- •Н.С. Миронова, в.В. Нікітін Організаційно-правові засади державного управління
- •Загальна характеристика модуля
- •К ібернетична формалізація елементарної системи управління
- •М еханізм самоорганізації системи
- •2. Державно-управлінські відносини. Закони, закономірності та принципи управління
- •Класифікація (типологія) державно-управлінських відносин
- •3. Правове регулювання державного управління
- •Елементи правового статусу державного органу
- •Елементи бюрократичної організації
- •Порівняння стилів поведінки чиновників державного апарату
- •Порівняння діяльності класичних державних службовців та політичної бюрократії
- •Ознаки бюрократії
- •6. Формалізація державно-управлінських відносин: процес прийняття управлінських рішень
- •Процес прийняття та реалізації управлінських рішень
- •Фактори досягнення якості управлінських рішень
- •Критерії вибору варіантів рішень
- •Деконцентрація та децентралізація в системі розподілу функцій щодо прийняття рішень між центром та громадою
- •Спеціальні критерії оцінки ефективності державного управління
- •Коефіцієнт соціальної витратності
- •7. Державна влада та структура органів управління
- •8. Інститут президента україни
- •Еволюція президентства в Україні
- •Функції Президента України
- •Секретаріат Президента України
- •Рада національної безпеки і оборони України
- •9. Кабінет міністрів україни
- •Функції Кабінету Міністрів України
- •1.5. Центральні органи виконавчої влади
- •10. Центральні органи виконавчої влади україни (цовв)
- •Міністри та інші керівники цовв
- •11. Місцеві державні адміністрації
- •Голови місцевих державних адміністрацій:
- •12. Зарубіжний досвід побудови органів влади Характеристика органів влади за різних форм правління
- •Глава держави та його статус в сучасних країнах
- •Структура урядів
- •Література
3. Правове регулювання державного управління
Аспекти правового регулювання
державного управління
Аспекти правового регулювання
|
Характеристика |
Стратегічний |
Спроможність суспільства прогнозувати свій розвиток на майбутнє. Законність – відповідність вчинків і дій вимогам юридичних норм. Легітимність – відповідність закону (норми) суті права
|
Нормативний |
Розробка та юридичне закріплення (в актах державних органів) норм поведінки людей і ведення суспільно важливих справ. Елементи норми: гіпотеза – вказує на умови дії норми; диспозиція – розкриває зміст норми; санкція – характеризує заходи у випадку порушення норми. Слід враховувати, що правові норми: носять узагальнений характер, не вирішують конкретних проблем життя людей створюють механізм (модель) поведінки людей при вирішенні проблем реалізуються тільки при практичному застосуванні
|
Практичний |
Реальна дія норм у повсякденній життєдіяльності, їх додержання забезпечується відповідними організаційно-державними структурами
|
Елементи предмета правового регулювання
Напрямки правового регулювання відносин між
|
Характерні риси |
Державою (її органами) та суспільством, громадянами
|
Об’єктивізація – владний управлінський вплив у межах юридичних норм Об’єктивація – спрямованість на керовані об’єкти
|
Органами державного управління |
Розподіл повноважень Визначення правового статусу органів управління
|
Учасниками державно-управлінських процесів |
Професійна діяльність в органах державного управління Участь громадян у формуванні управлінських рішень
|
Елементи правового статусу державного органу
Методи
правового регулювання – прийоми,
засоби, структура та сенс норм, які
надають правовому статусу державних
органів (та відповідних посадових
осіб) і процесам їх діяльності
визначеності, цілеспрямованості та
послідовності
4. ЗАКОННІСТЬ, СВОБОДА І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ
Багатоаспектність законності
л
ллл
Властивості законності
Комплексний характер забезпечення законності
Умови досягнення раціональності
в державному управлінні
Дисципліна
– форма службових або суспільних
зв’язків,
що свідчать про визнання та дотримання
людиною узгоджених правил, норм
поведінки, спілкування, ведення
визначених (доручених йому) справ
засіб
забезпечення законності
сукупність
норм, правил, процедур, вимог, що
напрацьовані та затверджені в керуючій
системі та підлягають виконанню кожним
взаємовідносини
людей в управлінських процесах
управлінське
(службове) спілкування
додержання
виконавського порядку
формування
основних показників державного
управління
організація
взаємодії багатьох елементів
гармонізація
управлінського впливу
підвищення
продуктивності управлінських зусиль
посилення
впливу на людей
підпорядкованість
відповідному керівникові
відповідальне
ставлення до посадових функцій та
повноважень
Аспекти дисципліни
5. БЮРОКРАТІЯ І БЮРОКРАТИЗМ У ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ
