1. Шину Крамера обкладають ватою, яку закріплюють бинтом.

Г. Основні етапи виконання:

1. Підготовлену шину Крамера моделюють по здоровій кінцівці, а саме: а) відміряють довжину підошви і згинають на цю відстань шину під кутом 90°.

6) відміряють довжину гомілки до колінного суглоба і згинають шину на цю відстань під кутом 10-15°.

2. Шину переносять на пошкоджену кінцівку, прикладають по задній по­верхні ноги і фіксують бинтовою пов’язкою.

Д. Подальша тактика:

Потерпілого транспортують у лікарню. При можливості вводять знеболю­ючі засоби.

2. НАКЛАДАННЯ ТРАНСПОРТНОЇ ШИНИ КРАМЕРА ПРИ ПЕРЕЛОМ!

ДВОХ КІСТОК ГОМІЛКИ.

1. Місце проведення:

будь-яке.

Б. Оснащення робочого місця:

1. Шини Крамера.

2. Бинти.

3. Вата.

2. Попередня підготовка до виконання навику:

1. Шини Крамера обкладають ватою, яку фіксують бинтами.

Г. Основні етапи виконання:

1. Підготовлену шину Крамера моделюють по здоровій кінцівці, а саме:

а) відміряють довжину підошви і згинають на цю відстань шину під кутом 90°;

б) відміряють довжину гомілки до колінного суглоба і згинають шину на цю відстань під кутом 10-15°.

2. Шину переносять на пошкоджену кінцівку, прикладають по задній по­верхні ноги і фіксують бинтовою пов’язкою.

3. Беруть довгу шину Крамера. Згинають її посередині “П”-подібно. Дов­жина поперечної частини повинна дорівнювати ширині стопи.

4. Прикладають П-подібно зігнуту шину Крамера на гомілку, яка при цьому захоплюється шиною з зовнішнього і внутрішнього боку.

5. Фіксують марлевим бинтом.

Д. Подальша тактика:

Потерпілого транспортують у лікарню. При можливості вводять знеболю­ючі засоби.

2. НАКЛАДАННЯ ТРАНСПОРТНОЇ ШИНИ КРАМЕРА ПРИ ПЕРЕЛОМ!

ПЕРЕДПЛІЧЧЯ.

1. Місце проведення:

будь-яке.

Б. Оснащення робочого місця:

1. Шина Крамера.

2. Бинт.

3. Вата.

4. Косинка.

2. Попередня підготовка до виконання навику:

1. Шину Крамера обкладають ватою, яку фіксують бинтом.

Г. Основні етапи виконання:

1. Підготовлену шину Крамера моделюють по здоровій кінцівці.

Для цього відміряють довжину від пальців до ліктьового згину, згинають шину під прямим кутом.

2. Шину перекладають на пошкоджену кінцівку, прибинтовують.

3. Передпліччя фіксують на косинці.

Д. Подальша тактика:

Потерпілого транспортують у лікарню. При можливості вводять знеболю­ючі засоби.

2. НАКЛАДАННЯ ТРАНСПОРТНОЇ ШИНИ КРАМЕРА ПРИ ПЕРЕЛОМІ ПЛЕЧА.

1. Місце проведення:

будь — яке.

Б. Оснащення робочого місця:

1. Шина Крамера.

2. Бинт.

3. Вата.

4. Косинка.

2. Попередня підготовка до виконання навику:

1. Шину Крамера обкладають ватою, яку фіксують бинтом.

Г. Основні етапи виконання:

1. Підготовлену шину Крамера моделюють по здоровій кінцівці, а саме:

а) відміряють довжину від пальців до ліктьового згину, згинають шину під прямим кутом;

б) відміряють довжину від ліктьового згину до плечового суглоба. Зги­нають під прямим кутом;

в) приміряють відмодельовану шину на здорову кінцівку.

2. Шину перекладають на пошкоджену кінцівку, прибинтовують.

3. Обидва кінці шини фіксують між собою за допомогою бинта.

4. Передпліччя фіксують на косинці.

Д. Подальша тактика:

Потерпілого транспортують у лікарню. При можливості вводять знеболю­ючі засоби.

1.5. НАКЛАДАННЯ ТРАНСПОРТНОЇ ШИНИ ДІТЕРІХСА.

Шина Дітеріхса накладається тільки при переломі стегна.

Шина Дітеріхса складається з чотирьох частин:

1. Підстопник.

2. Зовнішня пересувна планка (зовнішній костиль).

3. Внутрішня пересувна планка (внутрішній костиль).

4. Паличка-закрутка.

А. Місце проведення:

будь-яке.

Б. Оснащення робочого місця:

1. Шина Дітеріхса.

2. Бинти.

В. Попередня підготовка до виконання навику:

Стати біля ніг потерпілого.

Г. Основні етапи виконання:

1. Підстопник прикладають гладкою поверхнею до підошви пошкодженої ноги (на взуття). Прибинтовують хрестоподібною пов’язкою або лямками підстопника.

2. Моделюють внутрішній костиль по здоровій кінцівці, а саме:

а) внутрішній костиль приставляють до внутрішньої поверхні ноги;

б) планку розсувають на таку довжину, щоб проксимальна частина своїм надкостиликом впиралася у пахвинну ділянку. Нижній кінець повинен виходити за підстопник на 10-15 см;

в) для фіксації планки у бічні отвори вставляють цвях-шпеник.

