3. Вплив емоцій на людину.

Емоції впливають на людей різними шляхами. Одна й та сама емоція неоднаково переживається різними людьми, а також певною людиною в різних ситуаціях. Емоції можуть впливати на всі системи індивіда, на суб'єкта загалом.

Емоції і сприймання. Давно відомо, що емоція, як і інші мотиваційні стани, впливає на сприймання. Радісна людина сприймає світ крізь "рожеві окуляри". Для страждаючої і сумної людини характерна тенденція інтерпретувати зауваження інших як критичні.

Емоції і пізнавальні процеси. Емоції впливають на пам'ять, мислення та уяву людини. Ефект "звуженого зору" в сприйманні має свій аналог у пізнавальній сфері. Зляканій людині важко оцінити альтернативні рішення. У розгніваної людини з'являються лише "сердиті думки". В стані підвищеного інтересу або збудження суб'єкт настільки захоплений, що не здатний до навчання і дослідження.

Емоції і дії. Емоції чи комплекси емоцій, які переживає людина в певний час, впливають фактично на все, що вона робить у сфері навчання, гри, праці. Коли вона реально зацікавлена в предметі, то має бажання вивчити його глибоко. Відчуваючи відразу до якого-небудь предмета, вона нама­гається його уникнути.

Емоції і свідомість. Твердження про те, що емоція може розглядатися як окремий або особливий стан свідомості, не є новим. Визначний біолог XIX ст. Г.Спенсер описав "централь­ні" емоції так: "Центральні" емоції — їх початок і закінчення у часі порівняно не визначені і вони не мають чіткої локалізації в просторі. Вони не обмежені попередніми і наступними станами свідомості з якоюсь визначеністю, і немає меж між ними й існуючими з ними станами свідомості". Ідея Спенсера не справила значного впливу на його сучасників, і лише на початку 60-х років нашого століття змінними станами свідо­мості почали цікавитися вчені. Не розглядаючи емоції як змінні стани свідомості, вони, втім, нерідко включали до своїх описів певні емоції.

Емоційні стани і в повсякденному житті часто розгля­даються як змінні стани, або, точніше, як специфічні чи особливі стани свідомості. Людина, що вчинила якусь недоречність, часто пояснює свою поведінку, говорячи: "я не пам'ятав себе", "я вийшов із себе".

Особливі стани свідомості, що виникають завдяки специфічному інтересу, радості або їх певній комбінації, і спрямовують інтуїтивне, невербальне (рецептивне) пізнання. Певні емоційні стани організують аналітичні, критичні, логічні, раціональні процеси. Таким чином, емоція як процес постійно взаємодіє з процесами, що характеризують інші стани свідомості, і взаємозв'язки між емоціями і розумом є числен­ними.

Емоція, почуття і розвиток особистості. Аналізуючи спів­відношення емоцій і розвитку особистості, слід зважати на два чинники. Перший — це генетичні задатки суб'єкта у сфері емоцій. Генетичний склад індивіда відіграє важливу роль у набутті емоційних рис (чи порогів різних емоцій). Другий чинник — особистий досвід індивіда, що належить до емоцій­ної сфери, особливо спеціалізовані способи вираження емоцій і зумовлена емоціями поведінка.

Почуття сприяють виділенню предметів, що відповідають потребам особистості і стимулюють діяльність, спрямовану на їх задоволення. Суб'єктивно почуття виступають для людини показником того, як відбувається процес задоволення її потреб. Позитивні емоційні стани (задоволення, здивування тощо), що виникають у процесі спілкування й діяльності, свідчать про бажаний індивідом перебіг процесу задоволення потреб. Незадоволення потреби супроводжується негативними емо­ціями (сором, гнів, страх тощо).

У психології склалося уявлення, відповідно до якого емоційний стан визначається якістю і інтенсивністю актуальної потреби індивіда та оцінкою, яку він дає імовірності задо­волення її. Цей погляд на природу і походження емоцій дістав назву інформаційної концепції емоцій (П.В.Симонов).

Усвідомлюючи або не усвідомлюючи, людина порівнює інформацію про те, що необхідно для задоволення потреби, з тим, що вона має в момент її виникнення. Якщо суб'єктив­на ймовірність задоволення велика, з'являються позитивні почуття. Негативні емоції породжуються більш або менш усвідомленою суб'єктом реальною або уявною неможливістю задоволення потреби або ж падінням імовірності її задово­лення порівняно з прогнозом, який суб'єкт давав раніше. Інформаційна концепція емоцій, безсумнівно, є доказовою, хоч, мабуть, не пояснює всієї різноманітної і багатої емоційної сфери особистості. Далеко не всі емоції вкладаються в цю схему. Наприклад, емоція здивування не може бути віднесена ані до позитивних, ані до негативних емоційних станів.

Важливою характеристикою емоційних станів є їх регу­лятивна функція. Переживання, що виникли в людини, висту­пають у ролі сигналів, які інформують людину про перебіг процесу задоволення її потреб, на який різновид перешкод вона натрапляє, на що слід звернути увагу, над чим необхідно замислитися, що потрібно змінити. Емоція сигналізує про благополучний або неблагополучний розвиток подій, про біль­шу або меншу визначеність становища суб'єкта в системі його предметних і міжособистісних взаємин і забезпечує тим самим регулювання, корекцію його поведінки в умовах спілкування та діяльності.

Почуття — одна зі специфічних форм відображення дійснос­ті. Якщо в пізнавальних процесах відображаються предмети і явища дійсності, то в почуттях відбивається ставлення суб'єкта з притаманними йому потребами до предметів і явищ дійсності, що пізнаються і перетворюються ним.

Емоції та почуття виникають у процесі взаємодії особистос­ті із зовнішнім світом. Емоції та почуття — це різноманітні переживання людини, в яких відображаються її життєві відносини із зовнішнім світом та іншими людьми. Своєрідність відображення полягає в тому, що і як у переживаннях відобра­жається. Емоції та почуття — певний процес, що відбувається в часі. Водночас він є психічним станом особистості. На цей стан ми вказуємо, говорячи про ту чи іншу людину, що вона спокійна, схвильована, зворушена, збентежена, весела, при­гнічена тощо. Почуття виступає і як властивість людини, що виявляється в її більш чи менш стійкому позитивному або негативному ставленні до певних об'єктів, людей, царин діяльності. Емоції та почуття мають велике значення в житті людини.