутний суб’єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).
Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку з своїм найменуванням. Підприємство як юридична особа не може мати у своєму складі інших юридичних осіб. Правовий статус підприємств визначається статутом, який реєструється в місцевих органах виконавчої влади.
В Україні можуть діяти підприємства таких видів:
- приватне підприємство, засноване на власності фізичної особи;
- колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства;
- господарське товариство;
- комунальне підприємство, засноване на власності територіальної громади;
- державне підприємство, засноване на державній власності, в тому числі казенне підприємство.
Майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать законові та цілям діяльності підприємства.
Майно, що є державною власністю і закріплене за державною установою (організацією), яка перебуває на державному бюджеті, належить їй на правах оперативного управління. Здійснюючи це право, державна установа (організація) лише володіє та користується зазначеним майном. Різновидом державного підприємства є казенне підприємство. У казенне підприємство може бути перетворене за рішенням Кабінету Міністрів України державне підприємство, яке не підлягає приватизації.
Для перетворення потрібна одна з таких умов:
- підприємство провадить виробничу діяльність, яка відповідно до законодавства може здійснюватися тільки державним підприємством;
- головним споживачем продукції підприємства (більше як 50 відсотків) є держава;
- підприємство є суб’єктом природних монополій.
Майно, що є у державній власності і закріплене за казенним підприємством, належить йому на праві оперативного управління. Здійснюючи право оперативного управління, казенне підприємство лише володіє та користується зазначеним майном.
Закон «Про підприємства в Україні» надає право підприємствам об’єднуватися у групи підприємств за галузевими, територіальними чи іншими ознаками.
Юридичним критерієм класифікації об’єднань на види закон визначає правовий режим членства учасників в об’єднаннях.
Розрізняють такі види об’єднань підприємств:
- корпорація;
- асоціація;
- концерн;
- консорціум;
- інші об’єднання за галузевим, територіальним та іншими принципами.
Корпорація – договірне об’єднання, яке може створюватися підприємствами будь-яких форм власності на основі поєднання їх спільних виробничих, наукових і комерційних інтересів та централізованого управління діяльністю членів об’єднання. Для централізованого управління діяльністю корпорації її члени делегують правлінню частину своїх повноважень, визначених законом. Певний ступінь централізації управлінських функцій і повноважень в руках правління – це основна кваліфікаційна ознака корпорації як договірного об’єднання.
Асоціація – це договірне об’єднання, яке створюється учасниками з метою координації їхньої діяльності, тобто узгодження дій стосовно, наприклад, номенклатури продукції (робіт, послуг), освоєння ринків збуту (маркетинг), визначення цін тощо. Координація не вимагає централізації управління підприємствами – членами асоціації. Тому правлінню асоціації не дозволяється втручатися у виробничу та комерційну діяльність підприємств. Концерн – це об’єднання промислових, будівельних, транспортних, торгових підприємств, наукових організацій, банків та ін., яке створене на основі повної фінансової залежності членів об’єднання від одного або групи підприємств. Фінансовою залежністю обумовлено те, що в концерні застосовується найбільш високий ступінь централізації управлінських функцій і повноважень підприємств концерну;
Консорціум – це тимчасове статутне об’єднання промислового і банківського капіталу для досягнення статутної мети. Консорціуми за загальним правилом створюються з метою реалізації певних інвестиційно-будівельних проектів (програм). Після досягнення статутної мети консорціум або ліквідовується, або перетворюється рішенням його засновників і реєструється як постійне господарське об’єднання.