20

Тема 2. Поняття "система". Термінологічний апарат системного підходу

Ключові терміни: глосарій – понятійний апарат теорії систем.

НАВЧАЛЬНА МЕТА:

Ознайомитись: із сучасною термінологією системного підходу.

Знати: зміст основних термінів та їх класифікацію.

Вміти: використовувати знання глосарію для підвищення якості управлінської практики.

ЗАКОНИ ЛОНГСЕМА:

• Усе взаємопов’язане.

• Ніщо не вічне.

• Усе інколи відбувається.

ЗАКОН БРУКА. Як тільки система отримує повний опис, який-небудь бовдур винайде або факт, який відміняє дію системи, або факт, який поширює її сферу використання до моменту, коли вже нічого не зрозуміло.

ЗАКОН ХЕЛЛЕРА. Перший міф менеджменту: менеджмент існує.

ПРОБЛЕМАТИКА:

1. Основні значеннєві варіації поняття "система".

2. Характеристика основних визначень системи.

3. Підходи до визначення системи.

4. Основні категорії системного підходу.

5. Системоутворюючі фактори.

6. Система менеджменту.

Теоретична частина

1. Основні значеннєві варіації поняття "система"

Сучасна наука має потребу у виробленні чіткого наукового визначення системи. Зробити це непросто, тому що поняття "система" належить до найбільш загальних та універсальних дефініцій. Воно використовується стосовно найрізноманітніших предметів, явищ і процесів. Невипадково термін вживається в безлічі різних значеннєвих варіацій.

Система — це теорія (наприклад, філософська система Платона). Очевидно, цей контекст розуміння системи був найбільш раннім — як тільки виникли перші теоретичні комплекси. І чим універсальнішими вони були, тим більшою була потреба у спеціальному терміні, який позначав би цю цілісність і універсальність.

Система — це класифікація (наприклад, періодична система елементів Д. І. Менделєєва). Особливо бурхливо виникали різні класифікаційні системи в XVIII — XIX ст.. Основна проблема класифікацій полягає в тому, щоб вони були істотними і не систематизували об'єкти з точки зору несуттєвих ознак.

Система — це завершений метод практичної діяльності (наприклад, система реформатора театру К. С. Станіславського). Такого роду системи складалися в міру виникнення професії, нагромадження професійних знань і навичок. Таке застосування терміну виникає в цеховій культурі середньовіччя. Тут поняття "система" вживали не тільки в позитивному значенні як засіб ефективної діяльності, але й у негативному, позначаючи ним те, що сковує творчість, геніальність. Згадаємо афоризм Наполеона Бонапарта (1769-1821): "Що стосується системи, то завжди потрібно залишити за собою право наступного дня посміятися над своїми думками дня попереднього".

Система — деякий спосіб розумової діяльності (наприклад, система рахування). Цей вид системи має древні джерела. Вони починалися із систем письма і рахування і розвинулися до інформаційних систем сучасності. Для них принципово важлива їхня обґрунтованість, що добре підмітив французький мораліст П’єр Клод Віктуар Буаст (1765-1824): "Будувати систему на одному факті, на одній ідеї — це ставити піраміду гострим кінцем вниз". Звідси стає зрозумілим його ж афоризм: "Творець системи — це арештант, який має домагання освітлювати світ лампою своєї темниці".

Система — це сукупність об'єктів природи (наприклад, Сонячна система). Натуралістичне вживання терміну пов'язане з автономністю, деякою завершеністю об'єктів природи, їхньою єдністю і цілісністю.

Система — це деяке явище суспільства (наприклад, економічна система, правова система). Соціальне вживання терміну обумовлене несхожістю і розмаїтістю людських суспільств, формуванням їхніх складових: правової, управлінської, соціальної та іншої систем. Наприклад, Наполеон Бонапарт констатував: "Ніщо не просувається вперед при політичній системі, у якій слова суперечать справам".

Система — це сукупність сталих норм життя, правил поведінки. Мова йде про деякі нормативні системи, які властиві різним сферам життя людей і суспільства (наприклад, законодавча і моральна), які виконують регулятивну функцію в суспільстві.

Таким чином, аналіз різноманіття вживання поняття "система" показує, що воно має древні корені і відіграє дуже важливу роль у сучасній культурі, виступає інтегралом сучасного знання, засобом збагнення всього сущого. Разом з тим поняття не однозначне і не жорстке, що робить його винятково креативним.