3. Моделюють зовнішній костиль по здоровій кінцівці, а саме:

а) зовнішній костиль приставляють до зовнішньої поверхні ноги;

б) планку розсувають на таку довжину, щоб верхня планка своїм кос- тиликом впиралася у пахвинну западину, а нижній кінець був на рівні внутрішнього костиля;

в) планки фіксують цвяхом-шпеником.

4. Переносять на пошкоджену кінцівку внутрішній костиль, для чого дис­тальним кінцем вставляють у внутрішню скобу дротяної рамки підстопни­ка так, щоб її кінець вийшов з підстопника на 10-15 см, а верхня частина впиралася у пахвинну ділянку.

5. Переносять на пошкоджену кінцівку зовнішній костиль, для чого встав­ляють дистальним кінцем у зовнішню дротяну скобу підстопника таким чином, щоб він відступав від стопи на 10-15 см, і верхній кінець упирався в пахвинну западину.

6. Костилі з’єднують між собою. Для цього відгинають рухомий нижній кінець внутрішньої планки і захоплюють ним виступаючий за підстопник нижній кінець зовнішньої планки.

7. Між шиною і кістковими виступами підкладають вату.

8. Планки фіксують лямками та бинтом. Лямку зовнішнього костиля обво­дять навколо грудної клітки і застібають у зоні протилежного надпліччя. Лямку внутрішнього костиля закріплюють навколо стегна.

9. Шнур, прикріплений до зовнішньої сторони підстопника, проводять в отвір горизонтальної частини внутрішнього костиля.

10. В кільце шнура вставляють паличку-закрутку. Повертають її, скручують шнур і закріплюють закрутку.

11. Накладають спіральну пов’язку на всю кінцівку від гомілково-стопного суглоба до паху.

Д. Подальша тактика:

Потерпілого транспортують у лікарню. При можливості вводять знеболю­ючі засоби.

БЛОК 2. ГІПСОТЕХНІКА.

2.1. ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ ГІПСУ.

1. Місце проведення:

перев’язувальна, гіпсувальня.

Б. Оснащення робочого місця:

1. Гіпсовий порошок.

2. Вода.

3. Ниркоподібний лоток.

4. Дзеркальце.

5. Електрична плитка.

6. Металева невелика каструля або старий стерилізатор.

7. Тарілка.

8. Сито для просіювання гіпсу.

2. Попередня підготовка до виконання навику:

1. Набрати гіпсовий порошок у ниркоподібний лоток.

Г. Основні етапи виконання:

а). Проведення проби нагріванням:

1. Гіпс насипають у металевий посуд і підігрівають на електричній плитці.

2. Над гіпсом тримають дзеркальце.

3. Роблять висновок: якщо дзеркальце запітніло, з гіпсу виділяється водяна пара. Гіпс до застосування не придатний, бо містить вологу.

б). Проба на наявність сірководню:

1. Невелику частину гіпсу змішати з водою.

2. Визначити запах гіпсу.

3. Зробити висновок: якщо гіпс виділяє запах сірководню (тухлих яєць), він не придатний до використання.

в). Проба на затвердіння з гіпсовою пластинкою:

1. Невелику кількість гіпсу і води змішують на тарілці до утворення кашкоподібної маси.

2. Гіпсову масу розмазують тонким шаром по тарілці і стежать, через який час гіпс затвердне (5-10 хвилин у нормі).

3. Через 5-10 хв. затверділу масу знімають і надламують.

4. Роблять висновок: якщо гіпс доброї якості, то пластинка ламається, а не кришиться, виявляє опір і при постукуванні видає звук твердого тіла.

г). Проба на затвердіння з гіпсовою кулькою:

1. З гіпсової каші роблять кульку діаметром 1-1,5 см. Відставляють на 5-7 хвилин.

2. Через 5-7 хвилин кульку кидають на підлогу.

3. Роблять висновок: якщо кулька розбивається, гіпс непридатний до використання.

4. На кульку натискають пальцем. Якщо при цьому утворюється запа­дина, на її поверхні виступає волога, то якість гіпсу погана.

д). Стискають гіпс у кулаці.

Якщо гіпсовий порошок вільно проходить між пальцями і при розтис-

канні кулака на долоні залишається незначна кількість гіпсу, гіпс вважається придатним до використання.

2. ВИГОТОВЛЕННЯ ГІПСОВОГО БИНТА.

1. Місце проведення:

перев’язувальна, гіпсувальна.

Б. Оснащення робочого місця:

1. Гіпсовий порошок.

2. Марлеві бинти.

3. Ємність для складання гіпсових бинтів.

4. Плоский лоток.

2. Попередня підготовка до виконання навику:

1. Перевірити якість гіпсового порошку. При необхідності поліпшити його якість.

2. Підготувати робочу поверхню, яка повинна бути чистою та сухою.

3. Якщо у марлевого бинта є пруг, його необхідно зрізати.

Г. Основні етапи виконання:

1. На стіл (або плоский лоток) насипають гіпс.

2. Кінець бинта беруть в одну руку, а другою розгортають бинт на 30-40 см.

3. На розгорнуту частину бинта рівномірно насипають гіпс, який розглад­жують і втирають у бинт ребром долоні лівої руки (або старою лінійкою).

4. Просочену гіпсом частину бинта обома руками нещільно скручують у валик.

5. Складену просочену гіпсом частину бинта зсувають, розкручуючи ще на 30-40 см. бинт, куди ще не втирали гіпс.

6. Знову втирають гіпс і скочують цю частину бинта.

7. Таким чином продовжують доти, поки не закінчать втирання гіпсу у бинт до кінця.

8. Виготовлений гіпсовий бинт укладають у суху ємність. Накривають криш­кою.

Д. Подальша тактика:

Гіпсові бинти зберігаються у сухому теплому приміщенні.

2. НАКЛАДАННЯ ГІПСОВОЇ ЛОНГЕТИ З ФАБРИЧНОГО ГІПСОВОГО

БИНТА.

1. Місце проведення:

гіпсувальня, перев’язувальна.

Б. Оснащення робочого місця:

1. Фабричний гіпсовий бинт.

2. Таз.

3. Вода.

4. Гіпсувальний стіл.

5. Марлевий бинт.

6. Вата.

2. Попередня підготовка до виконання навику:

1. Якщо накладається пов’язка з підкладкою, кінцівку на всьому протязі обкладають тонким рівномірним шаром вати.

2. Якщо накладається пов’язка без підкладки, на місця кісткових виступів накладають ватні подушечки, а волосисту частину змащують вазеліном.

3. У таз наливають теплу воду.

Г. Основні етапи виконання:

1. По здоровій кінцівці за допомогою марлевої смужки (з бинта) відміря­ють довжину ділянки, на яку буде накладатися гіпсова лонгета. Залиша­ють її на робочій поверхні.

2. На робочій поверхні столу розгортають фабричний гіпсовий бинт на довжину відміряної стрічки бинта. Роблять 6-8 шарів, регулюючи ширину гіпсової смужки.

3. Скочують гіпсову смужку нещільно з кінців до середини.

4. Тримаючи гіпсову смужку з двох боків двома руками, занурюють її у таз з водою. Бинт тримають у воді доти, поки не припиниться виділення пухирців повітря.

5. Після того, як бинт повністю просочився водою (припинилися виходити пухирці повітря), його двома руками за кінці виймають з води і легким натисканням до середини віджимають.

6. Віджатий гіпсовий бинт кладуть на робочу поверхню столу, розвертають головки і кілька разів розгладжують правою рукою, щоб утворилася гладка, однакової товщини поверхня.

7. Підготовлену гіпсову лонгету беруть за кінці, прикладають до іммобілі- зуємої частини.

8. Надають кінцівці фізіологічного положення.

9. Розгладжують зовнішню поверхню гіпсової пов'язки. Краї загладжують, загинають назовні і роблять їх округлими.

10. Гіпсову пов’язку прибинтовують марлевим бинтом.

Д. Подальша тактика:

Для контролю стану гіпсової пов’язки хворому необхідно з’явитися до

лікаря на слідуючий день.

2. НАКЛАДАННЯ ГІПСОВОЇ ЛОНГЕТИ З САМОРОБНОГО ГІПСОВО­ГО БИНТА.

1. Місце проведення:

гіпсувальня, перев’язувальна.

Б. Оснащення робочого місця:

1. Саморобний гіпсовий бинт.

2. Таз.

3. Вода.

4. Гіпсувальний стіл.

5. Марлевий бинт.

6. Вата.

2. Попередня підготовка до виконання навику:

. 1. Якщо накладається пов’язка з підкладкою, кінцівку на всьому протязі

обкладають тонким рівномірним шаром вати.

2. Якщо накладається пов’язка без підкладки, на місця кісткових виступів накладають ватні подушечки, а волосисту частину змащують вазеліном.

3. У таз наливають теплу воду.

Г. Основні етапи виконання:

1. По здоровій кінцівці за допомогою марлевої смужки (з бинта) відміря­ють довжину ділянки, на яку буде накладатися гіпсова лонгета. Залиша­ють її на робочій поверхні.

2. Саморобний пухко скатаний гіпсовий бинт занурюють у таз з водою. Бинт тримають у воді доти, поки не припиниться виділення пухирців повітря.

3. Після того, як бинт повністю просочився водою (припинилися виходити пухирці повітря), його двома руками за кінці виймають з води і легким натисканням до середини віджимають.

4. Віджатий гіпсовий бинт кладуть на робочу поверхню столу, розгортають на довжину відміряної стрічки бинта. Роблять 6-8 шарів, регулюючи ширину гіпсової смужки.

5. Гіпсову лонгету кілька разів розгладжують правою рукою, щоб утвори­лася гладка, рівної товщини поверхня. .

6. Підготовлену гіпсову лонгету беруть за кінці, прикладають до іммобілі­зуємо!' частини.

7. Надають кінцівці фізіологічного положення.

8. Розгладжують зовнішню поверхню гіпсової пов’язки. Краї загладжують, загинають назовні і роблять їх округлими.

10. Гїпсову пов'язку прибинтовують марлевим бинтом.

Д. Подальша тактика:

Для контролю стану гіпсової пов’язки хворому необхідно з’явитися до

лікаря на слідуючий день.

5. НАКЛАДАННЯ ГІПСОВОЇ ЛОНГЕТИ З САМОРОБНОЇ ГІПСОВОЇ ЗАГОТОВКИ.

1. Місце проведення:

гіпсувальня, перев’язувальна.

Б. Оснащення робочого місця:

1. Гіпсовий порошок.

2. Таз.

3. Вода.

4. Гіпсувальний стіл.

5. Марлевий бинт.

6. Вата.

2. Попередня підготовка до виконання навику:

1. Якщо накладається пов’язка з підкладкою, кінцівку на всьому протязі обкладають тонким рівномірним шаром вати.

2. Якщо накладається пов’язка без підкладки, на місця кісткових виступів накладають ватні подушечки, а волосисту частину змащують вазеліном.

3. Заготовляють заготовку для лонгети. Для цього:

а) по здоровій кінцівці за допомогою марлевої смужки (з бинта) відміря­ють довжину ділянки, на яку буде накладатися гіпсова лонгета. За­лишають її на робочій поверхні столу;

б) кінець марлевого бинта розкочують до утворення смужки певної довжини,-

в) цей відрізок бинта пересипають гіпсовим порошком, який розглад­жують і втирають у бинт ребром долоні лівої руки;

г) поверх просоченого гіпсового бинта накладають слідуючий шар мар­левого бинта, який аналогічно просочують гіпсом. При цьому регу­люють ширину лонгети;

д) лонгету роблять з 5-12 шарів бинта, просоченого гіпсом;

е) виготовлену заготівку лонгети складають нещільно з кінців до сере­дини.

4. У таз наливають теплу воду.

Г. Основні етапи виконання:

1. Беруть гіпсову заготовку з двох боків двома руками, занурюють її у таз з водою. Бинт тримають у воді доти, поки не припиниться виділення, пухирців повітря.

2. Після того, як бинт повністю просочився водою (припинилися виходити пухирці повітря), його двома руками за кінці виймають з води і легким натисканням до середини віджимають.

3. Віджатий гіпсовий бинт кладуть на робочу поверхню столу, розвертають головки і кілька разів розгладжують правою рукою, щоб утворилася гладка, однакової товщини поверхня.

4. Підготовлену гіпсову лонгету беруть за кінці, прикладають до іммобілі­зуємо!' частини.

5. Надають кінцівці фізіологічного положення.

6. Розгладжують зовнішню поверхню гіпсової пов’язки. Краї загладжують, загинають назовні і роблять їх округлими.

7. Гіпсову пов’язку прибинтовують марлевим бинтом.

Д. Подальша тактика:

Для контролю стану гіпсової пов’язки хворому необхідно з’явитися до лікаря на слідуючий день.

5. НАКЛАДАННЯ ЦИРКУЛЯРНОЇ ГІПСОВОЇ ПОВ'ЯЗКИ.

1. Місце проведення:

гіпсувальня, перев’язувальна.

Б. Оснащення робочого місця:

1. Гіпсовий бинт.

2. Таз.

3. Вода.

4. Гіпсувальний стіл.

5. Марлевий бинт.

6. Вата.

2. Попередня підготовка до виконання навику:

1. Якщо накладається пов’язка з підкладкою, кінцівку на всьому протязі обкладають тонким рівномірним шаром вати.

2-, Якщо накладається пов’язка без підкладки, на місця кісткових виступів накладають ватні подушечки, а волосисту частину змащують вазеліном.

3. У таз наливають теплу воду.

Г. Основні етапи виконання:

1. Взявши бинт двома руками, обережно кладуть його у таз з водою. Бинт залишається у воді доти, поки не припиниться виділення пухирців по­вітря.

2. Після припинення виділення пухирців повітря бинт беруть за кінці голов­ки, виймають з води і легким натисненням до середини віджимають.

3. Вільний кінець бинта беруть у ліву руку, а головку — у праву і почина­ють бинтувати. При бинтуванні права рука весь час розкочує бинт, а ліва — розгладжує його.

4. Кожним наступним туром слід покривати попередній на 2/3.

5. У тих місцях, де утворюються випинання, їх підрізують ножицями, при­тискають до поверхні, яку бинтують, і пригладжують.

6. Усі шари накладеного бинта повинні з'єднатися у одне ціле, пов'язка повинна точно відповідати конфігурації цієї поверхні.

7. Під час бинтування кінцівці надають фізіологічного положення.

8. Накладаючи циркулярну гіпсову пов'язку, кінчики пальців, як правило, залишають відкритими, щоб стежити за станом кінцівки.

9. Гіпсову пов'язку прибинтовують марлевим бинтом.

Д. Подальша тактика:

Для контролю стану гіпсової пов’язки хворому необхідно з’явитися до лікаря на слідуючий день.

VII. МОДУЛЬ “ВІДКРИТІ МЕХАНІЧНІ ПОШКОДЖЕННЯ

(РАНИ)

Оцінити стан рани, зробити перев’язку хворому — це одні з головних на­виків, які повинна бездоганно виконувати кожна медична сестра. Перев’язки проводяться в гумових рукавичках, інструментально, тобто за допомогою пінцетів, не торкаючися рани руками.

Модуль включає 6 навиків:

Номер п/п	Назва практичного навику	Рівень відповідаль­ ності
1	2	3
1.	Приготування стола перев’язувальної
	сестри.	4
2.	Оцінка стану рани.	3
3.	Контрольна перев’язка асептичної
	післяопераційної рани.	3
4.	Перев’язка рани з дренажем.	3
5.	Перев’язка рани в стадії гідротації.	3
6.	Перев’язка рани в стадії дегідротації.	3
7.	Перев’язка рани, яка забруднена анаеробною
	інфекцією.	4

1	2	3
8.	Перев'язка вкушеної рани.	3
9.	Накладання клеолової пов’язки.	2
10.	Накладання колодійної пов’язки.	2

Оснащення модуля:

столик перев’язувальної сестри, застланий стерильним простирадлом, сте­рильні інструменти (на столику перев’язувальної сестри): хірургічні пінцети —

2 шт., зонд ґудзиковий — 1 шт., стерильні марлеві кульки, стерильні марлеві серветки, корнцанг у 6% розчині перекису водню, ниркоподібний лоток для використаного перев’язувального матеріалу, медикаменти: йодонат, перекис водню, гіпертонічний розчин, гумові рукавички.

Схема написання алгоритму :

1. Місце проведення.

Б. Оснащення робочого місця.

2. Попередня підготовка до виконання навику.

Г. Основні етапи виконання.

1. ПРИГОТУВАННЯ СТОЛА ПЕРЕВ’ЯЗУВАЛЬНОЇ СЕСТРИ.

1. Місце проведення:

перев’язувальна.

Б. Оснащення робочого місця:

1. Стіл перев’язувальної сестри.

2. Бікс, у якому розміщені 2 стерильних простирадла, церата, білизнові затискачі — 2 шт.

3. Ганчірка.

4. 2 корнцанги у склянці з 6% розчином перекису водню.

5. Склянка з 3% розчином хлораміну.

2. Попередня підготовка до виконання навику:

1. Медична сестра ретельно миє руки милом під проточною водою. Осушує руки.

2. Одягає гумові рукавички.

Г. Основні етапи виконання:

1. Поверхня столу протирається ганчіркою, змоченною 3% розчином хло­раміну.

2. Медсестра відкриває кришку бікса, перевіряє якість проведеної стерил­ізації.

3. Зі склянки з 6% розчином перекису водню бере 2 корнцанги.

4. За допомогою корнцангів дістає церату з бікса.

5. Обережно на витягнутих руках за допомогою корнцангів розгортає це­рату, накладає її на стіл.

; 6. За допомогою корнцангів дістає з бікса стерильне простирадло.

7. Інструментарно на витягнутих руках розгортає простирадло так, щоб воно залишилося складеним вдвічі. Накладає його на стіл.

8. За допомогою корнцангів з бікса дістає друге простирадло. Розгортає його аналогічно першому.

9. Вдвічі складене простирадло накладається на стіл поверх першого.

10. 1 корнцанг кладеться у 6% розчин перекису водню.

11. За допомогою корнцанга з бікса почергово дістаються білизнові затис­качі і накладаються на вільні кінці верхньої частини простирадла.

12. До верхньої частини простирадла за допомогою голки прикріплюється бірка з вказівкою дати накриття стерильного столу.

2. ОЦіНКА СТАНУ РАНИ.

1. Місце проведення:

перев’язувальна або біля ліжка хворого.

Б. Оснащення робочого місця:

не потребує.

2. Попередня підготовка до виконання навику:

1. Помити руки під проточною водою, висушити, одягти стерильні рукавич­ки.

2. Стерильним пінцетом зняти поверхневу пов’язку з рани.

Г. Основні етапи виконання:

1. Визначення стану країв рани (звертається увага на колір та ступінь на­бряку).

2. Визначення стану навколишніх тканин (набряк, ділянки мацерації, симп­том крепітації, колір шкіри).

3. Визначення наявності чужорідних тіл, нежиттєздатних тканин, виділення пухирців газу з рани, коліру рани.

4. Визначення фази раньового процесу.

3. КОНТРОЛЬНА ПЕРЕВ’ЯЗКА АСЕПТИЧНОЇ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОЇ

РАНИ.

1. Місце проведення:

перев’язувальна або біля ліжка хворого.

Б. Оснащення робочого місця:

1. Столик перев’язувальної сестри, застланий стерильним простирадлом.

2. Стерильні інструменти (на столику перев’язувальної сестри):

а) хірургічні пінцети — 2 шт.;

б) клеол;

в) стерильні марлеві кульки;

г) стерильні марлеві серветки;

д) корнцанг у 6% перекису водню;

е) ниркоподібний лоток для використаного перев’язувального матеріа­лу;

є) йодонат;

ж) спирт;

з) ножиці;

и) гумові рукавички.

2. Попередня підготовка до виконання навику:

1. Ділянці тіла, яка підлягає перев’язці, надається зручного положення.

2. Провести звичайне миття рук під проточною водою з милом, осушити, одягти стерильні рукавички.

3. За допомогою двох цапок на стерильному простирадлі столика пере- в’язувальної сестри відкрити стерильний стіл.

4. За допомогою корнцанга взяти зі столу хірургічний пінцет.

Г. Основні етапи виконання:

1. Наклейку змащують спиртом або ефіром за допомогою марлевої куль­ки.

2. Стерильним пінцетом знімаються з рани верхня марлева пов’язка та серветки, викидаються разом з пінцетом у спеціальний лоток.

3. Оцінюється стан рани.

4. За допомогою корнцанга береться інший стерильний пінцет.

5. Пінцетом береться стерильна марлева кулька, мочається у спирт або 0,5% спиртовий розчин хлоргексидина.

6. Протирається шкіра, повністю видаляється клеол.

7. Пінцетом береться стерильна марлева кулька, ретельно просушується шкіра.

8. Стерильним пінцетом береться стерильна марлева кулька, мочається у йодонат, віджимаються залишки йодонату об внутрішню стінку склянки з йодонатом.

9. Місце з накладеними на рану швами обробляється кулькою, змоченою йодонатом.

10. Поверх післяопераційної рани накладаються 2 сухі асептичні серветки.

11. Шкіра навкруги серветок змащується кулькою з клеолом.

12. Рана накривається куском марлі, яка на 3-3,5 см більша за серветки на рані. Притискається до шкіри.

4. ПЕРЕВ’ЯЗКА РАНИ З ДРЕНАЖЕМ.

1. Місце проведення:

перев’язувальна або у ліжка хворого.

Б. Оснащення робочого місця:

1. Столик перев’язувальної сестри застланий стерильним простирадлом.

2. Стерильні інструменти (на столику перев’язувальної сестри):

а) хірургічні пінцети — 2 шт.;

б) зонд ґудзиковий — 1 шт.;

в) стерильні марлеві кульки;

г) стерильні марлеві серветки;

д) корнцанг у 6% перекису водню;

е) ниркоподібний лоток для використаного перев'язувального матеріа­лу;

є) йодонат;

ж) перекис водню, гіпертонічний розчин;

з) ножиці;

и) гумові рукавиці.

2. Попередня підготовка до виконання навику:

' 1. Ділянці тіла, яка підлягає перев’язці надається зручного положення.

2. Провести звичайне миття рук під проточною водою з милом, осушити, одягти стерильні рукавички.

3. За допомогою двох цапок на стерильному простирадлі столика перев’я­зувальної сестри відкрити стерильний стіл.

4. За допомогою корнцанга взяти зі столу хірургічний пінцет.

Г. Основні етапи виконання:

1. Стерильним пінцетом знімається з рани верхня марлева пов’язка та сер­ветки з рани, викидаються разом з пінцетом у спеціальний лоток.

2. За допомогою корнцанга береться інший стерильний пінцет.

3. Стерильним пінцетом береться стерильна марлева кулька, мочається у йодонат, віджимаються залишки йодонату об внутрішню стінку склянки з йодонатом.

4. За допомогою корнцанга береться інший стерильний пінцет.

5. З рани виймається дренаж та викидається у спеціальний лоток.

6. Пінцетом береться стерильна марлева кулька, мочається у перекис вод­ню.

7. Рана промивається перекисом водню за допомогою марлевої кульки.

8. Пінцетом береться стерильна марлева серветка (або кулька).

9. Рана просушується від перекису водню сухою серветкою.

10. За допомогою зонду в рану вставляється дренаж.

11. Пінцетом береться стерильна марлева серветка, розрізається з однієї сторони до половини, мочається у 10% розчин натрію хлорида (гіперто­нічний розчин).

12. На рану накладається серветка, змочена гіпертонічним розчином. Та­ким чином, щоб охоплювала дренаж розрізаними кінцями.

13. Пінцетом береться 2-3 стерильні марлеві серветки і накладаються по­верх серветки з гіпертонічним розчином.

14. Шкіра навкруги серветок змащується кулькою з клеолом.

15. Рана накривається куском марлі, яка на 3-3,5 см більша за серветки на рані. Притискається до шкіри з клеолом.

5. ПЕРЕВ’ЯЗКА РАНИ В СТАЛІЇ ПЛРОТАШЇ.

1. Місце проведення:

перев’язувальна або біля ліжка хворого.

Б. Оснащення робочого місця:

1. Столик перев’язувальної сестри, застланий стерильним простирадлом.

2. Стерильні інструменти (на столику перев’язувальної сестри):

а) хірургічні пінцети — 2 шт.;

б) зонд гудзиковий — 1 шт.;

в) стерильні марлеві кульки;

г) стерильні марлеві серветки;

д) корнцанг у 6% розчині перекису водню;

е) ниркоподібний лоток для використаного перев’язувального матеріа­лу;

є) йодонат;

ж) перекис водню, гіпертонічний розчин;

з) ножиці;

и) гумові рукавички.

2. Попередня підготовка до виконання навику:

1. Ділянці тіла, яка підлягає перев’язці, надати зручного положення.

2. Провести звичайне миття рук під проточною водою з милом, осушити,

одягти стерильні рукавички.

3. За допомогою двох цапок на стерильному простирадлі столика перев’я­зувальної сестри відкрити стерильний стіл.

4. За допомогою корнцанга взяти зі столу хірургічний пінцет.

Г. Основні етапи виконання:

1. Стерильним пінцетом береться стерильна марлева кулька, мочається у йодонат, віджимаються залишки йодонату об внутрішню стінку склянки з йодонатом.

2. Краї рани обробляються марлевою кулькою, змоченою розчином йодо­нату.

3. Кулька з йодонатом та пінцет викидаються у спеціальний лоток.

4. Корнцангом зі стерильного столика береться другий стерильний пінцет.

5. Пінцетом береться стерильна марлева кулька, мочається у перекис вод­ню.

6. Рана промивається перекисом водню за допомогою марлевої кульки.

7. Пінцетом береться стерильна марлева серветка (або кулька).

8. Рана просушується від перекису водню сухою серветкою.

9. За допомогою зонду в рану вставляється дренаж.

10. Пінцетом береться стерильна марлева серветка, розрізається з однієї сторони до половини, мочається у 10% розчин натрію хлориду (гіперто­нічний розчин).

