- •Розділ 1 Ринок, попит і пропозиція
- •1.1. Методичні поради до теоретичного вивчення теми
- •1.2. Приклади розв’язання задач із теми
- •1.3. Завдання для самостійної роботи
- •1.4. Тести
- •Розділ 2 Методи дослідження кон’юнктури і динаміки цін
- •2.1. Методичні поради до теоретичного вивчення теми
- •Рівень цін – узагальнюючий показник , який характеризує стан цін за певний проміжок часу, на визначеній території за сукупністю товарів і товарних видів із близькими товарними якостями.
- •2.2. Приклади розв’язання задач із теми
- •2.3. Завдання для самостійної роботи
- •2.4. Тести
- •Розділ 3 Методи ціноутворення
- •3.1. Витратні методи ціноутворення
- •3.1.1. Методичні поради до теоретичного вивчення теми
- •3.1.2. Приклади розв’язання задач із теми
- •Розв’язання
- •3.1.3. Завдання для самостійної роботи
- •3.2. Параметричні методи ціноутворення
- •3.2.1. Методичні поради до теоретичного вивчення теми
- •3.2.2. Приклади розв’язання задач із теми
- •3.2.3. Завдання для самостійної роботи
- •3.3. Ціноутворення на підставі аналізу умов беззбитковості та досягнення цільового прибутку
- •3.3.1. Методичні поради до теоретичного вивчення теми
- •3.3.2 Приклади розв’язання задач із теми
- •3.3.3. Завдання для самостійної роботи
- •3.4. Тести
- •Розділ 4 ціноутворення у будівництві
- •4.1. Методичні поради до теоретичного вивчення теми
- •4.1.1. Термінологія і види цін на продукцію будівництва
- •4.1.2. Види, склад і призначення кошторисних нормативів
- •4.1.3. Кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт
- •4.1.4. Кошторисна вартість будівництва
- •4.1.5. Договірна ціна
- •4.2. Приклади визначення ціни на будівельну продукцію
- •4.3. Завдання для самостійної роботи
- •4.4. Тести
- •Розділ 5 Ціноутворення в зовнішній торгівлі
- •5.1. Види зовнішньоторгових цін
- •5.1.1. Методичні поради до теоретичного вивчення теми
- •5.1.2. Приклади розв’язання задач із теми
- •5.1.3. Завдання для самостійної роботи
- •5.2. Зовнішньоторгові контракти
- •5.2.1. Методичні поради до теоретичного вивчення теми
- •5.2.2. Приклади розв’язання задач із теми
- •5.2.3. Завдання для самостійної роботи
- •5.3. Тести
- •Література
- •Додаток а Відповіді на задачі і тести
- •Додаток б Усереднені показники до визначення загальновиробничих витрат
- •Додаток в Годинні тарифні ставки
- •Додаток г Ресурсні елементні кошторисні норми України (рекн)
- •Збірник 1 Земляні роботи (дбн д.2.2-1-99)
- •2.4 Розроблення ґрунту бульдозерами
- •Збірник 8 Конструкції з цегли та блоків
- •3 Конструкції з цегли
- •Збірник 10 Дерев’яні конструкції
- •2.7 Двері
- •Збірник 15 Оздоблювальні роботи (дбн д.2.2-15-99)
- •1 Технічна частина
- •1.2 Правила обчислення обсягів робіт
- •Малярні роботи
- •Додаток д Одиничні розцінки на будівельно-монтажні роботи
- •Додаток е Кошторисні ціни на будівельні матеріали
- •Додаток ж Показники для визначення розміру коштів на покриття ризику
- •Додаток и Показники для визначення розміру кошторисного прибутку
- •Додаток к Показники для визначення адміністративних витрат
- •36011, Полтава, просп. Першотравневий, 24
3.1.1. Методичні поради до теоретичного вивчення теми
Витратний метод ціноутворення оснований на тому, що до підрахованих витрат виробництва і реалізації продукції додається який-небудь фіксований відсоток прибутку (у % від витрат).
Історично це найстаріший та найнадійніший (на перший погляд) метод. В основі його лежать витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції, підтверджені даними бухгалтерського обліку. Цей метод непрямо підтримується й економічною теорією ціноутворення, коли підприємство повинне відшкодувати витрати та одержати певний зиск від своєї роботи.
Найбільш поширеними методами витратного ціноутворення є:
– визначення цін за допомогою нормативів рентабельності відносно витрат. Цей варіант методу використовується в основному виробниками товарів;
– установлення цін за допомогою торгових знижок. Цей спосіб застосовує оптова й роздрібна торгівля.
Відповідно до першого методу ціна визначається як сума середніх витрат (планових чи фактичних) на виробництво одиниці продукції (собівартості) та нормативного прибутку. Прибуток установлюється у % від собівартості. Таким чином, формула ціни має вигляд Р =В(1+Нрент.).
Можуть використовуватися такі типи нормативів рентабельності:
– у вигляді єдиної ставки відносно загальної суми витрат на виробництво продукції;
– у вигляді єдиної ставки відносно прямих витрат (частіше всього до суми заробітної плати і вартості матеріалів, що витрачаються на виготовлення продукції);
– у вигляді двох- або багатоставкових систем, у межах котрих розмір нормативів спочатку визначається як сума двох нормативів відносно заробітної плати і вартості матеріалів. Потім одержаний сумарний норматив диференціюється залежно від обсягу продукції, що виробляється.
Другий варіант витратного методу – використання торгових знижок (націнок) для розрахунку цін – зумовлений тим, що в системі оптового товароруху не відомі ні розмір витрат попередньої ланки, ні загальний розмір виробництва і збуту товару до моменту придбання його даним посередником. Причина полягає в тому, що інформація про витрати є комерційною таємницею.
Використання торгових знижок дозволяє розв’язувати ситуації з ціноутворення двох типів. Перший тип ситуації – коли кінцева ціна продажу не лімітована, але відома ціна постачальника, й продавець сам задається розміром націнки, в яку, окрім його власних витрат, входить і його прибуток.
У другому випадкові постачальник цікавиться ціною кінцевого продажу, і продавцю необхідно визначити ціну постачання, за якою він згоден узяти партію товару, щоб отримати бажану для себе торгову знижку.
Зазвичай виробники використовують різні нормативи рентабельності для кожного з типів продукції, що випускається (як у межах товарної номенклатури, так і в межах товарного асортименту).
Слід зазначити, що застосування незмінної норми прибутку без знижок не завжди корисне. Будь-яка методика розрахунку, котра не враховує особливостей поточного попиту і конкуренції, навряд чи дозволить вийти на оптимальну ціну.