11. На рану накладається серветка, змочена гіпертонічним розчином .та­ким чином, щоб охопити дренаж розрізаними кінцями.

12. Пінцетом береться 2-3 стерильні марлеві серветки і накладаються по­верх серветки з гіпертонічним розчином.

13. Шкіра навкруги серветок змащується кулькою з клеолом.

14. Рана накривається шматком марлі, яка на 3-3,5 см більша за серветки на рані. Притискається до шкіри з клеолом.

5. ПЕРЕВ’ЯЗКА РАНИ В СТАДІЇ ДЕПДРОТАШЇ.

1. Місце проведення:

перев’язувальна або біля ліжка хворого.

Б. Оснащення робочого місця:

1. Столик перев’язувальної сестри застланий стерильним простирадлом.

2. Стерильні інструменти (на столику перев’язувальної сестри):

а) хірургічні пінцети — 2 шт;

б) стерильні марлеві кульки;

в) стерильні марлеві серветки;

г) корнцанг у 6% перекису водню;

д) лоток ниркоподібний для використаного перев’язувального матеріа­лу;

е) йодонат;

є) перекис водню, гіпертонічний розчин;

ж) флакон з маззю;

з) гумові рукавички.

2. Попередня підготовка до виконання навику:

1. Ділянці тіла, яка підлягає перев’язці, надається.зручного положення.

2. Провести звичайне миття рук під проточною водою з милом, осушити, одягти стерильні рукавички.

3. За допомогою двох цапок на стерильному простирадлі столика перев'я­зувальної сестри відкрити стерильний стіл.

4. За допомогою корнцанга взяти зі столу хірургічний пінцет.

Г. Основні етапи виконання:

1. Стерильним пінцетом знімається з рани верхня марлева пов’язка та серветки, і викидаються разом з пінцетом у спеціальний лоток.

2. За допомогою корнцанга береться інший стерильний пінцет.

3. Стерильним пінцетом береться стерильна марлева кулька, мочається у йодонат, віджимаються залишки йодонату об внутрішню стінку склянки з йодонатом.

4. Краї рани обробляються марлевою кулькою, змоченою розчином йодо­нату, кулька викидається у спеціальний лоток.

5. Пінцетом береться стерильна марлева кулька, мочається у перекис вод­ню.

6. Рана промивається перекисом водню за допомогою марлевої кульки.

7. Пінцетом береться стерильна марлева серветка (або кулька).

8. Рана просушується від перекису водню сухою серветкою.

9. Пінцетом береться стерильна серветка, на неї за допомогою шпателя наноситься мазь.

10. Серветка з маззю накладається на рану.

11. Шкіра навкруги серветок змащується кулькою з клеолом. .

12. Рана накривається шматком марлі, яка на 3-3,5 см більша за серветки на рані. Притискається до шкіри з клеолом.

7. ПЕРЕВ’ЯЗКА РАНИ . ЯКА ЗАБРУДНЕНА АНАЕРОБНОЮ ІНФЕКЦІ­ЄЮ.

1. Місце проведення:

біля ліжка хворого.

Б. Оснащення робочого місця:

1. Столик перев’язувальної сестри, застланий стерильним простирадлом.

2. Стерильні інструменти (на столику перев’язувальної сестри):

а) хірургічні пінцети — 2 шт.;

б) зонд ґудзиковий — 1 шт.;

в) стерильні марлеві кульки;

г) стерильні марлеві серветки;

д) корнцанг у 6% перекису водню;

е) ниркоподібний лоток для використаного перев'язувального матеріа­лу;

є) йодонат;

ж) перекис водню, гіпертонічний розчин;

з) ножиці;

і) гумові рукавички.

2. Попередня підготовка до виконання навику:

1. Ділянці тіла, яка підлягає перев’язці надається зручного положення.

2. Провести звичайне миття рук під проточною водою з милом, осушити,

одягти стерильні рукавички.

3. За допомогою двох цапок на стерильному простирадлі столика перев’я­зувальної сестри відкрити стерильний стіл.

4. За допомогою корнцанга взяти зі столу хірургічний пінцет.

Г. Основні етапи виконання:

1. Стерильним пінцетом знімається з рани верхня марлева пов’язка та сер­ветки з рани, викидаються з пінцетом у спеціальний лоток.

2. Оцінюється стан рани.

3. За допомогою корнцангу береться інший стерильний пінцет.

4. Стерильним пінцетом береться стерильна марлева кулька, змочується йодонатом, віджимаються залишки йодонату об внутрішню стінку склян­ки з йодонатом.

5. Края рани обробляються марлевою кулькою, змоченою розчином йодо­нату.

6. Пінцетом береться стерильна марлева кулька, мочається у перекис вод­ню.

7. Рана промивається перекисом водню за допомогою марлевої кульки.

8. Пінцетом береться стерильна марлева серветка (або кулька).

9. Рана просушується від перекису водню сухою серветкою.

10. Пінцетом береться стерильна марлева серветка, змочується перекисом водню і прикладається до рани.

11. Шкіра навкруги серветок змащується кулькою з клеолом.

12. Рана накривається шматком марлі, яка на 3-3,5 см більша за серветки на рані. Притискається до шкіри з клеолом.

7. ПЕРЕВ’ЯЗКА ВКУШЕНОЇ РАНИ.

1. Місце проведення:

перев’язувальна.

Б. Оснащення робочого місця:

1. Столик перев’язувальної сестри, застланий стерильним простирадлом.

2. Стерильні інструменти (на столику перев’язувальної сестри).

3. Стерильний перев’язувальний матеріал (кульки, серветки) у біксі.

4. Корнцанг у 6% перекису водню.

5. Стерильний ниркоподібний лоток (на столику перев'язувальної сестри).

6. Ниркоподібний лоток для використаного перев’язувального матеріалу.

7. Йодонат.

8. Перекис водню.

9. Гіпертонічний розчин.

10. Господарське мило.

11. Ножиці.

12. Гумові рукавички.

2. Попередня підготовка до виконання навику:

1. Зробити мильний розчин, для чого у стерильний ниркоподібний лоток настругати мило, залити теплою кип’яченою водою, перемішати.

2. Ділянці тіла, яка підлягає перев’язці надати зручного положення.

3. Провести звичайне миття рук під проточною водою з милом, осушити, одягти стерильні рукавички.

4. За допомогою двох цапок на стерильному простирадлі стола перев’язу­вальної сестри відкрити стерильний стіл.

5. За допомогою корнцангу взяти зі столу хірургічний пінцет.

Г. Основні етапи виконання:

1. Лоток з мильним розчином розташувати біля рани.

2. Стерильним пінцетом береться стерильна серветка, мочається у мильний розчин.

3. Повільними рухами рана промивається серветкою з мильним розчином. Серветка і пінцет викидаються.

4. За допомогою корнцангу береться інший стерильний пінцет.

5. Пінцетом береться стерильна серветка, за допомогою якої рана просу­шується. Серветка викидається.

6. Пінцетом береться стерильна марлева кулька, мочається у йодонаг, віджи­маються залишки йодонату об внутрішню стінку склянки з йодонатом.

7. Краї рани обробляються йодонатом за допомогою кульки.

8. Пінцетом береться стерильна марлева кулька, мочається у перекис вод­ню.

9. Рана промивається перекисем водню за допомогою марлевої кульки. Кулька викидається.

10. Пінцетом береться стерильна марлева серветка (або кулька).

11. Рана просушується від перекису водню сухою серветкою.

12. Пінцетом береться стерильна марлева серветка, мочається у 10% роз­чин натрію хлориду (гіпертонічний розчин), прикладається до рани.

13. Поверх серветки з гіпертонічним розчином накладаються 2-3 стерильні марлеві серветки.

14. Шкіра навкруги серветок змащується кулькою з клеолом.

15. Рана накривається шматком марлі, яка на 3-3,5 см більша за серветки на рані. Притискається до шкіри з клеолом.

9. НАКЛАДАННЯ КЛЕОЛОВОЇ ПОВ’ЯЗКИ.

Клеолова пов’язка накладається на завершальному етапі перев’язок. При­значається для закріплення перев'язувального матеріалу на певній ділянці тіла.

1. Місце проведення:

перев’язувальна, біля ліжка хворого.

Б. Оснащення робочого місця:

1. Клеол.

2. Марлевий бинт.

3. Бікс з перев’язувальним матеріалом.

4. Вата.

5. Затискач.

6. Дерев’яні палички.

2. Попередня підготовка до виконання навику:

1. Пригадати, як накладається пов’язка з клеолом.

Г. Основні етапи виконання:

1. Підібрати марлеву стрічку (марлева серветка або шматок бинта), яка на

   5. 2 см перебільшує зовнішню серветку на рані. Закруглити кінці марлі.

2. На дерев’яну паличку намотати невеликий прошарок вати, вмочити в клеол (або спеціально виділеним затискачем взяти марлеву кульку, вмо­чити її в клеол).

3. Шкіру навкруги зовнішньої серветки змочити клеолом на 1,5-2 см зав­ширшки.

4. Поверх зовнішньої серветки накласти підготовлену марлеву заготовку, притиснути її до шкіри, змащеної клеолом.

5. Дати просохнути клеоловій пов’язці (10-15 хв.).

9. НАКЛАЛАННЯ КОЛОЛІЙНОЇ ПОВ’ЯЗКИ.

Колодійна пов’язка накладається на завершальному етапі перев’язок. Призначається для закріплення перев’язувального матеріалу на певній ділянці тіла.

1. Місце проведення:

перев’язувальна, біля ліжка хворого.

Б. Оснащення робочого місця:

1. Колодій.

2. Марлевий бинт.

3. Бікс з перев’язувальним матеріалом.

4. Вата.

5. Затискач.

6. Дерев'яні палички.

2. Попередня підготовка до виконання навику:

1. Пригадати, як накладається колодійна пов’язка.

Г. Основні етапи виконання:

1. Підібрати марлеву стрічку (марлева серветка або шматок бинта), яка на

   5. 2 см перебільшує зовнішню серветку на рані. Закруглити кінці марлі.

2. На дерев'яну паличку намотати невеликий прошарок вати, вмочити в колодій (або спеціально виділеним затискачем взяти марлеву кульку, вмочити її у колодій).

3. Поверх зовнішньої серветки на рані накласти підготовлену марлеву за­готовку так, щоб кінці її виступали за серветку на 1,5-2 см.

4. Змочити колодієм поверх марлі виступаючі кінці.

5. Дати просохнути колодійній пов’язці (10-15 хв.).